Група “Веселка”

Група “Веселка”

(різновікова, інклюзивна)

Група наша веселкова,

різнобарвна, кольорова.

День турботою почнеться,

Все довкола усміхнеться.

З цим всі наші малюки

Підростають залюбки.

Не у лузі, не в діброві,

а у групі веселковій!

 

Вихователі:

Вихователі:  Єремеєва Лариса Миколаївна 

Освіта: повна вища, ЧНУ ім. Б. Хмельницького;

Категорія:  спеціаліст другої категорії;

Стаж роботи: 7 років

Педагогічне кредо: «Відкрити в кожній дитині душу творця, дати їй змогу пробудитися і розквітнути».

 

Ковтун Оксана Анатоліївна

Освіта: Уманський педагогічний інститут;

Категорія: “спеціаліст вищої категорії”;

Стаж роботи :20 р;

Педагогічне кредо: «Якщо ви володієте знанням, дайте іншим запалити від нього свої світильники» (Т. Фулпе)

Асиситент вихователя:  Береза Ірина Миколаївна

Освіта: Бакалавр, неповна вища, “Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г.Шевченка Черкаської обласної ради”

Стаж роботи:  3 роки

Педагогічне кредо: “Щоб бути гарним вихователем, потрібно любити те, що викладаєш, і любити тих, кого виховуєш!”

 

Помічник вихователя : Ситник Наталія Миколаївна

В групі виховується 15 дітей, 4-го, 5-го, 6-го року життя.

Освітня  робота здійснюється під час занять, дидактичних ігор, міні-занять, групової та індивідуально-групової роботи .

Під час організації освітнього процесу реалізовуємо завдання Базового компонента дошкільної освіти:

  • охорона та зміцнення фізичного і психічного здоров’я;
  • формування соціальної поведінки;
  • збагачення знань про навколишнє середовище;
  • розвиток емоційної, сенсорно-пізнавальної сфери та мовлення.

   

 

 

 

Консультація

 «Самообслуговування і його значущість для дитини»

Самообслуговування – це основа освоєння дитиною культурно-гігієнічних навичок: навичок прийому їжі, роздягання і одягання, вмивання та миття рук.

Прагнення до самостійності – одне з цінних властивостей психіки дитини – проявляється дуже рано. Важливо не залишати це прагнення без уваги, розвивати його, підтримувати і стимулювати спроби дитини виконати ту чи іншу дію самостійно

У бажанні «Я сам!» Виражається прагнення до активного осмислення світу, до самоствердження. Якщо постійно глушити це бажання, то діти ростуть пасивними, не готові до будь – яких труднощів. Вони завжди чекають, коли за них все зроблять дорослі.

Дитина постійно потребує схвалення, раді. Це допомагає формуванню впевненості в своїх силах. Неприпустимо робити предметом насмішок та іронії невмілі його дії.

Зашнурувати черевик, застебнути «неслухняну» гудзик – для нього праця, що вимагає старання, наполегливості в досягненні мети.

Ранній вік є складним для дитини і дуже насиченим. У маленького чоловічка з’являється прагнення до самостійності. І якщо його в цей момент не підтримати, чи не дати чи не закріпити певні навички самообслуговування, то згодом дитина не придбає такі якості як працьовитість і акуратність, дбайливе ставлення до речей.

Самообслуговування грає певну роль в розвитку дитини. Саме з раннього віку починають формуватися такі риси характеру як воля, впевненість в собі, бажання домогтися успіху, прагнення до мети, активність і завзятість в її досягненні. А відбувається це саме з прищеплення навичок самообслуговування.

Воно формується під впливом виховання при певному рівні розвитку у дитини загальної та дрібної моторики, зору, слуху, мислення, уваги. Якщо у дітей будуть сформовані навички самообслуговування, то дитина легше адаптується до життя в сучасному суспільстві. Формування у дітей раннього віку навичок, необхідних у житті, пов’язане з діяльністю, в значній мірі спрямованої на задоволення повсякденних особистих потреб.

Самообслуговування пов’язано з простими операціямічто полегшує виконання дій по вмивання, одягання, прийому їжі.

Уміння одягати (знімати) різні предмети одягу в певній послідовності при невеликій допомоги дорослих.

груповий (створюються об’єктивні умови необхідності реалізації даного навику: поведінка дитини підпорядковується загальним для всієї групи дітей правилом; при цьому працює механізм наслідування).

Якщо діти виконують елементарні трудові обов’язки з самообслуговування, вони відчувають себе рівноправними членами дитячого суспільства і сімейного колективу. Саме через самообслуговування діти вперше встановлюють відношення з оточуючими людьми, усвідомлюють свої обов’язки по відношенню до них.

Самообслуговування є основним видом праці маленької дитини. Привчання дітей самим одягатисяумиватися, тобто формує у них самостійність, меншу залежність від дорослого, впевненість в своїх силах, бажання і вміння долати перешкоди.

Організація, самообслуговування в дитячому саду і його виховні результати залежать від правильного педагогічного керівництва.

Саме вихователь організовує самообслуговування так, щоб в ньому брали участь всі діти, щоб поступово ускладнювалися трудові завдання, удосконалювалося в міру зростання хлопців зміст самообслуговування, щоб цей вид праці був дійсно одним із засобів виховання дошкільнят. З огляду на реальні можливості дітей, необхідно систематично і послідовно вчити їх всьому, вправляти в практичній діяльності до тих пір, поки кожна дитина зможе обслуговувати себе сам.

Наважуються значення має активна поведінка дитини, його практичну участь у виконанні даного дії.

Особливе значення в організації самообслуговування має дотримання в житті дітей твердо встановленого режиму.

Чіткий, розмірений розпорядок життя – це одна з тих культурних звичок, яку потрібно виховувати з самого раннього віку.

Докладний показ і пояснення, як виконувати трудові завдання з самообслуговування, в поєднанні з безпосередньою участю дітей в роботі навчить їх точно слідувати необхідного способу дій, старанності.

Дуже важливо при навчанні одягання, вмивання, зберігати незмінним, один і той же спосіб одну і ту ж послідовність дій.

Це дає можливість пред’явити всім дітям однакову вимогу при виконанні аналогічної задачі з самообслуговування і в той же час забезпечує швидкість формування міцного досвіду.

Для того, щоб діти навчилися правильно і добре вмиватися, одягатися, є, потрібно, перш за все, щоб діти добре зрозуміли, як це слід робити. Потім потрібно постійно тренувати їх в цій роботі. Через деякий час утворюється необхідний навик, міцне вміння.

Метод загального нагадування використовується тоді, коли в наявності закріплені навички виконання будь-якої задачі з самообслуговування.

Це вимагає від вихователя ретельного контролю за діяльністю дітей, кожною зміною в ній. Сигналом необхідності переходу до більш загальним нагадуванням може послужити зниження інтересу дітей до процесів вмивання, одягання.

Виконання дітьми цих завдань без додаткових роз’яснень дозволяє проявити активність, самостійність. Важливо не тільки тренувати дітей в самообслуговуванні, а й перевіряти, як вони виконують цю роботу. А також стежити, щоб з самого раннього віку діти в дитячому садку працювали не тільки для задоволення своїх особистих потреб в чистоті і порядку, а й охоче допомагали один одному.

Підвищує інтерес у дітей до самостійної діяльності використання іграшок, організація ігор з ними (ляльку одягнути, роздягнути, укласти спати, нагодувати).

Щоб викликати у дітей бажання вмиватися і зробити для них цей процес легким і приємним, можна використовувати пісеньки, вірші, потішки.

Таким чином, великий вплив на формування навичок самообслуговування і самостійності надає вся система виховно-освітньої роботи з дітьми.

З метою ознайомлення дітей з вимогами з самообслуговування використовують заняття, розгляд сюжетних картинок, читання художніх творів, потішки.

Також в успішному формуванні навичок самообслуговування велике значення мають умови. І тут важливо все: зручний одяг і взуття. Найголовніше проявляти терпіння і не робити за дитину те з чим він може впоратися сам.

Однією з особливостей дітей раннього віку є легке утворення стереотипів, тому його легше навчити зараз, ніж потім переучувати.

Поступове привчання дітей до самостійності в процесі самообслуговування практично виражається в тому, що спочатку роботу, яка для дитини представляє відомі труднощі, він робить разом з дорослим, вникаючи в пояснення. Потім він починає сам виконувати окремі дії. І нарешті, виконує роботу повністю, хоча і під контролем дорослих.

Самообслуговування дозволяє закріплювати у дітей інтерес до цього виду діяльності, бажання все робити самим, ініціативність, діловитість.

 

Консультація для батьків

      “Казка – інструмент виховання”

В народних казках зібраний багатющий досвід людства, багато з них створені на основі біблійних сюжетів. З перших років життя людина за допомогою казок пізнає світ, отримує уявлення про добро і зло, про різноманіття людських відносин. За допомогою яскравих образів казка вчить, розвиваючи уяву малюка і не нав’язуючи, при цьому, нудних правил. Читати казки дитині перед сном – найважливіший обов’язок батьків, уникати якого ми не повинні ні за яких обставин. Вважається, що казки, прослухані в дитинстві, закладають глибоко в підсвідомості людини потужний механізм психологічного захисту – віру в чудеса і можливість знайти вихід у будь-якій складній ситуації. Цей механізм включається в найважчі моменти життя і дозволяє людині їх подолати. Тому складно переоцінити значення казок в житті малюка. Тим більше, неприпустимо замінювати їх переглядом телевізора. Крім того, психологи вважають, що людина несвідомо обирає улюблену казку, як модель свого дорослого життя, і дуже часто керується казковими сюжетами. 
Звичайно, казки бувають різні. До 5-ти років не варто читати деякі казки Андерсена – вони дуже красиві, але часто з сумним кінцем. Казки братів Грімм не читайте дітям перед сном, оскільки сюжети з німецької міфології можуть вражати навіть уяву дорослих (чого вартий один образ дівчинки з відрубаними руками, яка несла їх у мішку за спиною). Для малюків краще вибирати добрі казки з хорошим фіналом. Після 5-ти років діти вже добре розуміють відмінність казки від реального життя, можуть самостійно оцінювати персонажів, і їх бібліотека може поповнюватися різними сюжетами. Казкою можна лікувати, коректувати поведінку малюка. Ось основні прийоми казкотерапії, дуже зрозумілі і легко доступні кожній уважнiй мамі: 
1. Підбирайте казки в залежності від того, які негативні сторони характеру хочете підкоригувати. Наприклад, жадібність дуже добре представлена в «Казці про рибака і рибку». Якщо зростає невпевнена в собі дівчинка, їй підійдуть «Попелюшка», «Русалочка». Причому не потрібно нав’язувати обговорення казки з дитиною, вона буде робити висновки сама. Якщо почне задавати питання, чудово, тоді зможете задати правильні орієнтири. 
2. Після прочитання казки краще не обплутувати дитину моралями («ось бачиш, як погано вчинив цей хлопчик і був покараний…»), а запропонувати нетрадиційні способи обговорення. Наприклад, попросити намалювати пам’ятнi ситуації, придумати гру за казкою, підібрати мелодії, які підходять під настрій того чи іншого сюжету. Це допоможе дитині краще засвоїти витягнутий з казки досвід, а вам – краще зрозуміти свою дитину. 
3. У казкотерапії використовуються індивідуальні казки. Навчіться придумувати казки, максимально схожі на реальну ситуацію. Герой казки повинен бути схожий на вашу дитину, це відразу приверне її увагу. Життя головного героя, ситуації, в які він потрапляє, повинні бути такими, щоб дитина впізнала в них себе. Основна ідея казкотерапії – казковий герой (а з ним і ваша дитина).

 

Консультація

“Гігієна тіла дитини під час карантину”

Гігієна має важливе значення  для розвитку дитини для її здоров‘я як фізичного, так  і психічного. Гігієна дитини — це догляд за її  тілом і підтримка його в чистоті.

Первинні гігієнічні навички дитина опановує в сім‘ї, тому саме батьки зобов‘язані неухильно дотримуватись своїх батьківських обов’язків і здійснювати гігієнічний догляд за дитиною, а також прищеплювати їй гігієнічні навички.

З метою дотримання правил особистої гігієни дитиною батьки ЗОБОВ’ЯЗАНІ:

– створити належні умови для умивання і купання дитини, забезпечити її предметами індивідуального користування: рушниками, білизною, зубною щіткою, гребінцем тощо;

– 2 рази на день, а в разі потреби – частіше, здійснювати гігієнічні процедури: вмивання, чищення зубів, підмивання  дитини;

– змінювати щоденно натільну білизну, а в разі потреби – частіше (якщо дитина страждає на нетримання сечі, батьки зобов‘язані використовувати поглинаючі підгузки або поглинаючі трусики);

– доглядати за нігтями та волоссям дитини;

– бути для дітей особистим прикладом, пояснювати малюкам, наскільки корисні для здоров’я гігієнічні процедури, яке значення вони мають для профілактики інфекційних та інших захворювань.

Навчання дітей дошкільного  віку правилам особистої гігієни є одним з першочергових завдань усіх батьків. Ці навички має набути кожна дитина шляхом навіювання і систематичного виховання з боку батьків.

Виконувати правила особистої гігієни необхідно починати з самого ранку.

Вранці всі діти повинні вмиватися, при цьому мити руки, обличчя, шию, вуха. До того ж, умивання необхідно проводити ввечері, а також після приходу з вулиці. Перед вмиванням необхідно ретельно вимити руки з милом, а потім вже чистими руками мити обличчя, шию і вуха. Дитину з самого раннього віку необхідно навчити регулярно мити руки з милом, пояснивши при цьому, що руками вона бере різні предмети: олівці, ручки, книги, зошити, м’ячі, іграшки, гладить тварин, береться за дверні ручки, доторкається до різних предметів, на яких є багато мікробів і присутній бруд.

Після того, як дитина вмилася, її необхідно навчити насухо витирати обличчя і руки чистим рушником. Рушник має бути індивідуальним для кожного малюка. Для того, щоб перевірити, чи якісно вмилася дитина, треба поглянути на рушник і якщо рушник, після того як ним витиралися, залишається чистим, значить, дитина вмилася добре. Вже 4- річна дитина повинна вміти вмиватися самостійно.

Дуже важливо прищепити малюкові навичку мити ноги перед сном. Важливість цього заходу полягає в тому, що на ногах особливо сильно потіє шкіра і накопичується бруд.

Крім гігієни, водних процедур вранці і ввечері перед сном виконують також загартування. Крім цього, такі процедури тренують нервову систему і сприяють швидкому засипанню ввечері.

Дитині дошкільного  віку рекомендується приймати ванну не рідше, ніж раз на два дні, а волосся мити не рідше, ніж раз на тиждень. Після купання необхідно ретельно витерти тіло і одягнути чисту білизну.

Окрему увагу потрібно приділити зачісці дитини: хлопчикам потрібно регулярно стригти волосся, а дівчаткам потрібно зібрати волосся, щоб воно не лізло в очі.

Не менш важливо стежити за чистотою нігтів на руках і ногах. Підстригати нігті рекомендується не менше, ніж один раз на  два тижні.

Всі діти повинні вміти самостійно чистити зуби. Також двічі на рік кожну дитину необхідно привести на огляд до стоматолога, для того, щоб вчасно уникнути проблем із зубами і зберегти їх здоровими.  Дитину необхідно привчити чистити зуби вранці і ввечері, а після кожного прийому їжі полоскати рот кип’яченою водою, для того, щоб на зубах не скупчувалися залишки їжі.

Крім цього, дуже важливо навчити дитину користуватися носовою хустинкою. Дитина перешкільного віку повинна знати, що оскільки при кашлі або чханні з носоглотки виділяється велика кількість мікробів, то при цьому необхідно прикривати рот і ніс носовою хустинкою. Обов’язково потрібно стежити за чистотою такої хустинки.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Тільки при щоденному і регулярному гігієнічному вихованні  та контролі з боку батьків можна домогтися формування і закріплення у дитини вміння дотримуватися правил особистої гігієни.

Поради батькам

“Як навчити дитину самостійно одягатися?”

Порада 1. Коли потрібно починати вчити?

Починати вчити дитину самостійно одягатися потрібно у віці з двох до трьох років, в цьому віці дитині все цікаво, вона прагне до самостійності, такий вік ще називають «я сам», тому зверніть увагу в цей час.

Порада 2. З чого почати?

Дітям легше навчитися роздягатися чим одягатися. У віці півтора роки вони вже можуть самостійно зняти шапку, шкарпетки. Але не варто на цьому зупинятися, так як процес роздягання пов’язаний з процесом одягання. Нехай дитина звикає до самостійності. Ви можете лише допомогти дитині вивернути речі, розстібнути складні застібки, при цьому пояснюючи їй для чого ви це робите. Покладіть одяг дитини на доступне для неї місце, спочатку вона буде лазити в них, а після почне одягати.

Порада 3. Запасаємося терпінням

Процес навчання дитини самостійності дуже важкий, тому вам потрібно запастися терпінням. Ніколи не сваріть дитину за те, що у неї щось не виходить. Якщо дитина не бажає одягатися самостійно, допомагайте їй, наполовину одягаючи колготки, штанці, далі пропонуйте закінчити самій. Потрібно запропонувати дитині одягнути і зняти щось легке, так як одяг, з яким дитині буде важко впоратися відіб’є весь інтерес до нових навичок. Надалі дитина навчитися і буде одягати навіть зимовий одяг.

Порада 4. Вчимо дитину граючи!

Краще якщо у дитини будуть іграшки з різними липучками, зав’язками, ґудзиками, блискавками, кишенями це буде тільки плюсом в навчанні, до того ж у дитини буде розвиватися дрібна моторика рук, коли вона буде грати з іграшками застібаючи ґудзики або блискавку. Запропонуйте своєму чаду невелику гру, хто швидше одягне штанці, той отримає цукерку. Коли дитина одягає штани, скажіть їй, що її ноги це дві машини, а штани гараж, нехай машини заїжджають в гараж.

Порада 5. Піднімаємо настрій дитині

В той час, як ви з дитиною одягаєтеся на прогулянку, допомагайте їй, піднімаючи настрій, співайте пісеньки, жартуйте. Якщо у вашого малюка не буде виходити, він буде злитися і нервувати, в цей час важливо його підтримати. Але буває, що співати марно (не допомагає), тоді ось ще порада: ви можете запропонувати гру у казкових героїв (персонажів), наприклад мультик Тачки і герой звичайно ж Блискавка Мак Вин, коли дитина одягається запропонувати одягнути кросівки, де кросівки колеса, щоб заправитися бензином дитина спочатку повинна одягнути штанці і т. д.

Порада 6. Інтерес – головне у навчанні

Зацікавте дитину і у неї все вийде. Ви можете запропонувати дитині що-небудь, а вона самостійно одягнеться, головне зацікавити її. Приклад: може вона любить кататися на велосипеді, на гойдалках, грати в пісочниці, піти до бабусі і т. д. знайдіть інтерес і дитина піде за ним. Якщо одягнешся сама, то підемо до бабусі в гості.

Порада 7. Наслідування батькам

Діти в цьому віці дуже люблять наслідувати батьків, тому одягайтеся перед дитиною, коли вона сама одягається, також ви можете це перевести в гру хто швидше одягнеться. В цей час ви повинні пояснювати в якому порядку потрібно одягатися.

Порада 8. Кармани і малюнки

Для того, щоб дитина швидше почала розуміти як правильно одягати кофту або штани, купуйте їй одяг з кишенями або малюнками спереду.

Порада 9. Ґудзики іграшки

Нашийте на один шматок ганчірки ґудзики, а на іншому виконайте петлі під ґудзики, дітям дуже подобається грати надягаючи петлі на ґудзики, тим самим дитина навчитися застібати ґудзики на одязі.

Порада 10. Взуття, штани та футболки

Не купуйте дитині взуття на шнурках, дітям легше навчитися одягати черевички на блискавці, або липучках. Учіть дитину одягати штани сидячи на дивані, поки не з’являться ступні з штанин, після чого нехай вона встає і одягає далі. Футболку і кофту потрібно купувати дитині, щоб горловина була вільна, а саме, легко проходила через голову.

Порада 11. Бурхливий вік «я сам» – пройшов

Якщо вашій дитині вже виповнилося 4 роки, а вона не вміє одягатися самостійно, то вам потрібно якнайшвидше почати навчати її. Показуйте, пояснюйте їй як простіше і правильно одягнути якусь річ.

Порада 12. Одяг не подобається дитині

Слідкуйте за тим, що дитині подобається. Приклад: якщо вашому малюкові не подобається кофта, замініть її на ту, яка більше до душі дитині. Адже ви не носитимете те, що вам не подобається, так і дитина, до того ж їй може не подобатися, приклад, кофта так як вона колеться або заважає ярличок на горловині.

Помилки молодих батьків

* Якщо ваша дитина навчилася роздягатися, не варто на цьому зупинятися, так як процес роздягання пов’язаний з процесом одягання. Нехай дитина звикає до самостійності, потрібно вчити її далі.

* Буває, що батьки поспішають кудись, наприклад на роботу, а дитину треба відправити швидше в садок. При цьому дитина повільно одягається і батьки роблять помилки замість того, щоб заздалегідь підготуватися, встати раніше, вони поспіхом одягають дитину, відбиваючи охоту в навчанні самостійності.

* Якщо дитина намагається одягнутися самостійно, не заважайте їй, нехай пробує, навіть якщо не всі спроби закінчаться перемогою. Допомагайте їй тільки тоді, коли вона сама попросить вас про це.

* Не можна сварити дитину і вимагати, щоб вона одягалася тільки сама. Обов’язково допомагайте їй, якщо бачите, що вона робить щось не так. Підказуйте дитині, як простіше одягнути ту чи іншу річ. Можете показати на собі як одягається, наприклад футболка. Чи не виправляйте дитину, якщо вона одягнулася не так (приклад: погано заправила футболку), вона одягнулася сама і це дуже важливо. Похваліть її.

* Не кричіть на дитину якщо у неї не виходить одягнути кофту, так як вона не правильно просовує голову, важливо пояснити дитині як зробити це правильно.

Скільки одягу потрібно дитині

Звідки береться дитячий одяг? Його дарують на свята бабусі і дідусі, ми купуємо його на розпродажах і в упаковках “3 за ціною 2”, знайомі віддають те, що не носили або мало носили їх діти. Але скільки одягу дійсно треба дітям?

Щоб не витрачати дуже багато грошей на одяг для дівчаток і хлопчиків, з якого вони все одно через рік-два виростуть, гарне рішення – обмежити його кількість. Не купуйте одяг в декількох екземплярах: наприклад, декілька однакових футболок різних кольорів. Краще візьміть кожного типу одягу по одному. Так гардероб вашої дитини буде різноманітним, але не надмірним за об’ємом.

Ось приблизний список того, що дійсно необхідно дитині:

2 пари брюк або спідниць різних кольорів

4 блузи або сорочки

1 святкова сукня для дівчинки (чи костюм для хлопчика)

2 нарядні костюми (але не настільки нарядні, як попередній пункт)

5 комплектів одягу для гри, речі які добре поєднуються між собою і взаємозамінні. Це має бути такий одяг, який не жаль порвати або забруднити

2-3 піжами

купальний костюм

сезонний верхній одяг і взуття

светр

нижня білизна, шкарпетки, колготи

взуття: кросівки, туфлі, літні сандалі

для зими: шапка, шарф, рукавички.

Можливо, цей список здасться вам занадто коротким. Але якщо ви вирішите його дотримуватися і поставите експеримент, то скоро зрозумієте, чого бракує в гардеробі саме вашої дитини.

Звичайно, добре, якщо щодня  дитина ходитиме в новому одязі. Проте наступного тижня вже можна повторити той же самий набір. 

Дитині дійсно не треба такої кількості одягу, як дорослому: дівчинка цілком може надіти одну і ту ж нарядну сукню і на Новий рік, і на день народження, а хлопчик – декілька днів підряд походити в одних і тих же джинсах. Але не забувайте стежити, щоб ваші діти завжди були в чистому одязі. Якщо дитина не звикне з дитинства бути охайною, їй буде дуже важко розвинути цю звичку в підлітковому віці.

Скорочення кількості дитячого одягу допоможе не лише заощадити сімейний бюджет і місце в шафі, але і навчить дітей дбайливо відноситися до речей. Ви можете балувати їх іноді, купуючи новий одяг, але не привчайте їх з дитинства до шопоголізму.

 

Консультація для батьків

“Формування мотивації до навчальної діяльності”

Сучасні перетворення в нашому суспільстві призвели до гострої потреби у компетентних громадянах. І, звісно, основу формування ключових компетентностей особистості повинна закласти сучасна освіта. Сьогодні ми повинні навчити дитину вчитися, планувати свою працю, вчитися самостійно, самому шукати шляхи власного розвитку. Йдеться не про те, щоб начинити дитини новими знаннями, а насамперед про розвиток навичок самостійності навчання, здатності до самоорганізації й планування часу, відповідальності, комунікабельності, уміння працювати в команді – якості, що майже не розвинені у наших дітей.

Важливо навчити, як отримані знання використовувати. Тому, на перший план виходить набуття навичок, освоєння певних особистісних технік, розвиток здібностей діяти, використовуючи всі наявні ресурси. Потрібно формувати мотивацію дітей до навчальної діяльності.

Втрата частиною дітей мотивації до навчання, зацікавленості у результатах – камінь спотикання на шляху до якісної освіти. У чому коріння цього явища? По-перше, невміння вчитися й долати труднощі. По-друге, перевантаження навчальних програм (розум людини, за влучним висловом Плутарха, не глек для рідини, а вогонь, який треба запалити). По-третє, одноманітність навчального процесу. По-четверте, обмеженість методів організації навчального процесу, авторитарність вихователів і батьків. Отже, вихователю потрібно не примушувати дитину вчитися, а заохочувати.

Головне завдання вихователя – створити умови, що забезпечують дитині успіх у навчанні, відчуття радості від того, що я “знаю”, я “вмію”. Нам не слід забувати слова В. Сухомлинського: “Є успіх, є бажання вчитися. Особливо важливо це на першому етапі навчання – в дитячому садку, де дитина не вміє долати труднощі, де невдача приносить справжнє горе”.

Створення емоційного комфорту є одним із головних засобів вирішення проблеми – навчити дитину вчитися. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що створює енергію для навчання та подолання труднощів.

Основними умовами створення психологічного комфорту є:

  • задоволення потреб дитини;
  • створення позитивної атмосфери для досягнення спільних цілей;
  • відчуття рівного серед рівних;
  • сприймання вихователя як друга, порадника.

Усе це допомагає дитині почуватися комфортно, захищено. Тому слід із перших хвилин перебування дитини в групі створити таку психологічну атмосферу, яка сприяє активній пізнавальній діяльності дитини. Наприклад, у вранішні години ми визначаємо настрій, з яким діти сьогодні прийшли у садок. Після цього потрібно покращити настрій тим, хто цього потребує.

Якою б діяльністю не займалися діти в садочку, незмінними залишаються наші турботи про створення найсприятливіших умов для навчання, розвитку й виховання кожної дитини, створення атмосфери психологічного комфорту. Це збагачує емоційне життя дітей, створює піднесений настрій.

Піднесений настрій – необхідна умова успішної навчально-пізнавальної діяльності дітей, особливо дітей дошкільного віку.

Дорослі повинні домогтися, щоб усі діти неодноразово пережили почуття справжнього успіху. Кожен новий день починати з ранкових зустрічей, що налаштовують на позитивну доброзичливу атмосферу, серед них: “Не хочу хвалитися, але…” (діти розповідають про добрі справи, які зробили вчора), “Приємне слово”, “Усмішка другові”. Атмосферу комфорту, впевненості в собі, відчуття власної значущості допомагає створити вправа “Чарівна скринька”.

У складних ситуаціях слід не вичитувати, а підбадьорювати дітей, передбачаючи ситуацію успіху. При цьому користуватись такими фразами:

  • Я впевнена, що ти зробиш…
  • Ось ця частина вийшла дуже добре…
  • Я сподіваюся, що це неодмінно вийде…

Ефективність виховання і навчання визначається не обсягом знань, умінь, яких набула дитина, а мірою участі самої дитини у процесі здобуття знань. Слід домагатись, щоб створена ситуація успіху викликала радість навчатись у дитини, бажання працювати.

І як підсумок – слова С.Соловейчика, що повинні бути правилом для всіх, хто опікується дітьми: “Мы должны видеть в двухнедельном младенце сразу и человека-ребенка, и человека-взрослого”.

 

Наші цікаві заняття

“Творчість Лесі Українки”

Мета :      

Познайомити дітей з творчістю Л.Українки, через вірші «На зеленому горбочку» , «Вишеньки». Формувати свідоме ставлення до авторського слова, вміння помічати особливості мовлення, виокремлювати образне мовлення та відтворювати його. Спонукати  запам’ятовувати назву та автора твору, викликати бажання дітей читати її вірші ,слухати уважно твір, відповідати на запитання. Виховувати любов до поезії, підтримувати інтерес до художньо-мовленнєвої діяльності.
Закріплювати вміння добирати вироби \з дерева\,які звучали в творах Л.Українки. Вчити самостійно тонувати виріб,добирати кольорову гаму, властиву виробу. Розвивати фантазію, творче мислення, уяву, креативність у підході до образотворення.

Матеріал :  презентація, книги Л.Українки, дерев’яні вироби, гуашеві фарби, пензлики, серветки, стакани для води.

Попередня робота : ознайомлення з грошовими купюрами \ тиждень економіки\

Хід заняття:

Привітання

–        Як називається наша країна?  \Україна.\

–        А люди ? \українці.\

Згадаймо віршик:

Ми всі діти українські,

український славний рід

дбаймо щоб про нас маленьких,

добра слава йшла  у світ.

–        А як заслужити цю славу. (добре навчатися, бути ввічливими, добрими, вихованими, потім старанно працювати).

–        Недавно на занятті ми розглядали купюри. Це були грошові купюри  різних країн.

–        А це купюри якої країни? Давайте розглянемо їх.

Слайд 3

–        Чи впізнаєте ви когось на цих купюрах.

–        Як ви гадаєте, чому саме цих людей український народ вирішив розмістити на грошових купюрах, не дивлячись на те,що їх давно вже немає серед нас. (Тому,що ці люди видатні українські письменники, вони зробили великий вклад в розвиток української культури.)

– А на цій хто ? \ Іван Франко\  Хто він такий ?  \ поет,письменник\.

Його портрет  люди надрукували на купюрі номіналом  20гр.

-Так, ось на цій купюрі хто ? / Т.Шевченко/  Ким він був? \ поетом, хто пригадає його вірш? \ «Тече вода з-під явора»,……

–        Звертаю увагу на купюру Л.Українки і пропоную більше дізнатися про відому поетесу.

Слайд 4

– Ось такою була Л.Українка, такою її пам’ятають у всьому світі. Зараз я трохи розповім про неї.

Л.Українка була розумною дівчинкою.

У 4 роки вона добре читала. Коли їй виповнилося 9 років дівчинка почала писати вірші. Леся дуже любила природу. Мала свій квітник і город ,який сама обробляла і доглядала. Тому і перші вірші були про природу України.

Слайд 5,6

Ії вірші дуже подобалися дітям і дорослим . Вона написала дуже багато віршів,поем, навіть казки писала.

Слайд 7 ,8,9

Назвати твори зі слайду.

– Сьогодні ми познайомимося з деякими віршами.

Слайд 10,11

Про мальовничу природу  України вона написала у своєму вірші «На зеленому горбочку.»

Запитання:

Діти сподобався вам вірш? Вірші Л.Українки дуже мелодійні ,описові.

Читаю другий раз

Бесіда:

  1. Якими словами починається вірш?
  2. Якими словами закінчується вірш?
  3. З ким порівнює хатинку Л.Українка?
  4. Хто звеселив у вірші хатинку?

–        Діти закрийте очі, я зачитаю ще раз, а ви скажіть ,кого ви уявили, коли я читала .

–        3 раз читаю.

Діти послухайте, я ще вам щось розкажу.

–        Коли Леся була маленькою, разом з батьками і сестрами посадили сад: молоденькі яблуньки, грушки, вишеньки.

–        Леся дуже любила милуватися вишнями,коли вони червоні, достиглі висіли на гілках. Мабуть згадкою про той сад про дитячі роки Леся написала вірш «Вишеньки» .

Слайд 12,13

Читаю вірш

У вірші ви зустріли таке слово вабить \ черешеньки ваблять очі діточкам маленьким»    Як можна сказати інакше.

Читаю 2 раз

Запитання

  1. Де поблискують черешеньки?
  2. Що роблять дівчатка й хлоп’ятка?
  3. До чого простягають рученята?
  4. Чому діти мало не плачуть?
  5. Про що діти запитують у вишеньки?

Чого ж бо ви так високо виросли на гіллі ?

  1. А як ви думаєте, якби вишеньки росли низько доспіли б вони чи ні? Чому?
  2. Вам подобається вірш? Що ви уявляєте коли слухаєте його?

Читаю 3 раз

–        А тепер я пропоную прочитати вірш за ролями.

–        Хтось із дітей буде звертатися до вишеньки-черешеньки:

«Ой вишеньки-черешеньки

Червонії,  спілі,

Чого ж бо ви так високо

Виросли на гіллі!»

–        А ми всі будемо вишеньками і будемо відповідати такими словами:

Ой того ми так високо

Виросли на гіллі –

Якби зросли низесенько

Чи то ж би доспіли ?

–        А давайте хто ще хоче повторити ?

–        Як вони називаються?…(діти відповідають).

–        Розгляньте свої  вироби із дерева і підніміть ті речі,  про які ви чули у віршах.

–        Інші вірші ми прочитаємо після заняття.

–        У вас є речі з інших віршиків: горобчик човник квіти…

–        А зараз я вам пропоную всі ці вироби розмалювати.  І   зробимо виставку в групі не тільки речей а й творів Л.Українки.

Висновок:

Чиї вірші ви сьогодні слухали ?  Як називаються ?

Мені дуже сподобалася як ви сьогодні працювали на занятті,відповідали на запитання. Пропоную вірші Л.Українки вивчити напам’ять протягом дня  та прочитати вдома батькам.

      

 

“У світі бракує на всіх доброти, бо є безпритульні собаки й коти”

(Вихователь заносить до групи фотографію, на якій зображено безпритульне кошеня на вулиці.)

Вихователь. Я сьогодні йшла до дитячого садка і побачила кошенятко, яке жалібно нявчало. Я сфотографувала це кошеня і фотографію принесла вам. Хочете знати, що було далі? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Але спочатку давайте розглянемо цю фотографію.

Запитання для дітей:

— Хто зображений на картині?

— Яке воно?

— Що робить кошеня?

— Чому воно сумне?

— Як ви здогадалися?

— Як ви вважаєте, чи є у цього кошенятка господар, друг?

— Яку пору року зображено на фотографії?

— Яка погода? Як ми можемо допомогти кошеняткові?

Діти. Нагодувати, забрати додому, пожаліти, знайти йому друга…

Вихователь. А тепер складіть розповіді за цією фотографією. Але розповіді складайте не тільки про те, що бачите, а про те що було до цього і після цього. Може, ми з вами помиляємося, вважаючи, що це кошеня самотнє.

(5–6 дітей складають розповіді.)

Вихователь. Діти, і справді, наше кошеня не самотнє, воно випадково вискочило на вулицю. його увесь час розшукувала дівчинка Марійка. А коли знайшла, забрала додому, нагодувала, викупала і почала з ним гратися.

Проблемні ситуації

Ситуація перша.
Зустрілися хатній та бродячий коти і почали розмову. Про що вони розмовляли? Кому живеться краще? Чому?

— Як можна допомогти бродячим тваринам?

Ситуація друга.
У кішки Мурки народилися кошенята. Діти — Марічка, Олексій та Оксанка — дуже хотіли мати вдома маленьке кошенятко. Але тітка Софія не могла вирішити, кому віддати кошенят. Вона кожного з дітей запитала: «Що ти будеш робити з кошеням?»

Марічка сказала: «Я буду гратися з ним щодня».

Оксана відповіла: «Я показуватиму його усім своїм друзям», а Олексійко мови: «А я нагодую кошенятко і облаштую йому м’якеньку постіль, де воно буде відпочивати».

Кому з дітей тітонька віддасть кошеня? Свою відповідь поясніть.

Фізкультхвилинка

Вийшла кішечка на грядку,
Кличе діток на зарядку:
— Раз, два, три! На доріжку!
Починаємо пробіжку!
А тепер всі присідайте,
Швидко втому проганяйте.
Всі малята засміялись,
Кілька раз понахилялись.
Головою покрутили,
На стільці тихенько сіли.

(Діти виконують усі названі рухи.)

Дидактична гра «Назвіть малят»

Вихователь. Кожна тварина має своїх малят. Я буду називати тварин, а ви називайте їхніх дітлахів.

Кріль — кроленя, грак — граченя, кінь — лоша, собака — цуценя, корова — теля, верблюд — верблюжа.

Вихователь. А тепер давайте малят назвемо пестливо.

Діти. Кроленятко, телятко, лошатко, цуценятко тощо.

Вихователь. Усі тварини, птахи спілкуються між собою за допомогою певних звуків. Пригадайте і спробуйте відтворити спів комарика.

Діти. З-з-з-з-з.

 

Вихователь. А де ще ви чули ці звуки?

 

Діти. Заводиться машина, в кабінеті у стоматолога. Вихователь. Як стукає дятел

Діти. Д-д-д-д-д-д.

Вихователь. Де чули такі звуки?

Діти. Шиє швейна машинка. Такий звук буває, коли стукати олівцем по столу.

(Вихователь пропонує ще кілька різновидів звуків, а діти знаходять схожі у звуках мови, природи, техніки.)

Вихователь. Чи є у вас вдома тварини? Як ви за ними доглядаєте? Чи радіють вони, коли ви приходите з дитячого садочка? Чи сумують, коли вас немає? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Ми з вами пограємо у гру, в якій будемо вчитися ставити питання.

Дидактична гра «Імітація»
Діти дістають картки із зображенням тварин. Кожен із них намагається наслідувати зображених тварин. Інші діти намагаються назвати цих тварин.

— Чи ти скачеш?

— Чи ти нявкаєш?

— Чи ти цуценя?

Вправа «Виправте помилки»

Діти повинні виправити помилки у запропонованих сполученнях.

• Засобакали гавки.

• Закицькали нявки.

• Зажабкали кваки.

• Закачкали кряки.

• Закізкали меки.

• Забаранали беки.

• За зірки сховалось небо.

Підсумок

Вихователь. Природі нічого не шкода, несе вона людям дарунки свої. І просить за це в нас природа, щоб ми поважали й жаліли її.

 

 

9 березня  – Вшанування пам’яті Т.Г. Шевченка

 

САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи, дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх,

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.

СЕЛО

Село! І серце одпочине:

Село на нашій Україні —

Неначе писанка, село.

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади, біліють хати,

А на горі стоять палати,

Неначе диво. А кругом

Широколистії тополі,

А там і ліс, і ліс, і поле,

І сині гори за Дніпром.

 

Всесвітній день авіації та космонавтики

   

Чергування – їдальня

Ми – помічники маленькі,

На стіл накриємо швиденько

Дуже любим працювати

І стараємось завзято!

Чергування у куточку природи

Є у нас живий куточок

Щоб порядок був ми хочем.

Водичкою квіти напуваєм,

Корм свій рибки споживають.

Заняття на тему:

“Павучок”, “Равлик”, “Калина”, “Осінні дерева”

Подивіться, хто це гарний?

Павучок біжить з каштанів,

Равлик із сухого листя,

Ось дерева гарні вийшли

І калина як красуня

Її я старанно малюю!

                                                                                

Праця в природі

Ми в природі все встигаєм

Сухі квіти позрізаєм,

На городі прибираєм

Листя в купи поскладаєм.

Досліджуємо ми з тобою:

де живуть жучки зимою.

І чому опале листя

Таке гарне і барвисте?

     

Ось я дівчинка і хлопчик,

А тепер – малий листочок.

Я літаю і кружляю

Сам себе я забавляю.

01.02.2022 року вихователь дітей старшого дошкільного віку “Веселка” Галицька Т.В. провела відкрите заняття “Про тварин ми знаємо, всім розповідаємо”. В процесі інтегрованого заняття вихованці за допомогою мнемотаблиць відгадували загадки про диких тварин, описували зимові ознаки. Працюючи в підгрупах з індивідуальними картками, діти закріпили знання про житло тварин і про те чим вони харчуються. Велике задоволення отримали малюки, коли перевтілились у героїв казки “Рукавичка”. На закінчення всіх чекав солодкий сюрприз.Наші вихованці були радісні і задоволені власними уміннями і успіхами. Бажаємо їм і надалі розвиватися і здобувати нові знання!

   

  

  

Тиждень колективних переглядів завершився. 04.02.2022 року педагоги ЗДО завітали в старшу групу “Веселка” (вихователь Дужик Л.Я.) на заняття “Все про зиму знають наші малюки”. Діти, дійсно, називали ознаки зими, описували зимові явища і погодні умови, звернули увагу на безпеку і небезпеку, яка може бути взимку. Цікаво було діткам працювати за мнемосмужками – складали речення, яке потім об’єднали в розповідь; працювали з тематичними пазлами; малювали геометричні фігури на індивідуальних картках (д/гра “Гудзики для Сніговика”). Звичайно, був час і для розвантаження (дихальна гімнастика і фізхвилинки). Всі мали змогу пересвідчитись, що педагогами групи зроблена велика робота і їх вихованці мають грунтовні знання з даної теми!

  

  

2022 – 2023 навчальний рік

Дистанційне навчання на період воєнного стану

Корекційні вправи та ігри

для дітей з особливими освітніми потребами

Вправи для розвитку моторики і уваги.

1. Вправа «Повтори за мною». Дитина повинна по інструкції: а) протягнути руки вгору, вниз, направо, наліво (якщо не знає «направо», «наліво», то «на вікно», «на двері»); б) показати витягнутою рукою на названий предмет (вікно, стіл, книга і т.д.); в) намалювати крейдою (олівцем) круг (паличку, хрестик) вгорі, внизу, праворуч, ліворуч дошки (зошита).

2. Вправа «Який я сильний». Вправа для пальців рук: розчепірити пальці, стиснути кулак – розтиснути; з стиснутого кулака по черзі випрямляти пальці.

3. Вправа «Допоможи». Перекладати дрібні предмети (кульки) із однієї коробки в іншу. Зібрати розсипані на підлозі дрібні предмети в коробку.

4. Вправа «Я майстер». Проколювати товстою голкою дірочки в товстому папері.

5. Вправа «З’єднай». Крейдою на дошці або олівцем на аркуші паперу ставлять дві крапки, дитина повинна пальцем провести лінію, що їх сполучає (крапки даються в різних напрямках)

6. Вправа на рівновагу. Дитина повинна:

а) пройти по накресленій лінії (пряма, круг, хвиляста);

б) пробігти по дошці, несучи який-небудь предмет.

Вправи для розвитку пам’яті та уваги

1. Вправа «Швидко назви». Вихователь показує дитині картинки і швидко їх прибирає. Дитина повинна по пам’яті назвати, що бачив. 2. Кілька разів вдаряють по долоні або олівцем об стіл. Дитина повинна сказати, скільки разів.

2. Вправа «Повтори за мною». Проводиться ритмічний стукіт (паличкою об стіл). Від вихованця вимагається повторити його.

3.Вправа «Не помились». Дитині зав’язують очі, вихователь торкається його. Дитина повинна визначити скільки разів до нього торкнулися.

Вправи для визначення кольору, форми, величини

1. Показується якась фігурка з кольорової геометричної мозаїки (ромб, круг, трикутник). Дитина повинна вибрати таку ж за формою (по кольору).

2. Показується певна фігурка (з тієї ж мозаїки), а потім вона прибирається. Дитина по пам’яті повинна підібрати таку ж.

3. Розкладання різнокольорових кульок, кружечків, паличок в кучки по кольору.

4. Складання різних пірамідок.

5. Будування ланцюжком кубиків однакового розміру і одного кольору. Будування кубиків різної величини в ряд за принципом поступового зменшення розміру кожного наступного кубика.

6. Виставляють однорідні предмети різного розміру (грибочки, човники, ляльки і т.д.). дитині пропонують показати найбільшу – найменшу.

7. Розкладаються різні предмети контрастних кольорів. Дитині пропонують відокремити предмети одного кольору від предметів іншого кольору. Потім вчать правильно називати ці кольори; поступово вводять нові. Шляхом вправ на різних предметах, групуючи їх і називаючи колір, дитина навчається правильно розпізнавати і називати кольори. Можна використовувати намистинки, кульки, мотки ниток, смужки паперу, палички, прапорці, ґудзики, предмети, зроблені з пластиліну (кульки, ковбаски, яблучка) і т.д.

Корекційні вправи для неспокійних дітей

Для неспокійних, імпульсивних дітей доцільно заняття чергувати зі спеціальними вправами, які вимагають спокою і самовладання. Ці вправи можуть бути наступними:

1. Посидіти спокійно 5-10-15 секунд.

2. Посидіти мовчки, заклавши руки за спину.

3. Повільно мовчки проводити рукою по краю стола.

4. Тихо встати і сісти.

5. Тихо пройти до вікна (до двору), повернутися на своє місце і сісти.

6. Тихо підняти і опустити книжку (можна кілька разів).

Корекційні вправи для досягнення відповідної швидкості рухів

Ці вправи доцільно проводити з інертними, малорухливими дітьми.

1. Прибрати зі столу руки швидко по команді.

2. Швидкі рухи рук по команді (підняти руку, простягнути в сторону і т.д.).

3. Швидко постукати по столу 3,4,5 раз.

4. Швидко вийти з-за столу, сказати своє ім’я (або вік, або адресу) і сісти на місце.

5. Швидко підняти якийсь предмет (попередньо дорослий його упускає).

6. У швидкому темпі називати показувані предметні картинки.

Корекційні ігри Гра «Що змінилось?»

1-й варіант. Перед дитиною ставиться іграшковий автомобіль, у нього садять декілька котиків (3-4). Дитині пропонується уважно подивитися і запам’ятати. Потім вона повинна закрити очі. Один котик приймається. Відкривши очі, дитина визначає, що змінилось.

2-й варіант. На стіл ставляться два кубики (червоний і зелений). Дається вказівка: «Подивись уважно і запам’ятай. Тепер закрий очі». Ставиться ще червоний кубик. Дитина повинна визначити, який кубик добавився або що змінилося. Цю гру можна широко варіювати, використовуючи різні іграшки та предмети. Гра розвиває увагу, спостережливість, пам’ять.

Гра «Маленька господиня» Мета гри – розвиток у дітей навичок самообслуговування, формування уміння слухати інструкцію (вказівку) і виконувати її. Використовуються іграшкові лялькові меблі, посуд. Дитині пропонується обставити кімнату. Дається одна вказівка, дитина її виконує. Після цього дається інша вказівка. Наприклад: «Поставити шафу, диван, стіл, стільці» і т.п. «Посади ляльку. Дай їй тарілку. Налий туди борщ. Погодуй її. Прибери посуд. Поклади ляльку спати» і т.п. (кожного разу виконується тільки одна дія). Цю гру можна використовувати і для розвитку мовлення. Дитина повинна розповідати про те, що вона робить. Наприклад: «Я саджу ляльку. Я даю їй тарілку. Наливаю їй борщ. Я годую ляльку.» і т.п.

Ігри із будівельним матеріалом

 1. Дитина будує за показом або по словесній інструкції. За показом. Дорослий кладе кубик. Дитина повинна зробити те ж саме. На цей кубик кладеться інший. Дитина виконує цю ж саму дію. По словесній інструкції. Дорослий мовою регулює дії дитини. «Візьми червоний кубик, біля нього постав такий же» і т.д. Деякі діти добре підпорядковують свої дії словесній регуляції і таким чином вчаться виконувати багато завдань. Діти  краще будують за показом, наслідуючи кожну дію.

2. Дитина будує за зразком. Цей вид діяльності більш складний.  Подається нескладний зразок і пропонується: «Побудуй таку ж саму лавку» («хатинку», «садок» і т.д.). Якщо дитина не може виконати завдання самостійно, слід їй в цьому допомогти.

Підтримка дітей під час війни. Поради батькам

ЯК ПІДТРИМУВАТИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ?

 

  1. Зберігайте нормальний уклад життя (наскільки це можливо). 

Якщо є така можливість, то дітям бажано продовжити займатися своїми звичними справами й обов’язками. Безпосередньо після травматичної події може знадобитися деякий час, щоб відійти від початкового шоку, і на цей час щоденні рутинні справи можуть бути скасовані. Але коли мине кілька днів, загалом корисно повернутися до нормального стану й укладу, наскільки це можливо. Це дає дітям підтримку в подоланні травматичних ситуацій та допомагає їм зрозуміти, що нормальне життя все ще існує. 

  1. Дайте місце певній регресії. 

У кризових ситуаціях від дітей часто очікують, що вони поводитимуться дуже по дорослому. Хоча ситуація цього й вимагає, та все ж треба дозволити дітям залишатися дітьми або навіть поводити себе як маленькі. У дітей може відбутись регресія до більш раннього ступеня розвитку. Це нормально. Це психологічна форма самозахисту, яка переносить назад в час, коли життя було стабільним, а маленький світ дитини – безпечним і надійним. 

Така регресія може виявлятися в різних формах поведінки: деякі діти можуть потребувати надзвичайно багато фізичного контакту, щоб почуватися в безпеці (обіймайте стільки, скільки вони того потребують); деякі діти можуть знову почати мочитися в постіль; навіть старші діти можуть плакати (дозвольте дітям висловлювати свої почуття). 

  1. Організуйте «острівки безпеки».Це така обстановка, у якій діти можуть почуватися у безпеці принаймні один раз на день попри загальну нестабільність навколо. 

Ігри. 

Пограйтеся з дітьми. Найкращі ігри в такі складні часи – це ігри, в які діти можуть грати всі разом без суперництва. Ось декілька прикладів таких ігор: 

  • Плескання в долоні: Усі учасники стають в коло і плескають в долоні по колу. Спочатку естафета переходить повільно, тоді пришвидшується від однієї дитини до іншої. Діти можуть самі вирішити, чи плеснути в долоні один раз (тоді естафета перейде далі), чи плеснути двічі (тоді естафета зміняє напрямок руху).
  • Рух по колу. Спочатку одна дитина в колі вибирає і задає певний рух. Наступна дитина повторює рух, і так він проходить по всьому колу, неначе хвиля. Тоді вже інша дитина задає свій рух, який передається по колу, і так доти, доки всі діти не «запустять» свій рух. 
  • Перша дитина каже слово, яке може бути початком речення. Наступна повторює це слово і додає наступне, і так далі. Слова мають бути граматично узгоджені, щоб вийшло речення. Побачите, яке речення вийде у групи. 
  • Схожу вправу можна зробити й на грифельній дошці. Перша дитина малює лінію, а тоді хтось наступний продовжує її своєю. Всі діти можуть намалювати по одній або по дві лінії. В кінці вийде малюнок, створений групою. 

Багато таких ігор можна вигадати самотужки. Вони не потребують якихось особливих допоміжних матеріалів і можуть тривати як декілька хвилин, так і набагато довше, якщо потрібно. 

Заохочуйте дітей побавитися! Дайте їм простір для гри! 

Розповідання історій.  Усі діти люблять слухати різні історії. Сила уяви дозволяє їм мандрувати до світів, де ці історії відбуваються. Це також своєрідні «острівки» в морі щоденного стресу, адже діти можуть просто посидіти деякий час і послухати оповідку про зрозумілий, впорядкований світ, де зрештою все закінчується щасливо. Перед сном варто розповідати життєрадісні історії, щоб діти могли заспокоїтись і розвіятись. 

  1. Знайдіть, створіть або придумайте «об’єкти переносу».

  Дітям можуть стати в пригоді речі, які уособлюють тих, кого вони люблять, щоб впоратися з власними страхами і станом відокремленості. Тому дітям бажано мати такі «об’єкти переносу», наприклад, невеличку іграшку, яку їм подарував тато, або фотографію мами. Слід дозволити дітям мати ці об’єкти при собі повсякчас, куди б вони не йшли.

Для дітей молодшого віку лялька, ведмедик або навіть якийсь особливий клаптик тканини можуть бути невід’ємною запорукою відчуття безпеки. Дітям, в яких немає таких допоміжних «об’єктів переносу», можна запропонувати придумати або створити для себе такий об’єкт. 

  1. Запропонуйте форми самовираження. 

Говоріння й слухання.У дітей має бути дорослий, до якого вони можуть звернутися, щоб поговорити про свої страхи або проблеми. Заохочуйте дітей розповідати, як вони себе почувають, висловлювати свої переживання й почуття. Дітям необхідно мати можливість поговорити про жахіття, які вони пережили. Але не примушуйте їх говорити – просто запропонуйте. Дозвольте дітям задавати питання і відповідайте на них максимально чесно та прямо. 

Рольові ігри. Деякі діти можуть не захотіти говорити про те, що з ними сталося. Однак у своїх іграх вони часто розкривають те, що обтяжує їхню свідомість, відтворюючи свій досвід через ролі, граючи разом з іншими дітьми або з фігурками, ляльками чи плюшевими іграшками. Ці рольові ігри можуть допомогти інтегрувати ситуацію та почуття, пов’язані з нею. 

Малювання олівцями й фарбами. Багато дітей можуть висловити свій стан, як тільки у них в руках опиняться фломастери і аркуш паперу. Дозвольте дітям створювати такі маленькі витвори мистецтва. Ви можете спробувати поговорити з деякими дітьми про їхні малюнки – але не змушуйте їх. Іноді малювання стає для дитини єдиною можливою формою самовираження.

Щоденник. Дітям старшого віку часто буває простіше висловитися в письмовій формі. Слід заохочувати дітей вести щоденник – цьому «другу» вони можуть у будь-який момент розповісти все, що захочуть. Можливо, хтось із них навіть «задокументує» цілком серйозні звіти про перебіг ситуації. 

  1. Піклуйтесь про себе! 

Підтримка, яку ви надаєте дітям поруч з вами у такі важкі часи, має величезне значення для них! Але, будь ласка, не забувайте про власні потреби. Подбайте про те, щоб у вас був час відпочити, й набратися сил. Крім того, знайдіть когось, з ким ви можете поговорити про те, ви самі зараз переживаєте. 

Досвід роботи Ковтун Оксани Анатоліївни

Організація екскурсій та цільових прогулянок з дітьми дошкільного віку в умовах ЗДО

Щоб відкрити матеріал необхідно натиснути на назву.

Екскурсія до бібліотеки

Екскурсія на город

Екскурсія до школи

Міжнародний день миру