Група “Ромашка”

Група “Ромашка”

Девіз групи:

“Ромашкою” групу свою ми назвали,

Малята в ній ніби пелюстками стали.

І дружно, і весело в нас малюки

Навчаються  й граються тут залюбки.

 

 

Вихователі:

Галицька Анна                                 Чудаєва Катерина 

     Сергіївна                                             Павлівна                                                             

                                           

 

   Освіта: повна вища,                                                          Освіта: повна вища, 

   ЧНУ ім. Б. Хмельницького;                                             ЧНУ ім. Б. Хмельницького

   Категорія: спеціаліст другої категорії;                           Категорія: спеціаліст

   Стаж роботи: 4 роки.                                                         Стаж роботи: 2,5 роки

   Педагогічне кредо:                                                             Педагогічне кредо: 

  “Щоб мати право вчити інших,                                       “Люби дитину, вір у неї, знай,

    потрібно постійно вчитися самому” 

 

Помічник вихователя: Швидченко Таміла Володимирівна

                                                                                                                                                                                                                                                         

В групі виховується 19 дітей 4-го, 5-го року життя. 

Завдання виховання дітей 4-го року життя:

• Задовольнити потребу дітей в емоційному спілкуванні з дорослими, яке супроводжується предметно-ігровою діяльністю, формувати практичний досвід спілкування з іншими дітьми.

• Забезпечити умови для насиченого мовленнєвого діалогічного контакту, що сприятиме розширенню та удосконаленню пасивного та активного словників.

• Сприяти розвитку самостійності, надавати можливість для формування навичок самообслуговування при забезпеченні помірної та доцільної допомоги.

• Піклуватися про наявність та активне використання дітьми різноманітного обладнання для розвитку зорових, слухових, дотикових, кінестетичних та інших видів відчуттів і сприймань, фонематичного та музичного слуху.

• Помічати успіхи дитини, схвалювати її досягнення.

• Створити належні умови для зміцнення та збереження здоров’я дітей, забезпечити наявність простору для пересування дитини в груповій кімнаті та обладнання для розвитку основних рухів.

• Стимулювати формування почуттів (самоповаги, впевненості, захищеності, любові до ближнього, дружби, бережливого ставлення до природи, речей, радості від краси та чистоти, гордості та сорому, турботи, вдячності, задоволення від досягнень, творів мистецтва, музики, танцю тощо).

• Виховувати бажання виконувати прості трудові дії, зацікавлене ставлення та повагу до праці дорослих.

• Розвивати культуру мислення, увагу, пам’ять, позитивні почуття, пов’язані з інтелектуальною діяльністю, слуханням творів художньої літератури.

• Підтримувати дитячу допитливість, спостережливість, пізнавальну активність

        

 

Досягнення Галицької Анна Сергіївни

  

  

  

  

    

 

Досягнення Чудаєвої Катерини Павлівни

  

  

 

Консультація для батьків

«Давайте жити дружно!»

За своїм визаченням «конфлікт» — це зіткнення інтересів, тому в цьому випадку сварок не уникнути . А як правильно поводитися в таких ситуаціях?

Дуже часто можна зустріти два протилежні погляди на вирішення конфліктів між дітьми. Один з них — «вирішать самостійно», інший — «самостійно не вирішать». Це абсолютні крайнощі, особливо якщо вдаватися до однієї з них регулярно.

Якщо конфлікт сильний, і діти не можуть розібратися самі, то слід втрутитися батькам (але тактовно і делікатно), задавши наступні питання: через що сталася сварка? Як ви вчинили? Як треба було вчинити? Запам’ятайте, чим молодша дитина, тим більше підказок до відповіді на останнє питання може дати дорослий. Адже саме батьки розповідають, як правильно повести себе в конфліктній ситуації, підказують, як її можна вирішити.

Перше, що слід зробити батькам, допомагаючи малюкам у вирішенні конфлікту, — це усунути власну упередженість. Адже треба завжди бути об’єктивними. Вам необхідно допомогти дітям позначити межі своєї території, оскільки завжди є територія загального користування та індивідуальна. Те ж саме стосується й власних речей/іграшок. Ваше завдання — навчити дітей просити один в одного дозволу тимчасово скористатися будь-якої річчю. Такий метод допоможе задати деякі правила вирішення конфліктних ситуацій та дозволить зберегти маленького власника від загрози вторгнення в його простір.

Для уникнення конфліктних ситуацій навчіть свою дитину домовлятися, не створюючи суперечок.  Якщо сутички інтересів не уникнути,  спробуйте разом з дітьми знайти вихід з ситуації, який задовольнить обидві сторони. Запропонуйте дітлахам придумати можливі шляхи та способи вирішення їх спору. Намагайтеся стати посередником в їх переговорах, та ні в якому разі не суддею.

Батькам важливо вміти зменшувати емоційне напруження у дітей, не припускати загострення конфліктної ситуації. Для цього можна використовувати прийом зміни обстановки, наприклад, відвести дітей в іншу кімнату.  Ця проста дія досить часто допомагає дітям хоча б трохи заспокоїтися та почати обговорення проблеми.

Завжди пам’ятайте про те, що дуже важливо бути чуйними до будь-яких переживань дітей. Намагайтеся знайти та зрозуміти справжню причину конфлікту. І тоді Ви точно знайдете спосіб, як допомогти малюкам із пошуком  компромісу.  Пам’ятайте, розуміння емоційного стану дитини —  важливий крок на шляху до встановлення добрих відносин і  довіри.

 

Пам’ятка батькам

«Розвивайте мову дитині»

Дитину від народження оточує світ звуків, яким вона починає цікавитися уже в молодшому дошкільному віці. Важливо якомога раніше навчити дитину правильній вимові, умінню помічати та виправляти мовленнєві помилки, а значить, розвивати культуру мовлення малюка.

Щоб навчитися чисто та правильно розмовляти дитина повинна добре чутимову, що звучить навколо неї.

Як розвивати мовлення дитини?

  1. Спілкуйтесь з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети, які оточують її.
  2. Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.
  3. Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не „сюсюкайте”.
  4. Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюйте їх.
  5. Коли малюк говорить, виправляйте його мовленнєві помилкилише після того, як він закінчить фразу.
  6. Багато читайте дитині, вчіть її переказувати, разом вивчайте вірші, складайте цікаві історії за малюнками.
  7. Виконуйте вправи для пальчиків, малюйте олівцями й фарбами, грайте мозаїкою, кубиками чи пазлами. Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук:

* ліпка з різних матеріалів (тісто пластилін). Окрім творчого самовираження, дитина розвиває гнучкість а рухливість пальців.

* мозаїка. При складанні різноманітних ігор-мозаїк розвиваються кмітливість і творчі здібності.

* пазли. Яскраві м

алюнки розвивають увагу, кмітливість, зір і дрібну моторику рук.

* ігри з ґудзиками та намистинками. Нанизування на нитку намистинок, застібання ґудзиків,  перебирання пальцями намиста – прості і корисні вправи для розвитку дрібної моторики рук.

* ігри та гімнастика для пальців. Ці ігри сприяють всебічному розвитку дитини. Пальчикові вправи з віршами сприяють нормалізації темпу, 

ритму, чіткості і точності мовленнєвих рухів, складової структури слова.

* ігри з крупами. Нехай дитина перебирає перемішані горох і квасолю, а потім і більш дрібні крупи, пересипає їх з однієї посудини в іншу, розтирає в руках.

 

                                                                  Консультація для батьків

                                                                                                       «Вчимося правильно складати свої речі»

Підтримка порядку в дитячій кімнаті − складне завдання. Усі батьки мріють, щоб їхня дитина прибирала за собою та дбала про свої іграшки. На жаль, в більшості випадків прибирання є довгим і виснажливим процесом для малюка.
Отож, як навчити малечу наводити та підтримувати порядок? Маленькі діти не люблять порядок по своїй природі: вони не помічають безладу, не мають рефлексу розставляти речі по місцях та не вбачають нічого поганого в тому, що всі кубики розкидані по підлозі, адже так зручніше.
Ви повинні навчити їх усьому цьому. Саме батьки першими мають показати, як правильно прибирати. Чим раніше ви почнете діяти, тим раніше ваша дитина навчиться прибирати за собою.
Згідно з педагогікою М. Монтессорі, відчуття порядку формується з народження до 4,5 років. Якщо до того часу ви не навчите малюка цим діям і не забезпечите його відповідними стимулами, буде дуже важко в подальшому це змінити.
Щоб навчити малюка прибирати, потрібно бути креативним. Для цього знадобиться терпіння, вміння переконувати, іноді виверт і ще трішки терпіння.Як навчитидитинуприбирати за собою?Роздивимось декілька простих порад.
Показуйте як робити правильно
Перш за все маленькі діти вчаться, спостерігаючи за дорослими, тому поясніть йому, чому вам потрібно навести порядок і покажіть, як ви це робите. Дитина скоро зрозуміє, що блоки спочатку витрушуються з коробки, але потім потрібно покласти їх назад. Навіть якщо в цьому віці вона не зможе зробити усе самостійно або просто не запам’ятає, ця діяльність потрапить в підсвідомість, і в майбутньому виконуватиметься автоматично.
Розмовляйте та пояснюйте
Навчіть дитину відрізняти порядок від безладу в його кімнаті. Для дво-, трирічного малюка безлад − це абсолютно абстрактне поняття. Тому під час звичайної гри покажіть малюкові, як акуратно розміщувати книги на книжковій полиці (за висотою чи за кольором) пояснюючи, що так вони не порвуться і не понищаться.
Час від часу намагайтеся складати разом список зіпсованих або непотрібних іграшок. Завдяки цьому ви не тільки зрозумієте чого бракує, а й отримаєте вільне місце для нових речей.
Покажіть, що м’які звірі, кинуті в призначений для них кошик, не займають місця на підлозі, тому тепер можна розкласти там конструктор. Такі хитрощі допоможуть у прибиранні дитячої кімнати, тому що малюк буде знати, що значить «розкласти речі» або «зібрати їх разом».
Адаптуйте оточення під дитину
По-третє, оточення адаптоване до віку – це основа. Без цього дитині буде складно:
1. Як повернути іграшку на місце, якщо поличка зависоко?
2. Куди повісити куртку або рушник, якщо на висоті рук немає вішачка?
3. Як позбирати фломастери, коли стіл вище голови?
Формуйте звичку
По-четверте, коли дитина трохи старша, ви можете почати вимагати, щоб вона стежила за порядком. Кожен день, після закінчення гри, збирайтеся разом для прибирання дитячої кімнати: покажіть дитині, що збирати з підлоги й куди це ставити.
Навчіть її завжди прибирати речі, коли вони більше не потрібні – так легше підтримувати порядок. Дотримуйтесь цього правила, наприклад, не погоджуйтесь читати казку на ніч, поки малюк не наведе лад в дитячій.
Нехай прибирання в кімнаті стане його щоденним вечірнім ритуалом, а завдяки цьому і звичкою.
Власний приклад
Коказуйте приклад. Як уже згадувалося, маленькі діти − відмінні спостерігачі. Вони наслідують батьків у всьому: в тому, що ті роблять добре, та ще більше – у тому що не дуже. Якщо ви самі зашпортуєтесь, натикаючись в кімнаті на розкидані книги, брудний одяг чи папери, не розраховуйте, що ваша дитина буде іншою. Але якщо ви підтримуєте чистоту, і малюк часто бачить, як ви прибираєте – він дізнається, що це звична та необхідна річ.
Іноді це працюватиме з першої спроби, проте іноді доведеться хитрувати. Все залежить від малечі, її характеру та любові до порядку.
Як спонукати дитину скласти іграшки?
Для маленьких дітей добре працює навчання у формі гри. Навіть річний малюк в кінці дня може кинути кубики чи фігурки, розкидані по підлозі, в кошик для іграшок. Для нього це буде розвагою.
Ігри дуже важливі для розвитку. Скористайтеся ними, щоб мотивувати малюка на прибирання:
1. «Хто перший» – проведіть перегони, перевірте, хто першим заповнить коробку іграшками. Переможець отримає приз.
2. «Знайди помилку» – покладіть іграшку в інше місце, ніж зазвичай, та запитайте у дитини: «Чи повинна машинка лежати тут? Покажи мені, де її місце». Вона буде дуже щаслива, якщо зможе вам допомогти.
3. «Роби, як я» – це означає наслідувати жартома. Покажіть вашій дитині заняття та попросіть її зробити те ж саме. Дітям подобається повторювати за дорослими.
4. Можливо, у вашої дитини є улюблена розвага. Використайте це як основу та додайте елемент прибирання.
Щоб уникнути повстання, ви можете використовувати прості прийоми, надаючи дитині подобу вибору, наприклад:
1. «Що ти хочеш робити в першу чергу: застелити ліжко чи розвісити білизну зі мною?».
2. «Якщо ми швидко впораємось, то зможемо сходити в гості чи у кіно. З чого почнемо?».
3. «Ти хочеш прибрати зараз чи після обіду?».
Коли вчити малюка прибирати?
Такий урок потрібно починати з малого. Звичайно, ми не можемо очікувати, що однорічний карапуз поставить на полиці іграшкові машинки та книги, з якими грав увечері. Однак навіть така дитина повинна бачити, що це робиться щодня.
Варто ставити постійні завдання, пов’язані з прибиранням. Звичайно, вони повинні бути адекватні віку дитини й адаптовані до її можливостей:
• однорічна – кожен день перед сном, шоу для найменших «як поцілити іграшкою у кошик». Попросіть малечу подати вам книги, щоб ви поскладали їх на полиці. Заохочуйте її допомагати вам: дайте окрему ганчірку для пилу – нехай витирає нижню полицю (звичайно, вам доведеться повторити процедуру);
• дворічна – попросіть про допомогу в поділі речей під час прибирання дитячої: нехай дитина розділить їх на ті, які повинні зберігатися в шафах, і ті, які треба віднести в іншу кімнату. Коли пилососитимете килим, нехай тримає шланг пилососа, а коли пратимете – попросіть відокремити кольоровий одяг від білого;
• трирічна – може допомогти прибрати зі столу після обіду, наприклад принести свою тарілку до раковини. Вона також може поскладати чисті столові прибори у ящик;
• чотирирічна – можна дати їй випраний одяг, щоб розібрати шкарпетки, футболки, трусики та покласти їх у відповідні ящики. Навчіть дитину завжди класти брудний одяг в кошик для білизни, а не розносити по кімнаті.
Бокс-система – ключ до успіху
У дітей зазвичай багато іграшок, деякі з яких дрібні та легко губляться. Тому, щоб вам було легше підтримувати порядок, купіть якомога більше пластикових контейнерів, коробок чи кошиків. Підпишіть або наклейте малюнки, які допоможуть розібратися що де. Знайдіть невелику коробку для олівців, великі коробки для машинок, ще більші для конструкторів та м’яких іграшок.
Така бокс система безумовно полегшить привчання до порядку. Та й саме прибирання займатиме значно менше часу.
І останнє, але найголовніше: прибирайте разом з малюком. Перш за все, дитина, яка залишилася один на один із завданням «навести порядок», відчуває себе розгубленою та покинутою. Вона не завжди розуміє, чого вимагає від неї доросла людина.
Значно простіше та швидше поставити усе на місце в компанії мами чи тата, які підкажуть, розважать і вмотивують на прибирання.

 

Консультація для батьків

«Безпека дитини вдома»

Як зберегти дітей від біди, як навчити їх безпечній поведінці та передбачити наслідки небезпечних розваг? Ці питання постійно встають перед вами.

Щоб зберегти життя та здоров’я дітей, пам’ятайте та виконуйте наступні поради:

1 Не залишайте дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час!

2 Якщо виникла така потреба, не дозволяйте дитині відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму. Навчіть користуватись дверним вічком, нікому, крім батьків не відчиняти.

3.Навчіть користуватись телефоном для виклику служб : 101, 102, 103, 104. Коли біда чи хвороба захватила зненацька, а дитина одна вдома, вона повинна знати, що необхідно зателефонувати близьким, звернутися до сусідів, викликати швидку допомогу, чітко назвавши свої координати.

4.Розкажіть про небезпеку користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також входити у ліфт з незнайомими людьми.

5.Не дозволяйте дражнити тварин. Попереджайте розвиток в дитині жорсткого відношення до «друзів наших менших».

  1. Оснастіть електророзетки в вашій квартирі заглушками. Не допускайте дитину до газових та електричних приладів. Не дозволяйте дітям самостійно вмикати електро – побутові прилади.
  2. Зберігайте небезпечні предмети ( ліки, сірники, запальнички, гострі та ріжучі інструменти) в недоступних місцях.
  3. 8. У дітей необхідно формувати основи самозахисту.

Рекомендуємо проводити бесіди в цьому напрямку з приведенням різних прикладів, розглядом ілюстрацій та розігруванням ситуацій «Що ти робитимеш, якщо…(незнайомий запропонує цукерку, загубив ключа від квартири, загубився один у місті тощо).

9.Навчайте дітей безпеці життєдіяльності в повсякденні, в процесі організації ексурсій, бесід, спостережень, в створенні ігрових ситуацій та під час розваг.

Своїм прикладом навчайте дітей виконанню цих вимог. Приклад старших є для дітей кращим методом виховання!

Сподіваємось, що ця пам’ятка допоможе Вам зберегти дитину від біди.

 Пам’ятка для батьків

«Права і обов’язки батьків»

Турбота про дітей, а пізніше обов’язок дітей допомагати своїм батькам стали моральними нормами і закріплені настановами багатьох релігійних учень. Нині ці норми записано в законодавстві нашої держави.

Батьки, пам’ятайте! Кожна дитина має право:

  • виховуватись в рідній родині;
  • на належне виховання;
  • на захист свого здоров’я;
  • на піклування про здоров’я;
  • на здобуття освіти;
  • на розвиток талантів та здібностей;
  • на право голосу у прийнятті важливого рішення для родини;
  • на вільне висловлювання власних поглядів;
  • кожна дитина має право бути почутою.

В свою чергу батьки зобов’язані:

  • виховувати дитину у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
  • виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання;
  • створювати належні умови для розвитку природних здібностей дитини;
  • поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці;
  • забезпечувати дитині середню освіту;
  • поважати та враховувати думку дитини з будьяких питань.

Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Батьки не можуть залишати свою дитину без нагляду.

Батьки мають право:

  • на виховання та розвиток дитини;
  • на вибір навчального закладу для здобуття освіти дитиною;
  • на представництво та захист інтересів дитини;
  • звертатись до державних органів управління з питань навчання та виховання дітей;
  • батьки мають рівні права на спілкування з дитиною, її виховання, забезпечення освітою.

          Яка ж відповідальність за невиконання батьківських обов’язків?

Кримінальний кодекс України

Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, –

карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Сімейний кодекс України

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

  1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

  1. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
  2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
  3. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.
  4. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Закон України «Про освіту»

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

  1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
  2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
  3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:

постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв.

Пам’ятайте, дитина – це окрема особистість, яка має власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати! А обов’язок батьків – дбати та виховувати дітей гідними громадянами своєї держави!

 

Консультація для батьків

«Роль сім’ї в мовному розвитку дітей»

Фізичне, психічне та інтелектуальне виховання дитини починаєть­ся в ранньому дитинстві. Усі навички, в тому числі правильного мов­лення, формуються в сім’ї. Мовлення дитини формується на прикладі мовлення рідних та близьких їй людей: матері, батька, дідуся, бабусі, старших сестер та братів. Існує думка про те, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги до­рослих, начебто дитина сама, поступово оволодіває правильною вимо­вою. Насправді ж, невтручання в процес формування дитячого мовлення,  майже завжди стає причиною відставання в розвитку. Мовленнєві недоліки, що з’явилися в дитинстві, з великими труднощами перебо­рюються в наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були ство­рені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб маля чуло правильне, чітке мовлення, на прикладі якого формуватиметься його особисте. 
Недоречно і навіть небажано говорити з малюком його ж мовою, повторюючи спотворені слова (дитина часто чує «диви» замість «ди­вись», «маєнький» замість «маленький», «мольоцько» — «молочко» тощо), це може гальмувати розвиток мовлення. 
Особливо чітко потрібно вимовляти незнайомі, нові для дитини, а також багатоскладові слова. Звертаючись безпосередньо до дитини, ви спонукаєте її до відповіді, а вона уважно прислухається до вашого мовлення. 
Батьки повинні привчати дитину дивитися прямо на того, хто гово­рить, тоді вона полегшено перейме правильну артикуляцію. 

ПОРАДИ БАТЬКАМ.

1.Уважно ставтеся до занять вашої дитини. Ваша відповідь на запитання має бути чіткою, доступною та зрозумілою для малюка.

2.Спонукайте дитину до запитань.

3.Якомога більше розмовляйте з дитиною.

4.Систематично проводьте ігри в слова «Хто більше знає слів?», «Назви який…», «Скажи, як…», «Що означає слово?», «Скажи, коли …», «Скажи, звідки…», «А якби…», «Придумай слово».

5.Не забувайте доречно вжити прислів´я, загадати загадку

6.Стимулюйте дитину до пригадування окремих рядків віршів, пісень.

7.Обов´язково поясніть дитині кожне незрозуміле їй слово, у присутності дитини вдайтесь до словника.

8.Якщо ваша п´ятирічна дитина неправильно вимовляє звуки, обов´язково зверніться до логопеда.

9.Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною. Пам´ятайте, що основними й провідними співрозмовниками для дитини у сім´ї є мати, батько, дідусь чи бабуся.
10.Ваша мова є взірцем для наслідування дитини. Саме тому вона завжди має бути правильною.
11.Придбайте словники. Вони стануть вашими порадниками у вихованні культури мови у вашої дитини.
12.Придбайте репродукції картин , читайте дитині книжки, вчить її переказувати.
13.Привчайте дитину слухати дитячі та музичні передачі, дивитися діафільми.

14.Тривалість перегляду дитиною телевізійних передач не повинна перевищувати 30 хвилин на добу та 2 — 3 разів на тиждень.

Як спілкуватися з дітьми: поради сучасним батькам від психолога

У житті всіх батьків буває такий період, коли діти починають ставити несподівані та зовсім недитячі питання. Найчастіше це відбувається у віці від 4 до 10 років, коли малюків хвилюють серйозні філософські теми: смерть, стосунки між чоловіком і жінкою, гроші, війна, справедливість, добро і зло. Уникати відповідей – не рішення, адже саме в цьому віці закладаються основи світогляду дитини, що впливає на її подальший розвиток. Крім того, не варто обманювати дитину. Інакше це може стати причиною появи недовіри у ваших стосунках, адже рано чи пізно вона дізнається правду. Головне правило – відповідати прямо і чесно без «зайвої води» і «солодкої» брехні.

Правила спілкування з дітьми

Правило №1 – Будьте чесними.

Важливо говорити правду і передавати дитині своє ставлення до обговорюваної теми. Діти у віці від 4 до 10 років сприймають інформацію чуттєво і буквально, не через критичний розум, не оцінюючи та не зважуючи її. І якщо ми говоримо неправду, дитина обов’язково це зрозуміє, що залишить в її душі незадоволеність і вона обов’язково повернеться до цього питання знову.

Правило №2 – Враховуйте вік і почуття дитини.

Є багато складних тем, які можуть сильно вразити дитину, наприклад, смерть. Тому обов’язково враховуйте її характер, вік та інтелект. Спостерігайте, чи зрозуміла вона нову інформацію. Ніколи не вживайте складні слова або наукові терміни, дитині вони будуть незрозумілі, ця тема залишиться для неї складною, і, як наслідок, до неї сформується складне ставлення.

Правило №3 – Підкріплюйте свої відповіді додатковою інформацією.

Проілюструйте прикладами зі свого життя те, про що говорите. Але якщо з якоїсь причини у вас немає такого досвіду, то на допомогу завжди прийдуть казки, міфи або мультфільми. У віці 4-10 років діти чудово сприймають метафоричну інформацію. У казках і міфах ми завжди зустрічаємо героїв, які проживають приблизно одні й ті самі сценарії, наприклад, виказують рішучість у складних ситуаціях, завжди знаходять правильне рішення, стають щирими друзями, допомагають іншим. Такі приклади дають дитині певні загальні поняття і формують правильні цінності.

Правило №4 – Зберігайте візуальний і тактильний контакт, розмовляйте у спокійній атмосфері.

Для дітей візуальний контакт просто необхідний, щоб вони могли засвоювати ту інформацію, яку отримують. Якщо ми обговорюємо складні теми, наприклад, розлучення, важливо приділити увагу і тактильному контакту – обійняти, взяти за руки тощо. Крім того, атмосферу, в якій ви розмовляєте, потрібно обирати або моделювати. Якщо ви відповідаєте на серйозні запитання дитини похапцем, то її сприйняття інформації викривляється і ставлення до цієї теми також формується у викривленому вигляді. Тому якщо у конкретний момент у вас немає часу або вам необхідно підготуватися до розмови, краще відкладіть її, але обов’язково попередьте про це дитину, наприклад, дивлячись в очі скажіть їй, що сьогодні ввечері ви повернетеся до цієї теми та поговорите про це.

Правило №5 – Не недооцінюйте вік та інтелектуальні можливості дитини.

Важливо пам’ятати, якщо дитина поставила питання або порушила якусь тему, то вона дозріла і готова отримати інформацію. Не уникайте її запитань, відповідайте прямо і відкрито «без води та підсолоджувачів». Крім того, є теми, про які важливо поговорити на декілька років раніше, наприклад, тема статевого дозрівання. Перш ніж дитина з цим стикнеться, ми повинні передати їй необхідну інформацію та підготувати її.

 

Табу у спілкуванні з дітьми

Табу №1 – Не знецінюйте допитливість дитини.

У жодному разі не знецінюйте інтерес, який з’явився у дитини, тому що в іншому випадку ви гасите цей імпульс і, швидше за все, вона більше ніколи не підійде до вас із цим питанням. Не мовчіть, не смійтеся із запитання, не переходьте на інші теми та не кажіть, що зайняті для цього. Дайте дитині зрозуміти, що для вас це питання так само важливо, як і для неї.

Табу №2 – Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми.

Кожна дитина – це особистість, не порівнюйте розвиток своєї дитини та інших дітей. Тут немає правильних критеріїв, про що б вона не питала, в цей момент вона розвивається і формує свою свідомість, поважайте це.

Табу №3 – Не ведіть дискусію в негативному ключі.

Не сприймайте думку дитини негативно. Сучасні діти оточені величезною кількістю інформації, тому в цьому віці у багатьох із них трохи нереальне уявлення про цей світ. Якщо дитина ставить питання і висловлює власну думку, не перебивайте її та поважайте її точку зору.

Табу №4 – Не уникайте важких тем.

Обговорюючи складні теми, не кажіть дитині: «Ти ще маленький і все одно не зрозумієш!». Спробуйте пояснити їй так, щоб вона зрозуміла. В іншому випадку дитина залишається наодинці зі своїм питанням і заповнює це порожнє місце іншою інформацією, наприклад, фантазією.

Табу №5 – Не переконуйте дитину в тому, що думка дорослого – єдина правильна.

Повністю виключіть зі свого лексикону фразу: «Дорослі краще знають і завжди праві». Якщо малюку з дитинства програмують її в голові, потрапляючи у той вік, коли у нього є можливість натрапити на різні ризики, такі фрази можуть спрацювати проти нього.

6 найпоширеніших дитячих питань і приклади відповідей на них, які допоможуть батькам

Питання 1. Як я з’явився на світ?

Коли чоловік і жінка люблять один одного, вони обнімаються і цілуються. Потім тато дає мамі свою клітинку, яка з’єднується з клітинкою мами, і в її животику з’являється дитина. Спочатку вона зовсім крихітна, як маленька рибка, але потім вона росте, їй стає тісно в животику у мами, і вона з’являється на світ.

Питання 2. А ми всі помремо?

На жаль, все на світі коли-небудь помирає: і люди, і тварини, і дерева, і квіти. Це закон природи, який потрібен, щоб усім на планеті вистачило місця. Ми теж помремо коли-небудь, але це буде дуже нескоро. Колись ми будемо старенькими, як твоя бабуся, а ти – дорослим, як ми, і у тебе будуть свої діти. І ти проживеш довге життя з безліччю пригод.

Питання 3. А бабуся хвора, і вона скоро помре?

У бабусі зараз є проблеми зі здоров’ям, але ми всі дуже сподіваємося, що вона одужає і буде жити довго. Ми не знаємо цього точно, але ми й лікарі робимо все, що можемо, щоб допомогти їй, і добре про неї піклуємося.

Питання 4. Чому ви з татом сваритеся?

Іноді люди сваряться, тому що не згодні один з одним. Сваритися можуть всі: і діти, і дорослі. Але ми обов’язково миримося, тому що ми з татом любимо один одного. І дуже любимо тебе.

Питання 5. Ви з татом збираєтеся розлучитись?

У нас не виходить ладнати один з одним. Ми щосили намагалися це зробити, але вирішили, що нам буде краще не жити разом. Це не означає, що ти зробив щось не так. Ми завжди будемо любити тебе і залишимося твоїми батьками. Нам усім буде важко звикнути до цього, але ми зробимо все можливе, щоб ти був щасливий.

Питання 6. Кого ви любите більше – мене чи сестру?

Усі люди різні, і ти з сестрою також, а значить і любов може проявлятися по-різному. Але ми любимо вас однаково сильно, так само, як і ти однаково любиш мене і тата.

Пам’ятайте, неважливо, що запитала дитина, але, якщо вона вже поставила це питання, значить, вона готова і хоче отримати на нього відповідь. Не ігноруйте свого малюка і завжди говоріть із ним чесно, прямо, «без води та підсолоджувачів»!

 

Конспект заняття в другій молодшій групі

«У світі бракує на всіх доброти, бо є безпритульні собаки й коти»

Мета: Ознайомити дітей з поняттям добра і зла, ласки, байдужості, жорстокості; формувати уявлення про загальнолюдські моральні цінності; виховувати доброзичливе та чуйне ставлення до безпритульних тварин та оберігати їх; викликати бажання бути добрим та милосердним, творити добро і співчувати безпритульним тваринам.

Хід заняття:

  1. Психогімнастика «Привітання».

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку тобі і мені!

Доброго ранку усім на Землі!

  1. Сюрпризний момент.

Поштар приносить конверт з листом.

Вихователь:

– Що тут є? Яка красива картинка! Давайте розглянемо її уважніше. Хто тут зображений? (Відповіді дітей)

Вихователь

– Діти, про що розмовляють домашні та бродячі коти? (Міркування дітей).

А тепер уявіть,, що зустрілися два собаки – домашній та бродячийі Що вони скажуть один-одному? (Вихователь вислуховує відповіді кількох дітей).

  1. Бесіда « Що означає бути добрим? »

Вихователь: Малята, як ви вважаєте, якою людиною краще бути: доброю чи злою? (Доброю). А добру та хорошу людину ми впізнаємо за її привітними очима, за лагідним поглядом, за щирим, чемним та доброзичливим ставленням до інших. Добра людина завжди допомагає тому, хто потребує її допомоги, жаліє менших та слабших, любить природу, рослин і тварин. Вона не пройде осторонь чужої біди та сліз, а відгукнеться на них, знайшовши теплі слова втіхи. Чи згодні ви з цим? (Стверджувальна відповідь). Розкажіть, що, які ознаки погляду, які вчинки можуть свідчити нам про те, що людина – добра (Малята за допомогою дорослого виконують завдання). Скажіть, малята, хто з вас вважає

себе добрим та чуйним? Чому ви так думаєте? (Заслуховують відповіді та пояснення двох – трьох малюків). Розкажіть, у кого ви вчитеся доброти, привітного ставлення до інших, милосердя? (Малята називають своїх батьків, родичів, вихователів).

Педагог відзначає вихованців, які брали в бесіді особливо активну участь.

  1. Читання оповідання К. Ушинського « Грайливі собаки »

Володя стояв біля вікна і дивився на вулицю, де грівся на сонечку великий собака Полкан. До Полкана підбіг маленький Мопс і почав на нього кидатися і гавкати: хапав його зубами за величезні лапи, за морду і, здавалося, дуже набридав величезному і понурому собаці.

– Постривай – но, він зараз тобі покаже, сказав Володя; провчить тебе.

Але Мопс грався й далі, а Полкан дивився на нього дуже доброзичливо.

– Бачиш, сказав Володі батько. – Полкан добріший за тебе. Коли з тобою починають гратися твої маленькі братики й сестрички, то обов’язково усе закінчується тим, що ти їх поб’єш. А Полкан знає, що великому й сильному соромно ображати маленьких і слабких.

Запитання до тексту:

Чи сподобалося вам оповідання?

Як батько вказав Володі на його недоліки на прикладі поведінки собак (На кожне запитання дають відповіді двоє – троє малят).

  1. Фізкультхвилинка

Котик рано піднімався, Добре лапкою вмивався. Гарно вушка вимивав, Шубку добре розчесав, Потім трішки поплигав, Поруч муха задзижчала, І його роздратувала. Він її прогнав від себе, До роботи ж йому треба.

  1. Проблемна ситуація « Кіт на дереві »

(Котик і незчувся, як заліз дуже високо на дерево, а злазити боїться. Що робити, як допомогти котикові? Як його врятувати? (Вислуховують міркування кількох дітей).

  1. Мовна гра « Повтори та поясни прислів’я »

Вихователь пояснює малятам, що про доброту та чуйність нам розповідають чимало мудрих народних прислів’їв. Кожне з них зхвалює добрих людей і спонукає нас виявляти доброту.

Дорослий читає малятам прислів’я, а діти виразно і чітко повторюють кожне з них. У ході гри педагог пояснює зміст кожного прислів’я, а малята (за бажанням) можуть повторити його пояснення.

Наприклад:

– Добре слово й кицьку радує ( Лагідна та ласкава інтонація, добрий вчинок, викличе прихильність у всіх, навіть у тварини).

– Усе добре перемагай, а зла уникай (Добрі вчинки варті наслідування, а вчинки злих людей не можна повторювати).

– До доброї криниці стежка утоптана ( У доброї людини завжди буде багато добрих друзів, товаришів, вона ніколи не буде самотньою).

Образотворча робота « Лагідна усмішка » (Малювання )

Діти, за допомогою педагога, доходять висновку, що ласкавим словам та добрим вчинкам відповідає і лагідний вираз обличчя. Найчастіше це привітна посмішка.

Вихователь роздає дітям аркуші паперу, на яких зображені кружечки, і пропонує домалювати їх так, щоб з’явилися: усміхнене сонечко, веселий герой казки – Колобок, усміхнене лице ляльки – мотрійки, усміхнений ведмедик тощо.

Педагог, після закінчення роботи, заохочує вигадку малят і відзначає всіх, кому вдалося добре впоратися з образотворчим завданням.

  1. Підсумки заняття.

Як потрібно вчиняти, щоб тебе вважали доброю людиною? Чи сподобалося вам малювати усміхнені обличчя?

         

         

 

Конспект заняття в другій молодшій групі

 «Герої майдану»

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв з фото), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

Звучить «Молитва за Україну».

Вихователь: Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.

Вихователь: Її красою захоплювались поети, художники та композитори. Багата славетними іменами та подіями й українська історія. Нашими національними символами є прадавні першокнязі київські та їхні нащадки: княгиня Ольга, князі Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, славний співець Боян, літописець Нестор, а в часи ближчі — славні козацькі гетьмани, кошові й полководці: Дмитро Вишневецький, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький. Не можна не згадати українців,які боролися за незалежність та волю України: Бандера, Шухевич…

Небесна сотня – безневинна жертва…
Бандитам не сховатись за хрестом
Отим хрестом, де їхня совість мертва
Зрікається і серцем і чолом…
У прощену неділю впала долу,
Простіть нас браття, миленькі, простіть…
За Україну – зранену і голу…
За Вас не впала і за Вас стоїть!

Українцю, поглянь, там побили жінок!
Глянь, вже люди ховаються в храмі!
Де таке ще траплялось, коли це було
Аж в такому нестерпному стані?..

Так чинили лиш варвари, злісні хани,
Лиш від них люди в церкві ховались.
А сьогодні – це власні привладні пани
Вже над нами так само знущались!”

Вихователь: Ми вшановуємо пам’ять героїв України: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

Мені наснилось, що вони зустрілись:
Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
“За що тебе? ” “За Україну, друже мій.”
Ти знаєш і мене за неї вбили,
Та це було вже років майже сто.
Тоді померли ми, щоб ви нам жили.
А вас вбивають… Вас тепер за що?”
“Ти пам’ятаєш, друже. Звісно, пам’ятаєш,
Як біло-біло в нас цвітуть сади.
І ти цей запах п’єш. І ти його вдихаєш …
Я б все віддав, щоб хоч на мить туди.”
“А я ще ввечері узяв дівча за руку
Й тихенько так до серця притулив.
Тоді не знав, що Бог уже розлуку
Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.
В очах не страх, а злість до ворогів.
Більшовики готовились до бою,
Я йшов на смерть… а жити так хотів.”
“Мені твій попіл стукав, брате, в груди.
Я вірменин, а теж Вкраїни – син.
Не мав у серці й крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий поганин.”
… Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й бородач Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
” За Україну нас вбивають, брате мій.”

Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.
Вихователь: Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.
Вірш «Колись приїду до Києва..»

Колись я приїду до Києва з сином
Колись…Як цвістимуть каштани…
Під небом пройдемось високим і синім
Пройдемось ошатним Майданом…
Торкнуся,припавши на мить на коліно
Гладкого новенького бруку…
Він все ще гарячий!Це так неймовірно!
Давай,приклади свою руку…
– То сонце нагріло!-і в сина усмішці
Шукатиму трохи розради…
– Ні,сину,не сонце…На цьому ось місці
Горіли колись барикади…
Людей,що піднялись на ці барикади,
Ніщо не могло подолати!
Ніякої сили не було у влади
Лиш страх,брудні гроші та грати…

І люди боролись…І найсміливіші
Дивилися снайперу в дуло…
І лилася кров…Але найголовніше,-
Війни в Україні не було!
Ось там можна їх імена прочитати…
Я всіх називати не стану…
-А що там? Чому стільки квітів там,тату?
– Це стела героїв Майдану…
– Цікаво?… Навіщо туди позносили
Ці шини від автомобілів?
– Це замість вінків…Це тепер,ніби символ.
Це знаки для всіх зрозумілі…
Мій син промовчить і спитає останнє:
( Мов вітром холодним подуло!)
-Я все розумію…Одне лиш питання:
Чому тебе з ними не було?

Вихователь : Якщо тебе справді засмучує ненависть у світі,не плач і не втрачай надії,а зроби щось,хай навіть маленьке!
Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
(Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку).
Героям Майдану, впавшим за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.
(Хвилина мовчання)
А ми вам бажаємо всім світлих днів і нехай вам щастить. 

Дякуємо за увагу!

      

      

 

Конспект заняття в другій молодшій групі 

за правилами дорожнього руху 

«Урок ПДД»

МЕТА: Закріпити знання дітей ПДР, правил поведінки на вулиці, Отриманих на заняттях через емоційне сприйняття, ігрову діяльність.

Завдання:

1.Закріпити знання дітей про світлофорі: Його значенням, світловими сигналами для правил пішохода.

2.Закріпити знання основних кольорів світлофора (Червоний, жовтий, зелений). Поповнення словникового запасу слів: Світлофор, Зебра.

3.Закріпити у свідомості дітей, чим може закінчитися порушення правил дорожнього руху, Згадати про зайчика, який потрапив під трамвай ( «Айболить» К. І. Чуковський)

Попередня робота:

Бесіда про транспорт, як його багато, поговорити про місто, про його дорогах. Розгляд плакатів, дорожніх знаків, Дидактичні ігри та сюжетно-рольова гра ( «Светофорік») По ПДР. Обговорення ситуацій на наочному панно з правил дорожнього руху. Загадки по темі.

Устаткування заняття: Зображення казкового героя «Світлофора», плакати «Вулиця нашого міста», Картинки із зображенням транспортних засобів, картки із зображенням дорожніх знаків, плакат “Транспорті засоби”. дидактична гра «Збери світлофор», килимок «Зебра».

Хід заняття

Вихователь:

Хлопці, до нас в гості прийшов світлофор, і він подивиться, як ми з вами знаємо правила дорожнього руху і чи завжди їх виконуємо.

Допомагає з давніх-давен

Дітям один наш – Світлофор

Пояснить без напруги

дітям правила рухи.

Слухай і запам’ятовуй

І завжди їх дотримуйся.

Вихователь: – Ми з вами кожен день ходимо в дитячий садок і завжди переходимо дорогу, Буває і не один раз. Всі повинні знати, що дорогу переходять тільки по пішохідному переходу, як ми її називаємо? – «Зебра».

(Діти стають у дві команди, і починається гра «Светофорік»)

Пам’ятай правила рухи

Як таблицю множення

Червоне світло – проходу немає,

Жовтий – приготуватися,

А зелений – всім хлопцям,

Швиденько прискоритися!

Розстелити килимок – «Зебру» перед дітьми і пропонує, перейти дорогу за допомогою світлофора, Показуючи по черзі червоний, жовтий, зелений круг світлофора.

Діти, проходячи через «Зебру» сідають на місця.

Гра «Автомобілі»

Вихователь: – А тепер ми з пішоходів перетворимося в водіїв, і теж будемо слідувати правилам світлофора.

Роздати іграшкові керма і діти по команді «Зелений» починають рух, По команді “червоний” зупиняються, «Жовтий»- «Гудуть». Гра проводиться кілька разів.

Діти сідають на місця.

Вихователь: – А тепер ми поговоримо про сьогодення транспорті. Хлопці, мені потрібна допомога! У мене дуже багато картинок із зображенням машин, кораблів, літаків, тільки не знаю як це все можна назвати одним словом! (Транспорт)

Відповіді дітей.

Вихователь показує картинки із зображенням різних видів транспорту, діти хором промовляють назви (Автобус, автомобіль, поїзд, корабель, літак і т. Д.)

Вихователь: – Молодці! всі сказали правильно. А тепер ми з вами розповімо і покажемо в віршах про тих видах транспорту, про які ми знаємо.

Пальчикова гімнастика

Діти сидять, хором промовляють слова і жестикулюють. Вірші вивчені заздалегідь.

«Кораблик»

По річці пливе кораблик. руки човником складені

Він пливе з далека. вдивляються у далечінь

На кораблику чотири

Дуже хоробрих моряка. руки убік

У них вушка на маківці, руки прикладають до голови

У них довгі хвости. показують довжину.

І страшні їм тільки кішки,

Тільки кішки і коти! показиваютручкі -царапкі.

«Шофери»

Їдемо-їдемо на машині, руки тримають «Кермо»

Натискаємо на педаль, рухають стопою ноги

Газ включаємо – вимикаємо, рухають рукою

Пильно ми дивимося вдалину. вдивляються у далечінь

Двірники зчищають краплі руками роблять кругові руху

Вправо вліво чистота!

Вітер волосся куйовдить, руками ерошат волосся

Ми шофери хоч куди!

Розгляд на панно з правил дорожнього руху ситуацій, які можуть статися.

Обговорення.

Висновок.

Разом з дітьми підвести підсумок заняття. Дякувати дітям за виконану роботу.

 

Консультація для батьків

“Як одягати дитину навесні”

Весна завжди радує нас першим теплим сонечком, але ще дають про себе знати зимові заморозки та холодні дощі зі снігом, тому кожен батько повинен знати, як одягнути дитину навесні так, щоб він не застудився та отримав максимум користі від прогулянки.

  1. Не варто сильно кутати дитину, збираючись на весняну прогулянку, адже вже все-таки не зима, одягнений в два светри дитина швидко спітніє та простудиться. Для прогулянки навесні важливо одягти дитину надійно, так, щоб його одяг був досить теплим, але не жарким, щоб вона могла захистити дитину від дощу та вітру.
  2. Для дітей від 4-6 років для весняної прогулянки ідеально підійде непродуваємий та ненамокаємий комбінезон. Він не сповзає, його легко знімати та одягати. У ньому дитині буде зручно та тепло, у такому одязі не страшний навіть холодний весняний дощ.
  3. Важливою частиною одягу дитини для весняної прогулянки є шапка. Відмінним варіантом може стати шапка-труба, яка одночасно виконує функцію шапки та шарфа. Головний убір для прогулянки навесні повинен бути теплим та ненамокаємим.
  4. Також не варто забувати про шарфи, особливо, якщо дитина одягне звичайну шапку, а не шапку-трубу. Шарф може бути будь-яким, головне – правильно його зав’язати, він не повинен заважати дитині грати та бігати на прогулянці.
  5. Ще один важливий атрибут весняного гардероба – рукавички. Вони повинні бути теплими, але тонкими, бажано, щоб вони не промокали, це дозволить дитині вільно грати навіть під час невеликого дощику.
  6. Якщо ви не хочете надягати на дитину комбінезон, тоді краще зупинити свій вибір на пошаровому вбранні. Надіньте на дитину маєчку та трусики, теплий джемпер, колготки, непромокальні штанці, кофтинку. Завершити «образ» потрібно верхнім одягом та взуттям.
  7. Найважливіший момент – взуття дитини. Вiд того, наскільки правильно ви його підберете, залежить здоров’я дитини. Взуття для весняної прогулянки повинен бути легким, м’яким, воно не повинне промокати, якщо на вулиці йде дощ, краще віддати перевагу гумовим чобітам.
  8. Намагайтеся одягати дитину в одяг яскравих кольорів. Це підніме настрій вам та вашому малюкові.

 

                             Пам’ятка для батьків

«Правильні звертання до дитини»

Типова ситуація: матуся кличе дитину до столу, а та грає з ляльками і жодним чином не реагує на її слова, ніби взагалі не чує. Після кількох повторювань матуся починає гніватися, і… Кричати? Це не вихід, а ознака безсилля. До того ж дитина звикає, що поки матуся не кричить, можна не ворушитися. Як же звернутися до дитини, щоб вона відреагувала? Пропонуємо дієві алгоритми!

Концентрація уваги

Ø Переконайтеся, що вас справді чути. По-перше, якщо ви перебуваєте в іншому кінці кімнати, варто наблизитися. По-друге, аж до 14-річного віку периферійна увага розвинена недостатньо, тому якщо дитина захоплено грається або мріє про щось цікаве, вона справді вас не чує. Це не навмисне ігнорування.

Ø Якщо малюкові менше 6 років, сядьте з ним поруч, обійміть або торкніться руки, покличте на ім’я та зазирніть в очі — все це акцентує його увагу на новому об’єкті (вас). І тоді вже можна озвучити прохання чи інструкцію до дії.

Ø У більш старшому віці можна обмежитися встановленням зорового контакту, та переконатися, що дитина дивиться на вас.

Випробування кордонів

Менш приємний варіант для батьків — коли дитина свідомо ігнорує батьківське звертання. Це своєрідний тест «на міцність»: що можна, а що ні, і що є покаранням за неслухняність. Як не прикро, це нормальний етап розвитку психіки, який потрібно витримати.

Ø Поясніть, чому саме дитина повинна виконати прохання. Коли вона розуміє сенс та підстави, це краще мотивує слухатися. Наприклад: «Одягни, будь ласка, куртку просто зараз, бо нам слід вийти з дому за хвилину. Інакше ми спізнимося на тренування і ти відстанеш від інших у групі». Дайте відчути дитині наслідки такої поведінки.

Ø Вибір «або — або» працює краще, ніж «роби, як я кажу, і все!». Наприклад, ви тривалий час збираєтеся на прогулянку, бо сперечаєтеся з приводу капелюха і шарфа? Скажіть: «Якщо ми не вийдемо з дому вчасно, у нас ввечері не залишиться часу на перегляд мультфільмів. Тож обирай, ти витрачаєш цей час на суперечки чи економиш його для чогось більш цікавого».

Ø Уникайте протистояння. Поясніть дитині, що ви з нею не «ворогуєте», а дієте спільно, тому не запізнитися — це ваш спільний інтерес.

Ø Якщо ж малюк робить щось загрозливе, неприпустиме, на зразок гри з розеткою, слід використати різку команду: «Стій!» (чітка та коротка команда ефективніша ніж фрази з «не» на зразок «не лізь туди!». Одразу ж спрямуйте енергію дитини на щось інше, інакше бешкетування триватиме. Запропонуйте допомогти вам у хатній справі: взаємодія «рівних осіб» завжди цікава дітлахам.

Всесвітній день авітації та космонавтики

   

Осіння розвага!

 

Чудернацькі вироби

 

03.02.2022 року вихователь другої молодшої групи Єремеєва Л.М. “Ромашка” провела відкрите заняття “Весела зима свята принесла”. Заняття було правильно методично побудоване, насичене різними видами діяльності:д/гра “Утвори речення за опорними словами”, складання розповідей про свята зимового циклу за малюнками, вивчення щедрівки по мнемотаблиці. Доречним будо використання пальчикової гімнастики спеціальними масажерчиками та проведення тематичної фізхвилинки під музичний супровід. Найбільше дітей зацікавив процес ліплення та випікання пиріжків з вишнями із солоного тіста та ласування справжніми запашними пиріжками разом із гостями. Із запланованими завданнями впорались і вихованці, і працівники групи! Все задумане вдалось!

  

  

Вихователь групи “Ромашка” Ковтун О.А. разом з вихованцями зустрічали педагогів ЗДО на відкритому занятті “Їдальня для пташок”. Діти розповіли все, що знають про зиму, пригадали зимуючих пташок, розважилися в імітаційній грі- руханці “Пташка літала, крильцями махала”, а потім розмістили кожну пташечку на, власноруч виготовлене, дерево. Жваво діти обговорювали чим можна підгодовувати пташок взимку та насипали корм до годівнички, яку виготовив тато Артема. Непростою була робота по вивченню вірша шляхом викладання картинок за змістом на мнемотаблиці. І це друга молодша група! Але всі чудово впоралися з цим завданням. Результатом таких гарних знань дітей є зацікавленість всіх працівників групи та тісна співпраця з батьками вихованців.

  

  

  

2022 – 2023 навчальний рік

Дистанційне навчання на період воєнного стану

Поради ЮНІСЕФ

“Як підтримати дітей у стресових ситуаціях”

Дитячий «рюкзак безпеки» має включати: 

  1. Фото з батьками, із написаними на звороті телефони родичів, повну адресу, ПІБ дитини та групу крові.
  2. Дві пляшки води.
  3. Шоколадки, цукерки.
  4. Сухофрукти.
  5. Потрібні лікарські препарати, лейкопластир, антисептики, захисна маска для обличчя.
  6. Серветки (вологі та сухі).
  7. Невеликий рушник, зубну пасту та щітку, мило.
  8. Ліхтарик.
  9. Улюблені  іграшки дитини (одна – дві, вони забезпечать хоч якийсь психологічний комфорт).
  10. Комплект змінного одягу.

Також у дитячий «рюкзак безпеки» можна покласти телефон, якщо дитина вміє користуватись, та трохи грошей.

Дорослий «рюкзак безпеки»

Документи

  1. У рюкзаку мають бути копії всіх ваших документів (паспорти, свідоцтво про народження, військовий квиток, документи про освіту, трудова книжка, пенсійне посвідчення, документи на власність).
  2. Окремо документи на флешці.
  3. Оригінали документів не кладіть до загального рюкзака, вони мають бути у сумці, яку ви зможете одягнути на себе під верхній одяг.
  4. Всі комплекти покласти у водонепроникні файли (зіп-пакети).
  5. Блокнот та простий олівець.

Готівка

  1. Розміняйте готівку, так, щоб у вас були дрібні купюри.
  2. Не тримайте гроші в одному місці – розподіліть між членами родини.
  3. Покладіть їх у водонепроникні файли (зіп-пакети).

Зв’язок та освітлення

  1. Радіоприймач, запасні батарейки або кнопковий телефон із функцією радіо.
  2. Карта місцевості, компас та годинник.
  3. Ліхтарики (налобний та ручний) – запасні батарейки до них.
  4. Зарядні пристрої для телефонів, powerbank

Аптечка

  1. Антисептики 
  2. Медичні маски
  3. Жарознижувальні засоби
  4. Засоби детоксикації (сорбенти, попрошок для питного розчину, що відновлює водно-сольовий баланс організму)
  5. Препарати при шлунково-кишкових розладів.
  6. Знеболювальні.
  7. Заспокійливі.
  8. Протиалергічні.
  9. Джгут
  10. Бинт стрерильний, стерильні сарлеві пов’язки.
  11. Ножиці.
  12. Набір еластичних бинтів.
  13. Лейкопластир у рулоні.
  14. Одноразові хірургічні рукавички.

Якщо є ліки, які приймаються щоденно варто подбати про їх запас мінімум на 1 місяць.

Одяг (на одну людину)

  1. Два-три комплекти спідньої білизни, шкарпетки.
  2. Два комплекти теплого одягу.
  3. Пара зручного взуття

Засоби гігієни

  1. Мило
  2. Туалетний папір
  3. Серветки спиртові
  4. Зубна паста і щітка
  5. Рушник
  6. Ножиці манікюрні.
  7. Жіночі засоби гігієни

Інструменти

  1. Компактний набір інструментів (мультитул).
  2. Ніж польовий універсальний.
  3. Скотч широкий
  4. Шнур синтетичний (20 метрів)

Кухня

  1. Вода із розрахунку 3 літри на людину.
  2. Їжа швидкого приготування.
  3. Щоколадні батончики.
  4. Сухофрукти і горіхи
  5. Консерви (тушонки, сардини…)
  6. Мед і цукор у стіках.
  7. Посуд, у якому можна приготувати, розігріти і зберігати їжу, термос.
  8. Пакети для сміття.
  9. Сірники, запальничка, сухий спирт.

Пам’ятка для батьків

Як допомогти дитині під час війни,

щоб вберегти її емоційний стан

Стадія «шоку» поступово проходить. Ми всі уже знаємо, що робити у випадку оголошення повітряної тривоги. У кожного з нас зібрана базова валізка/наплічник/сумка, яку ми беремо із собою переміщаючись в укриття, — йдеться у дописі. — Хтось перевіз дітей в максимально безпечне місце… Хтось створює таке місце вдома. Турбота про емоційний та моральний стан дітей — одне з основних завдань батьків.

Що варто робити під час війни, коли у вас діти:

  • Мінімізуйте перегляд новин з дитиною

В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж.

  • Говоріть з дитиною. Багато. Постійно.

Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.

  • Діти потребують тактильності.

Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше.

Для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри.

Можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміть дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію.

І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…

  • Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.

Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх — це нормально.

  • Прислухайтеся до дітей.

Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається.

Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д.

  • Спостерігайте за грою дитини.

Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.

  • Не втомлюйтеся повторювати дитині, що ви поруч, що ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня.

Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, телефоном, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).

  • Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку.

Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме — нагадайте про неї. Якщо загубить — дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.

  • Не ігноруйте можливості створити символічні ритуали перед сном.

Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми зі старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.

  • Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.

Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:

  • можна рвати або зминати папір;
  • гра в «паперові» сніжки;
  • можна «боксувати» м’яку подушку;
  • запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);
  • «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;
  • ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ ЩО РОБИТИ,

КОЛИ ДІТИ ШУМЛЯТЬ,

А ЦЕ НЕ ДУЖЕ ДОРЕЧНО?

Важливо пам’ятати – багато дітей мінімум до 6 років не вміють контролювати гучність мови. Центри мови і центри когнітивного контролю в цей період лише продовжують дозрівати. А зараз – реакції дітей можуть взагалі бути зовсім різними. На цей час використайте скарбничку “тихих ігор”.

Ігри, що допоможуть вимкнути гучність:
  1. Пульт керування. На подушечках пальців малюємо фломастером «кнопку гучності». Наприклад, на вказівному пальчику – червоним кольором ставимо крапку – голосніше, на безіменному – синім кольором – тихіше. Тренуємося, пропонуємо сказати слово, наприклад, «мама», або ім’я дитини, натискаємо кілька разів на пальчик – Дитина каже слово залежно від «кнопки» та кількості «кліків» голосніше. (Доводимо до найбільшої гучності, а потім, зупиняємо на потрібній). Коли дитина знову говоритиме голосніше, посміхаючись, торкаємося його «кнопки», або просимо, щоб він сам доторкнувся.
  2. Граємо в «шпигунів», в мишок і кота (мишка повинна тихееенько, беззвучно пробратися і щось заздалегідь продумане у нас схопити).
  3. Диригенти – Змахуємо рукою вгору – і це сигнал інструментам «грати голосніше», рукою вниз – знижуємо гучність, збираємо руку в кулак – мовчання. Даємо можливість дитині теж побути диригентом.
  4. Пишемо літери в рядок. Від маленької до великої. (Лики Р, З, Ж) і навпаки, від величезної, до маленької. Просимо дитину дивитися на букви, вимовляти звук, підвищуючи або знижуючи гучність (чим менше буква, тим тихіше звук і навпаки).
  5. Кожні кілька годин – 2 хвилини тиші. Призначаємо дитину – головною. коли продзвонить будильник, він подає всім сигнал – Слухаємо тишу.
  6. Самі починаємо говорити пошепки. Дитина дзеркатиме нас. Або граємо в «Шепотуньки» – розмови в сім’ї лише пошепки.
  7. Складаємо всі голосні голоси у вазу. Вони там не змішуються. Коли хочеться сказати голосно, свій голос потрібно взяти з вази.
  8. Пантоміма – гра «в крокодила».
  9. Спілкуватися мовою жестів (можна придумати свою сімейну мову, перевірю, чи включили ми його в онлайн курс на EdEre, не пам’ятаю), ця проста «мова», де кожна літера – окремий жест – гарний і для дітей 4-5 років (у нашій сім’ї він переходить із покоління в покоління і він не раз нас рятував).
  10. Граємо в оперу – не говоримо, а співаємо (спів сприймається по-іншому).
  11. Перетворення. Говоримо, як маленькі ліліпутики, мишки або мурашки (а потім, як велетні чи слони).
  12. “Мовчанка” – хто перший скаже слово, той програв.
   13. “Передаємо думку на відстані” – вгадати про що подумав, і що сказав.
  1. Якщо діти у суперечці діти кричать одночасно – дати всім прапорці, листки паперу з їхніми іменами, будь-які предмети – щоб їх піднімали, коли хочуть «взяти слово».
  2. Робимо плювалки (трансформація вербальної агресії) – плюємо паперовими катишами, дуємо – в ціль.
    

    Консультація для батьків

    “Про безпеку перебування коло водоймищ та на природі у воєнний та після воєнний час”

    Війна зробила наші ліси та річки вкрай небезпечним містом і основна порада – це 2-3 роки взагалі не відвідувати це місця під час відпочинку. Але,  розуміючи що перебування коло водоймищ та лісосмуги є місцями життєдіяльності багатьох людей слід пам’ятати наступні правила!

    • Категорично заборонити дітям ходити до лісу та лісосмуги без супроводу дорослого
    • Дорослий має тримати дитину за руку не відпускаючи зірвати квітку, подивитись на кущік тощо…
    • І дітям і дорослим слід рухатись тільки по відкритій доріжці, як що на дорозі (чи коло дороги в кущах) ви бачите якийсь предмет, сумку, іграшку, телефон,гаманець) ні в якому разі її не читати а сповістити про знахідку належні органи. Краще помилковий виклик ніж недогледіти біду.
    • Як що ідете з твариною, її слід тримати на руках, якщо тварина велика тримати її на короткому поводі.
    • При ловлі риби слід бути вкрай обачним, особливо пам’ятати ВИ НЕ БАЧИТЕ за що зачепився гачок, як що за щось зачепились ріжте ліску не тягніть
    • Забороняється ставити раколовки бо під берег може течею підштовхнути небезпечні речі
    • Не можна палити рогоз та комиш коло водоймищ.
    • Пам’ятайте, кожне правило написано чиєюсь кров’ю, не поповнюйте цей список власною кров’ю чи кров’ю ваших дітей.

Досвід роботи

Галицької Анни Сергіївни

Вправа “Де ховається правда?”

https://drive.google.com/drive/folders/1C3xTU-k23aA9rDRsJ23s1L1cbpyabEAa Заняття з розділу “Художньо-продуктивне образотворення” (малювання) Тема: “Дощик і хмаринка”

https://drive.google.com/file/d/15we-ZaRdkHgs7cZvU49vpWQaOTvX2xXA/view?usp=sharing

Заняття з розділу “Художньо-продуктивне образотворення” (аплікація) Тема: “Будка для песика Патрона”

https://drive.google.com/file/d/1i-t0N19urFHyZ_tJJ04b1cbzlq35XCem/view?usp=sharing

Заняття з розділу “Літературна скринька” Вивчення вірша Г. Шевчук

Тема: “Дари осені”

https://drive.google.com/file/d/163bkYG-33TQCE56kcGE16ADzGaiyROtY/view?usp=sharing

Заняття з розділу “Художньо-продуктивне образотворення” (ліплення)

Тема: “Соняшник” https://drive.google.com/file/d/1FWyQGmZxSY4I7yFGsnBQGQkJH229vyZc/view?usp=sharing

Зворотній зв’язок

https://drive.google.com/file/d/1pbRkbDEm2wfwt71-3gsC-hyyUwlMIjTi/view?usp=sharing

День Соборності України

https://drive.google.com/file/d/1pbRkbDEm2wfwt71-3gsC-hyyUwlMIjTi/view?usp=sharing

Заняття з розділу “Театралізоване образотворення”

Тема: “Зайчикова хатка”

https://drive.google.com/file/d/1_yX_szjYjYz7BbqR2TlYcSAh1ZL9dyav/view?usp=sharing

“Зустрічаємо великдень”
https://drive.google.com/file/d/1HmcABNJ8lzxAMNys3Ji_0NfvA9VNf7cj
/view?usp=sharing

Заняття з розділу “Природній світ”

Тема: “Спостереження за рослинами”

https://drive.google.com/file/d/1mCCII3CHERkFvIT3scHxzV8XePk2iWl5/view?usp=sharing

 

Досвід роботи

Чудаєвої Катерини Павлівни

«Робота з віршованими творами із використанням прийомів мнемотехніки»

“Урожай”

“Катерини Перелісної”

Заняття з розділу "Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі (конструювання)
Тема: "Будка для песика Патрона"
https://drive.google.com/file/d/1cxJ4Wk6ErBd-Jfdtx_FIUZaVeXH_e3AK/view?usp=sharing

Зворотній зв’язок

https://drive.google.com/file/d/1pbRkbDEm2wfwt71-3gsC-hyyUwlMIjTi/view?usp=sharing

День Соборності України

https://drive.google.com/file/d/1pbRkbDEm2wfwt71-3gsC-hyyUwlMIjTi/view?usp=sharing

Заняття з розділу “Театралізоване образотворення”

Тема: “Лисичка і журавель” (настільний театр)

https://youtu.be/v9Q0QE_ncUg

"Зустрічаємо великдень"
https://drive.google.com/file/d/1HmcABNJ8lzxAMNys3Ji_0NfvA9VNf7cj
/view?usp=sharing

Заняття з розділу природній світ

Тема: “Спостереження за рослинами”

https://drive.google.com/file/d/1mCCII3CHERkFvIT3scHxzV8XePk2iWl5/view?usp=sharing

Привітання З Днем Захисників і Захисниць України

https://drive.google.com/file/d/1p8HKh7vC98HRZeG7LXSFC5FLzdY-sV4I/view?usp=sharing