Група “Калинка” – Дніпряночка

Група «Калинка»

Ми кмітливі дошкільнята

і весела дітвора!

Всі ми ходимо в “Калинку”

та вивчаєм 2+2!

Вихователь:

Кириченко Інна Сергіївна

Освіта: вища

Категорія: “спеціаліст першої категорії”

Стаж роботи: 19 років

Педагогічне кредо:

“До кожної дитини ключ знайди.

У кроці результат хороший мати,

Упевнено і творчо до мети іти,

З любов’ю серце дітям віддавати”

Помічник вихователя: Цуканова Таміла Миколаївна

В групі виховується 18 дітей 2-го, 3-го року життя.

Основні завдання:

• Задовольнити потребу дітей в емоційному спілкуванні з дорослими, яке супроводжується предметно-ігровою діяльністю, формувати практичний досвід спілкування з іншими дітьми.

• Забезпечити умови для насиченого мовленнєвого діалогічного контакту, що сприятиме розширенню та удосконаленню пасивного та активного словників.

• Сприяти розвитку самостійності, надавати можливість для формування навичок самообслуговування при забезпеченні помірної та доцільної допомоги.

• Піклуватися про наявність та активне використання дітьми різноманітного обладнання для розвитку зорових, слухових, дотикових, кінестетичних та інших видів відчуттів і сприймань, фонематичного та музичного слуху.

• Помічати успіхи дитини, схвалювати її досягнення.

• Створити належні умови для зміцнення та збереження здоров’я дітей, забезпечити наявність простору для пересування дитини в груповій кімнаті та обладнання для розвитку основних рухів.

• Стимулювати формування почуттів (самоповаги, впевненості, захищеності, любові до ближнього, дружби, бережливого ставлення до природи, речей, радості від краси та чистоти, гордості та сорому, турботи, вдячності, задоволення від досягнень, творів мистецтва, музики, танцю тощо).

• Виховувати бажання виконувати прості трудові дії, зацікавлене ставлення та повагу до праці дорослих.

• Розвивати культуру мислення, увагу, пам’ять, позитивні почуття, пов’язані з інтелектуальною діяльністю, слуханням творів художньої літератури.

• Підтримувати дитячу допитливість, спостережливість, пізнавальну активність

Досягнення Кириченко Інни Сергіївни

Робота в період карантину

День космонавтики

Великдень

День перемоги

День матері

День сім’ї

Освітня діяльність

“Ми пам’ятаємо тебе Тарасе”

Мета: закріпити та розширити знання дітей про видатного українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка; продовжувати знайомити вихованців з поетичними та художніми творами Т.Г. Шевченка, вчити вихованців розуміти та пояснювати їх зміст; сприяти розвитку граматичного правильного мовлення та слухової уваги, поповнювати активний словник; вправляти в утворенні прикметників; сформувати уявлення дітей про Шевченка – пісняра, показати вплив пісні на формування особистості; розвивати чуттєве сприйняття художніх творів; виховувати любов до рідного слова, формувати почуття гордості за славетних людей нашої Батьківщини.

Матеріал: вірші Т.Г. Шевченка, малюнки до його творів на мультимедії, портрет Т.Г. Шевченка, звукозапис пісні «Реве та стогне Дніпр широкий», художні твори Кобзаря.

Попередня робота: вивчення шевченківських віршів, розгляд ілюстрацій, ознайомлення з життям і творчістю поета.

Хід заняття

Вступна бесіда

В якій країні ми живемо? Чим є для нас Україна? (Батьківщиною). Що ви знаєте про нашу Україну? Яке ж найцінніше багатство нашої славної України? Український народ з його мудрістю і талантом, звичаями, що виробилися протягом багатьох століть, його мовою і є найціннішим багатством країни.

Багато гарних слів прозвучало про неньку Україну. І саме такою ми з вами її знаємо сьогодні. Але такого б не було, якби не було минулого. І ми повинні про це знати

Розгляд портрета Т.Г. Шевченка

Погляньте, чий портрет ви бачите? Хто ж такий Т.Г. Шевченко? Коли йому відзначають день народження? Скільки років пройшло як його не стало?

На одному із портретів Т. Шевченко молодий. Давайте розглянемо його портрет уважно.

Дидактична вправа «Опиши портрет»

Діти, спираючись на навідні запитання, підбирають слова-ознаки для характеристики портрета Т.Г. Шевченка.

*Які в Шевченка очі? (Темні, виразні, великі, розумні, сумні)

*Який у його погляд? (Добрий, щирий, задумливий, сумний)

*Яке чоло в Шевченка? (Ясне, високе, світле)

*Яке волосся? (Темне, густе)

*Про що задумався поет? (Про український народ, про їх життя, про рідний край, свою Батьківщину)

Розповіді дітей про Т.Г. Шевченка

Діти за планом вихователя складають розповідь про поета.

Що ви знаєте про дитинство Тараса Шевченка? Про що і про кого описував поет у своїх віршах? Який збірник вийшов у Т.Г. Шевченка? Чому поета називають не тільки поетом, а й художником, мислителем, піснярем?

Розповідь-доповнення вихователя про творчість та життя поета, художника, мислителя, пісняра

Тарас Григорович Шевченко – великий український поет, художник, мислитель, пісняр, наш національний геній (талановита людина у всьому), своєю творчістю, своїм життям, надихав українців на боротьбу за волю, бо хотів бачить свою неньку Україну і її народ вільними і незалежними.

Ще маленьким хлопчиком він малював на клаптиках паперу все про що чув та що бачив. Хто ж навчив його писати, читати?

Ставши дорослим, переймався тяжкою долею свого народу. Він любив свій народ і мріяв про радісне майбутнє, яке пов’язується у Шевченка із світлими образами дітей, з образом щасливої матері.

Поет не тільки у віршах, а й у малюнках розповідає про дітей. (Розгляд репродукцій картин).

Великий Кобзар багато писав про красу природи. Які вірші ви можете згадати про любов до рідного краю?

Т.Г. Шевченко із самого дитинства дуже любив пісні. Українську пісню він чув скрізь: і в полі, де працювали селяни, і біля хати увечері, коли всі збиралися разом і відпочивали. Саме українській пісні розкривалася краса природи, згадувалася давнина, людська печаль. Він не тільки любив пісні і сам гарно співав. І коли у нього збиралися друзі, він завжди радував їх своїм співом. Також складав свою музику на свої вірші і виконував їх. А ще він грав на бандурі і співав пісні «Взяв би я бандуру», «Бандуристе, орле сизий» та інші.

Видатні композитори із збірки «Кобзар» на його вірші писали музику і його вірші ставали піснями.

Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»

Читання уривків віршів Т.Г. Шевченка

Сьогодні, щоб вшанувати пам’ять Т.Г. Шевченка пропоную вам прочитати його вірші. Декламування дітьми віршів.

Дидактична гра «Уяви»

Діти розповідають про те, що вони уявили у віршах коли їх читали.

Фізкультхвилинка

Дидактична гра «Опиши картину»

Запрошую вас до картинної галереї Т.Г. Шевченка. Тут зібрані різні художні твори нашого Кобзаря. Що саме змальовував Шевченко у своїх картинах ви і розповісте.

Розповідь вихователя «Тарасові шляхи на Конотопщині»

Біля нашого міста розташоване село Шевченкове (колишнє Гирівка). Це село перейменоване на честь його відвідин великим генієм українського народу Тарасом Шевченком, що приятелював зі знанеми уродженцями Гирівки – братами Лазаревськими. Поет поважав їх матір. Він присвятив їй вірш «Садок вишневий коло хати» Опанасії Олексіївні матері Лазаревських, а також намалював її портрет. Вона поважала його і була дуже вдячна йому.

А ще є бувальщина. На Загребеллі нашого міста жив Трохим Семенович Лапа, який розповів бувальщину. Тарас Григорович Шевченко проїжджав через Конотоп по Путивському шляху. Коли під’їхав парокінний тарантас з трьома пасажирами і візником до греблі, не доїжджаючи греблі серед калюжі так і загрузли, аж коліс не було видно. Пасажири гукали на допомогу людей, що стояли з млином на греблі, серед них був і Тихон Семенович. Вони допомогли їм вибратися. Серед цих пасажирів був Шевченко. Люди стали з ним вітатися. Шевченко подякував їм за допомогу і жартома сказав, що мовляв «гуртом і батька добре бити». Поет угостив хлопця гарбузовим насінням. Схвильовані люди стояли на греблі й бажали Кобзареві щасливої дороги.

Трохим Семенович не полузав насіння, а віддав матері, зберегла вона його, а навесні посадила на городі. Довго родило Тарасового насіння великі гарбузи

Дидактична гра «Згадай твори Т.Г. Шевченка»

Шанування пам’яті Шевченка

Як вшановують пам’ять великого Кобзаря? Як вшановують пам’ять поета в нашому місті, діти в дитсадку? Де розміщені пам’ятники Шевченка?

Цілий світ, не тільки Україна сьогодні вшановують пам’ять великого Кобзаря, в кожній оселі читають перечитують настільну книгу Т.Г. Шевченка «Кобзар». Його творчість, пам’ять про нього не мре ніколи.

Підсумок заняття

Про якого українського поета ми з вами згадали? Чому вшановують його пам’ять? За що його називають художником, поетом, кобзарем, піснярем, мислителем українського народу? Який вірш вам сподобався? У кого був поет в гостях на Конотопщині?

Читання вірша вихователем «Наша Україна»

І вже наша слава

Не мре, не загине,

Як Тарас Шевченко –

Сонце України.

“Леся Українка для дітей”

Мета: Поглибити знання дітей про життя і творчість великої української поетеси Лесі Українки. Вчити дітей розуміти виразність поетичного слова, розвивати декламаторські здібності, збагачувати словник. Викликати бажання милуватися красою природи рідного краю, берегти її. Виховувати любов до поезії, до природи, рідної землі, Батьківщини; повагу до великих і славних людей нашої країни.

Попередня робота: вивчення віршів «Як дитиною бувало», «Струмок», «Дощик», «Вишеньки», «На зеленому горбочку»; читання казки «Біда навчить»; розглядання ілюстрацій до творів, вивчення народної гри «Панас».

Словник: поетеса, колискова, мальовнича, джерельна, прозора, долина, гатки, запруди, серпанок, співучії, плесо, соловейко, пишатися, шануємо.

Обладнання: портрет Л.Українки, вишитий рушник, квіти, виставка дитячої літератури з творами Лесі Українки. Діти одягнені в українські вишиванки.

Хід заняття:

(Діти розглядають на мультимедійній дошці дитячі ,юнацькі та фото молодості Лесі Українки, слухають колискову)

-Чи знаєте ви, яка це пісня? (колискова).

-А хто написав слова до цієї колискової?

-Так, цю чудову колискову написала Леся Українка.

(Звертаю увагу на портрет):

Ось перед нами

Портрет.

Він всім знайомий –

І мені, й татусю, й мамі.

З портрета дивиться на нас

Землячка-поетеса.

Це – гордість нашої землі

Нескорена, незламна Леся.

-Понад 150 років тому на Волині у місті Новоград-Волинську (нині це Житомирщина) у сім`ї Косачів народилась донька Лариса. Білява, синьоока дівчинка, з душею гордою й ніжною, серцем лагідним і чистим, характером сильним, волею незламною. Мама називала її Лесею. Коли їй виповнилося 9 років, дівчинка почала писати вірші, вони були дуже гарні, їх почали друкувати. Свої вірші двічинка підписувала так: Леся з України. З того часу її стали називати Леся Українка. Дуже любила дівчинка українську природу.

Послухайте вірш Лесі Українки про ніч і струмок.

(читають діти).

Ніч

То була тиха ніч-чарівниця.

Покривалом спокійним, широким

Простелилась вона над селом.

Прокидалась край неба зірниця,

Мов над озером тихим глибоким

Лебідь сплескував білим крилом.

Струмок

З гір на долину

Біжу, стрибаю, рину!

Місточки збиваю,

Всі гребельки зриваю,

Всі гатки, всі запруди,

Що загатили люди, –

Бо весняна вода,

Як воля молода!

Вихователь. – Хто уважно слухав, той зуміє відповісти, яка ж вона – весняна вода? (Швидка, весела, дзвінка ,чиста ,джерельна ,прозора,). Тане сніг і дзвенять струмочки на початку весни. Леся Українка дуже любила весну, коли оживає природа, коли все співає і цвіте. Про це вона писала у своїх віршах.

(вірші читають діти).

Стояла я і слухала весну.

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну,

То знов таємно-тихо шепотіла.

Була весна весела, щедра, мила,

Промінням грала, сипала квітки.

Вона летіла хутко, мов стокрила.

За нею вслід співучії пташки.

Уже весняне сонце припікає,

Вже й сон-трава перецвітати стала,

Вже з вирію поприлітали гості.

Он жовтими пушинками

Вже плавають на чистім плесі каченята.

Вихователь. – Коли Леся була маленькою, вона разом з братами і сестрами посадила садок: яблуньки, грушки, вишеньки. Мабуть, згадкою про той садочок, про дитячі роки і став вірш «Вишеньки», а композитор Я.Степовий ьнаписав до нього музику.

(Діти виконують хоровод «Вишеньки» навколо деревця з вишеньками).

Вихователь. – А от коли відгомонить, відспіває красне літечко, яка пора року приходить? (Осінь). Так, а восени часто іде дощик, стелиться по землі туман, дуже сумно всім від такої погоди. В одному з віршів Леся називає туман серпанком. Послухайте цей вірш. (читає дитина).

Дощик

Дивлюся ранком –

вже заволочено серпанком

сіреньке небо, далі став

помалу й дощик накрапати

і вогким холодком до хати

зайшов притихлий вітерець.

Вихователь. – Як гарно пише про рідну українську природу Леся Українка, – природу з дивовижним світом лісу, річки, неба, птахів, тварин, квітів. Як ніжно вона пише про дитину в своєму вірші «На зеленому горбочку». Образ матері і дитини зігріває пейзаж вірша, робить його рідним і близьким:

На зеленому горбочку

У вишневому садочку

Притулилася хатинка,

Мов маленькая дитинка.

Стиха вийшла виглядати.

Чи не вийде її мати.

І до білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

І хатинку звеселило.

Вихователь. – Цей вірш вчить нас любити рідний край, допомагає усвідомити нерозривність, єдність зв`язку з рідним краєм. Для дітей Леся Українка писала вірші, казки. Всі казки, які слухала Леся в дитинстві, вона пам`ятала. І коли виросла, написала чудову казку «Лісова пісня» про лісову дівчинку Мавку, яка дуже любила ліс та його мешканців,

про її друзів, про те, як перемагає добро над злом. Мавка дуже полюбляла слухати сопілку – український народний інструмент, на якому грав сільський хлопець Лукаш. Ось послухайте, як вона звучить. (Діти слухають уривок з балету М.Скорульського «Лісова пісня») Коли ви підростете, то самі зможете прочитати цю чудову казку.

Вихователь. – А давайте пригадаємо казку про горобчика, який хотів

навчитися розуму. Як вона називається? («Біда навчить»).

– Хто її написав?

– Кого просив горобчик повчити його розуму?

– Яке прислів`я ви запам`ятали з тієї казки? (Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш)

– Чому казка називаєтья «Біда навчить»? (Горобчик все зрозумів лише

тоді, коли потрапив у біду).

– Ця казка дуже повчальна. Вона нас навчає не боятися складності життя, а завжди вчитися, набувати в труді знання і уміння, щоб долати труднощі.

( Звертаю увагу дітей на ляльок в українських костюмах).

– Які костюми на цих ляльках?

– Давайте їх розглянемо. (Діти називають одяг).

Вихователь. Леся Українка дуже любила вишиванки, сама вишивала. (Показую портрет Лесі в дитячі роки в українському костюмі). Ще маленькою Леся любила народні ігри, забави. Вона разом з братами та сестрами брала участь в народних святах. Всі вони вдягалися в українські костюми, разом з іншими дітьми співали пісні, грали в народні ігри. Зараз і ми з вами пограємо в таку гру.

Народна гра «Панас».

Вихователь. Леся Українка прожила нелегке життя, ще з дитинства тяжко хворіла. Але де б вона не була, завжди пам`ятала, що вона українка, сумувала за рідним краєм, за Волинською землею:

…Кругом садочки, біленькі хати,

І соловейка в гаю чувати.

Ой чи так красно в якій країні,

Як тут на нашій рідній Волині.

Вихователь. – А на якій землі ми живемо? Так. Ми живемо в Україні, це наша рідна Батьківщина, наша рідна земля і ми з вами теж її любимо, як любила свою Батьківщину Леся Українка: її пісні, чудову українську мову, яку ще називають «солов`їною», українські традиції.

(Діти виконують український таночок).

Вихователь. – Всі поезії Лесі Українки свідчать про велику любов до рідної землі, України. Леся Українка – велика і славна дочка України. ЇЇ люблять і пам`ятають в усьому світі. Сьогодні і ми з вами вшануємо її пам`ять.

“День пам’яті Героїв Небесної Сотні”

Всесвітній день авіації та космонтавтики

Аплікація на тему:”Овочі з нашого городу”

Праця у природі

Заняття на тему:”Хліб усьому голова”

Наше дозвілля

Вихователь групи дітей середнього віку “Калинка” Кириченко І.С. провела заняття “На допомогу тітоньці Зимі”, де вихованці виконували такі завдання від Зими: грали в д/ігри ” Злови звук”, “Визнач фрукт за допомогою Лего цеглинки”, “Сніжку коти і зимові ознаки назви”. А ще надзвичайно цікаво було діткам вчити вірш П.Воронька “Падав сніг” за допомогою мнемотаблиці. Не залишились малюки і без гостинців від героя Сніговика, який обдарував усіх вітамінними мандаринками. Дякуємо за плідну працю педагогу і любов до своїх вихованців.

2022 – 2023 навчальний рік

Дистанційне навчання на період воєнного стану

Консультація для батьків:

“Як говорити про війну з дошкільнятами”

Малюкам можна пояснювати все, що відбувається за допомогою казок, у яких йдеться не лише про війну, а й у принципі про безпеку. Почати можна з елементарної “Кози-дерези”. І нагадати про те, як небезпечно пускати чужих до своєї оселі, як важливо триматися разом, слухати батьків і бути уважними. Такі історії можна спокійно видозмінювати — зобразити головним героєм улюбленого персонажа або домашню тварину, придумати сюжет, який нагадував би події навколо і таке інше.

Так як дошкільнята уважно слухають розмови дорослих, прислухаються до новин, то вони розуміють в певній мірі, що відбувається. Тож у них можуть виникати різні питання. На них треба обов’язково відповідати, і робити це спокійно. Ні в якому разі не лякати і не знецінювати почуття дитини.

Якщо дитині страшно, сказати їй: “Я розумію, тобі страшно (треба обов’язково назвати цю емоцію), ти в безпеці, я тебе люблю, все добре”. І обійняти дитину. Якщо ж дитина сама не запитує про війну, тоді починати розмову не варто. Однак, переважно, діти помічають, що звичний режим життя порушено. І питання, пов’язані з цим, все одно виникають. Тому пам’ятаємо про головне правило: розмовляємо з дитиною спокійно, щоб передати цей спокій дитині.

Пам’ятка для батьків :

“Що робити під час війни, коли у Вас діти?!”

— Стадія «шоку» поступово проходить. Ми всі уже знаємо, що робити у випадку оголошення повітряної тривоги. У кожного з нас зібрана базова валізка/наплічник/сумка, яку ми беремо із собою переміщаючись в укриття, — йдеться у дописі. — Хтось перевіз дітей в максимально безпечне місце… Хтось створює таке місце вдома…Турбота про емоційний та моральний стан дітей — одне з основних завдань батьків.

Що варто робити під час війни, коли у вас діти:

Мінімізуйте перегляд новин з дитиною

В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж.

Говоріть з дитиною. Багато. Постійно.

Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.

Діти потребують тактильності.

Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше.

Для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри.

Можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміть дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію.

І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…

Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.

Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх — це нормально.

Прислухайтеся до дітей.

Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається.

Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д.

Спостерігайте за грою дитини.

Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.

Не втомлюйтеся повторювати дитині, що ви поруч, що ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня.

Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, телефоном, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).

Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку.

Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме — нагадайте про неї. Якщо загубить — дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.

Не ігноруйте можливості створити символічні ритуали перед сном.

Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми зі старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.

Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.

Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:

можна рвати або зминати папір;
гра в «паперові» сніжки;
можна «боксувати» м’яку подушку;
запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);
«стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;
ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.

2023 – 2024 навчальний рік

Консультація для батьків

«ЯК УБЕЗПЕЧИТИ ДИТИНУ ВДОМА»

Щодня вдома ми користуємося речами, що становлять потенційну небезпеку для нашого здоров’я або навіть життя. Але зазвичай не замислюємося над цим, бо маємо досвід і звички безпечної поведінки. Натомість дитина, яка тільки-но почала осягати ці життєво необхідні знання, може легко потрапити в халепу. Щоб убезпечити дитину від побутового травматизму, — по-перше, навчіть її правил безпеки життєдіяльності, по-друге — необхідно зменшити потенційну небезпеку в домівці.

Поясніть дитині потенційну небезпеку

Ознайомте дитину із правилами безпеки життєдіяльності як із певним ритуалом, обов’язковим для кожного члена родини.
Регулярно розмовляйте з дитиною на теми побутової безпеки, користуючись кожним зручним приводом. Не лише розповідайте, а ставте запитання, аби переконатися, що вона все зрозуміла. Періодично повертайтеся до «пройдених» тем, говоріть у різні способи про одне й те саме.
Кожна дитина, зокрема в ранньому віці, має цікавість до предметного оточення. Вона прагне торкатися речей, брати їх у руки чи в рот, розбирати, ламати, адже у такий спосіб пізнає навколишній світ. Спрямовуйте цей процес, невтомно призвичаюючи дитину до дотримання правил користування тими чи тими предметами, поводження в тій чи тій ситуації.

Створіть умови для безпечного перебування вдома

Кухонна плита становить загрозу для дитини насамперед через ризик отримання опіків. Аби запобігти цьому:

ставте ємкості з гарячими стравами чи напоями подалі від краю;
чайники та сковорідки повертайте ручками до середини плити, аби дитина не змогла вхопити їх і перекинути;
встановіть на край плити захисний екран, що не дасть дитині дотягнутися до конфорок та посуду, що стоїть на поверхні;
встановіть замок на дверцята духової шафи, аби дитина не змогла відкрити шафу під час приготування у ній страви;
в не залишайте конфорки ввімкненими без потреби;
не порайтеся біля плити в легкому одязі, який розвівається, не підпускайте до плити дитину в такому одязі;
не залишайте без нагляду плиту із запаленими конфорками, особливо коли на ній готуєте рідку страву, яка може витекти й залити конфорку;
не дозволяйте дитині спати в приміщенні, де встановлені газова плита чи газовий балон;
не дозволяйте дитині гратися з плитою, навіть якщо додану газу припинено;
сірники мають бути недоступні дітям.

Подбайте про защіпки для дверцят шаф, шухляд, а також холодильника. Насамперед це стосується шухляд з ножами, виделками, іншими гострими та ріжучими предметами, а також зі скляним посудом, що легко б’ється.

Ножі, виделки, ножиці, тертки, шатківниці та інші гострі й ріжучі предмети в жодному разі не мають бути на видноті. Привчайте дітей:

працювати ножем обережно й на обробній дошці;
не торкатись ріжучої поверхні руками;
передавати ножі та виделки одне одному лише ручками вперед;
під час роботи з терткою не прагнути дотерти все вщент, аби не поранити пальці.

Для зберігання хімічних засобів оберіть місце, недосяжне для дітей, — найліпше зачинені тумбочки або шафки, встановлені на достатній висоті. Окрім того, не зберігайте побутову хімію поруч із продуктами харчування. Ці самі заходи застосовуйте й щодо лікарських препаратів.

У ванній кімнаті, як і в кухні, бажано забрати з поля зору дитини все, що може їй зашкодити: предмети й засоби особистої гігієни, косметику, аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки тощо. Для цього у ванній кімнаті варто мати поличку, розміщену на достатній висоті, або ліпше шафу, яка замикається на ключ.

Подбайте, щоб розетки були закриті кришками.

Не дозволяйте дитині гратися пральною машиною, особливо ховатися всередині неї. Перевіряйте машину перед умиканням.

Зоною підвищеної небезпеки є вікна й балкони. Поставте на вікна обмежувачі відкривання, для провітрювання відкривайте лише кватирки, а головне — не залишайте дитину без нагляду біля вікон і на балконі.

Якщо необхідно залишити дитину вдома саму

Навчіть дитину:

обслуговувати себе — сходити в туалет, вимити руки, налити собі води тощо;
користуватися телефоном — щоб вона знала, як зателефонувати батькам, а також у аварійні служби. Налаштуйте на домашньому телефоні кнопку «швидкого набору», натиснувши на яку дитина зможе миттєво зв’язатися з кимось із батьків;
нікому не відкривати вхідні двері. У батьків (бабусі з дідусем) є свої ключі, тож їй ліпше взагалі не підходити до дверей, якщо хтось чужий натисне вхідний дзвінок;
самостійно гратися, малювати, ліпити, розфарбовувати тощо — поки батьків немає, дитина розважатиме себе у безпечний спосіб.

2024-2025 навчальний рік

Колектичні прегляди

“Моя рідна Україна”

(вихователь Кириченко Інна)

Конспект заняття

“Моя рідна Україна”

Мета:

Ознайомити дітей із символами України (прапор, герб).

Виховувати любов до Батьківщини, гордість за рідний край.

Розвивати мовлення, дрібну моторику, увагу та уяву.

Формувати навички спільної діяльності.Хід заняття

1. Привітання (2-3 хв)

Вихователь вітається з дітьми, пропонує їм стати в коло та привітатися віршиком:
«Добрий день, моя країно,
Ти у нас, як сонце, єдина!
Ми тебе всі любимо,
Берегти і шанувати будемо!»

Запитує у дітей: “Як називається наша країна?” (Україна).

2. Бесіда з показом (5 хв)

Показує прапор України:

“Діти, це прапор України. Які кольори ви бачите?” (Синій і жовтий).

“Синій – це небо, а жовтий – це пшеничне поле”.Показує герб України:

“Це тризуб – символ нашої держави. Він означає силу і незалежність”.

3. Дидактична гра “Збери тризуб” (5 хв)

Діти отримують картки із двома частинами та складають герб.

4. Фізкультхвилинка “Маленькі козачата” (3-4 хв)

Вихователь промовляє, а діти виконують рухи:
“Ми маленькі козачата,
Любим бігати й стрибати!
Ручки вгору, ручки вниз,
І навколо повернись!”Діти малюють український прапор (жовтий низ, синій верх).

6. Підсумок заняття (2-3 хв)

Вихователь питає:

“Що ми сьогодні вивчили?”

“Які кольори в прапорі?”

“Що означає тризуб?”

Завершують заняття спільним виконанням вірша ” Україна- рідний край” .

ДОСВІД РОБОТИ

Кириченко Інни Сергіївни

Цікаві задачки з математики

“Зайчики й морквинки”

“Знаходимо у кого менше”

“На лісовій галявині”