Завдання ЗДО (ясла-садок) «Дніпрячночка»

 с.Червона Слобода

на 2020-2021 навчальний рік

1. Формувати здоров’язбережувальну компетентність дитини: знайомити з умовами збереження власного здоров’я, значенням рухової активності та  безпечного харчування в зміцненні здоров’я, впливом  природних  чинників  на стан здоров’я;  виховувати у дітей  ціннісне  ставлення до чистоти довкілля як важливої умови  безпечного проживання людини у природному середовищі.
2. Забезпечити вивчення та використання в освітньому процесі технології критичного мислення. Навчати дітей правильно ставити запитання, заохочувати розмірковувати, самостійно робити висновки, вільно висловлювати свої судження, знаходити і приймати правильні рішення.
3. Активізувати процес партнерства педагогів з родинами вихованців у формуванні комунікативної компетентності дітей, спонукаючи їх до усвідомленого регулювання мовної діяльності з метою попередження та виправлення мовних помилок.
4. Здійснювати методичний супровід впровадження в освітній процес інноваційних технологій, підвищувати рівень культури педагогів у використанні мультимедійних засобів для самоосвіти та в організації навчально-пізнавальної діяльності дошкільників.

 

ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Для успішного здійснення завдань дошкільної освіти вирішальною має стати практика визнання пріоритету дитячого буття, за якої в центрі уваги є дитина з її природними нахилами, можливостями, прагненнями, інтересами тощо. Щоб забезпечити гармонійну єдність процесів виховання і навчання, спрямовану на розвиток і саморозвиток дітей, необхідне цілеспрямоване, раціональне планування.

Планування навчально-виховної роботи в різних вікових групах дошкільного закладу має відповідати низці сучасних вимог:

• орієнтуватися на пріоритетні потреби сьогодення у забезпеченні належної якості розвитку, вихованості і навченості дитини дошкільного віку;
• забезпечувати право дитини на реалізацію свого природного потенціалу, її основних життєвих тенденцій до самореалізації, саморозвитку і самозбереження;
• забезпечувати право педагога на свободу вибору під час визначення форми планів, напряму та змісту власної педагогічної діяльності;
• спиратися на досягнення психологічної, педагогічної та інших наук, передового педагогічного досвіду;
• органічно поєднувати формування базису особистісної культури дошкільника з національною культурою українського народу, культурними надбаннями попередніх поколінь і світової культури;
• здійснюватись на засадах доцільності, помірності, відповідності обраній стратегії та державній програмі; враховувати міжпредметні, інтегративні зв’язки, досягаючи взаємопроникнення і логічного підпорядкування всіх складових плану під час вибору тематики різних форм роботи з дітьми, визначення ускладнень змісту і методики їх проведення.

Плануючи свою роботу, педагогам-вихователям різних вікових груп, музичним керівникам, інструкторам з фізичного виховання, вихователям з образотворчої діяльності та іншим фахівцям – важливо враховувати вимоги Базового компонента дошкільної освіти, чинних програм розвитку, навчання і виховання дітей; завдання та зміст заходів, закладених в річному плані роботи дошкільного навчального закладу.

При цьому слід забезпечити взаємозв’язок перспективного і поточного планування. Це дасть можливість поетапно реалізувати намічені цілі, конкретизуючи їх у певних формах роботи, освітніх завданнях до них.

Перспективне планування навчально-виховної роботи педагога – це прогнозування його освітньої діяльності на значну часову перспективу (від 1 місяця до 1 року), в якому фахівець передбачає власну систему педагогічних заходів, їх розподіл у часі, послідовність проведення. Воно допомагає вихователю надати педагогічному процесу в певній групі дітей більшої визначеності, цілеспрямованості, системності, забезпечити його поетапність.

Його результатом є перспективні плани, які складаються у довільній формі (текстовій або графічній).

На місячну перспективу доцільно планувати сітки занять (зазначається розділ програми, тема і основна мета занять) і окремі види, форми роботи: ранкова гімнастика та гімнастика після денного сну (по 2 комплекси на місяць з визначенням ускладнень до кожного комплексу за тиждень); загартувальні заходи (назва, норми); робота з батьками вихованців конкретної вікової групи (загальні форми цієї роботи, теми, терміни проведення).

До перспективних планів належать також сітки ігрової, трудової діяльності, вивчення фізичних вправ, проведення свят, розваг тощо, які педагог укладає на різний термін. Зокрема, перспективні сітки проведення свят, розучування рухливих, музичних ігор зручно розробляти на весь навчальний рік; перспективні плани проведення розваг – на квартал чи півріччя; плани розучування фізичних вправ, музично-ритмічних рухів, творів для слухання музики і співів, уключення вправ до різних форм роботи з фізичного виховання, організації підготовчої роботи і проведення творчих ігор, праці в природі, господарсько-побутової, ручної праці (колективно чи підгрупами), систематичних спостережень в природі та довкіллі – на місяць або квартал. Запропоновані види перспективних планів (крім сіток проведення свят і розваг) не є обов’язковими. Вони служать допоміжним документом під час календарного планування і розробляються педагогами залежно від потреб, продиктованих конкретними умовами освітнього процесу, та власних творчих задумів практиків.

Оптимізувати педпроцес, допомогти вихователям (особливо молодим фахівцям) оволодіти навичками дієвого планування можуть перспективні плани за видами і формами організації дитячої діяльності, які особисто розробляються для різних вікових груп чи відбираються з кращого досвіду вихователями-методистами дошкільних закладів.

Поточне (календарно-тематичне) планування являє собою розподіл у часі на перспективу програмових завдань, тематичних взаємозв’язків у різних організаційних формах роботи з дітьми, передбачає застосування адекватних засобів, методів і прийомів навчально-виховної роботи залежно від вікових та індивідуальних особливостей дітей, етапу навчання, матеріальної бази, сезону, поточних календарних свят, громадських подій тощо у продуманій послідовності і раціональному поєднанні.

Результатом цього процесу є календарний план – один з видів ділової педагогічної документації, що складається вихователем як модель його персональної освітньої діяльності з певною групою дітей – неповторних особистостей на найближчий часовий відрізок.

Поточні (календарні) плани складаються на основі перспективних і також можуть мати довільну текстову форму або вкладатись у графічну схему (таблицю).

Найбільш поширеним є календарне планування роботи вихователя на один-два дні за наявності перспективної сітки занять на місяць, сіток ігрової, трудової діяльності тощо (за потреби), що дає можливість більш гнучко, ситуативно розподіляти програмні завдання. Вихователям-початківцям рекомендується складати персональні плани на один-два тижні для того, щоб краще бачити перспективу, якщо спостереження і аналіз їх роботи з боку завідувача та методиста дошкільного закладу доводять потребу такої вимоги.

Навчально-виховну роботу вихователів на щодень доцільно планувати з використанням різних підходів: за основними режимними моментами першої і другої половини дня, за видами дитячої діяльності та формами роботи педагога з дітьми тощо (див. додатки 1,2). Педагоги мають право використовувати і особисті раціональні підходи до планування освітнього процесу в групі. Важливо, щоб у розробці планів брали участь обидва вихователі.

Для планування за будь-якою схемою та за будь-якими підходами пропонуються такі форми запису до планів:

• занять: розділ програми, тема, програмові завдання (навчальні, розвивальні, виховні), матеріал та обладнання, хід у вигляді плану (молодим спеціалістам доцільно планувати хід занять у більш розгорнутій формі);
• ігор: назва, мета, атрибути, обладнання та інвентар, дозування, за потреби – ускладнення, основні прийоми керівництва;
• дитячої праці: вид праці, форма організації (чергування, доручення, колективна праця), зміст трудових завдань, мета, інвентар, основні прийоми проведення;
• спостережень, цільових прогулянок, екскурсій: об’єкт, мета, матеріал, перелік основних питань і завдань дітям;
• прогулянок-походів за межі дитячого садка: кінцевий пункт, спосіб пересування, тривалість, мета, інвентар, хід у формі плану-схеми з визначенням місць, тривалості і змісту відпочинку;
• самостійної діяльності дітей (рухової, художньої): назва форми роботи, матеріал та обладнання, за потреби – прийоми прямого керівництва;
• бесід (колективних, з підгрупами): тема, мета, запитання дітям, використані художні твори тощо.
• розваг (фізкультурних, музичних, літературних): вид розваги, тема (сценарій складається окремо, зокрема музкерівником чи інструктором з фізвиховання);
• індивідуальної роботи з дітьми: розділ програми чи напрям освітньої роботи, імена дітей, мета, завдання дітям, матеріал (інвентар);
• індивідуальної роботи з батьками: форма роботи, імена дітей, з батьками яких ця робота планується, тема, мета.

Доречно взяти за правило: під час складання календарних планів роботи уникати як багатослів’я, так і надмірного лаконізму; натомість використовувати чіткі і конкретні формулювання, які допоможуть зробити план дієвим, змістовним.

Музичні керівники, інструктори з фізичного виховання, вихователі з образотворчої діяльності та інші спеціалісти певного профілю свої плани освітньо-виховної роботи розробляють для кожної вікової групи окремо, на період від 1–2 тижнів до 1 місяця. У них вони відображають різні форми роботи з дітьми: заняття, індивідуальна робота, свята і розваги та інші, зумовлені особливостями змісту професійної діяльності фахівців.

Заняття з фізичної культури та образотворчої діяльності плануються на обраний педагогом відрізок часу з обов’язковим визначенням для кожного заняття дати проведення, програмових завдань, обладнання, інвентарю (матеріалів), перебігу заняття (зазначити послідовний перелік етапів заняття, завдань дітям, дозування, способи організації дітей, основні методи і прийоми роботи педагога з вихованцями (Додаток 3). Музичні заняття можна планувати за такою самою схемою. Практика свідчить і про раціональність помісячного планування програмового матеріалу до занять, що значно заощаджує час досвідченого педагога, вивільняє його для практичної роботи з дітьми. При цьому муз-керівник один раз на початку місяця визначає всі завдання з навчання дітей слухання музики, співів, музично-ритмічних рухів, гри на музичних інструментах, розвитку пісенної, музично-ігрової, танцювальної творчості та відбирає потрібний програмовий репертуар до кожного виду дитячої музичної діяльності, який буде опрацьовуватись на заняттях упродовж цього місяця (Додаток 4). З метою відображення періодичності подання репертуару з кожного виду музичної діяльності відповідно до етапів його розучування (первинне ознайомлення, поглиблене розучування, закріплення) та складності музичного твору треба у графі «Примітки» навпроти кожного твору зазначати кількість занять, відведених для його опрацювання.

Індивідуальну роботу з дітьми фахівці вузького профілю також планують для кожної вікової групи з перспективою на кілька днів у міру проведення занять, свят, розваг та підготовки до них, передбачаючи: з ким із дітей, з якою метою буде проведено цю роботу, які завдання пропонуються для вправляння дітей, які атрибути, матеріали, обладнання будуть використані.

Свята і розваги (фізкультурні, музичні, літературно-музичні) зазвичай плануються як окремий розділ чи додаток до річного плану роботи дошкільного закладу. Проте плани цих заходів мають бути у кожного спеціаліста, відповідального за цей напрям. Найзручнішою формою таких планів є графічна. Тут варто зазначити місяць, числа проведення, види і теми дозвіль, вікові групи; у графі «Примітки» педагог робить записи про можливі зміни в строках, тематиці, підготовчу роботу тощо (Додаток 5). Сценарії дозвіль розробляються окремо.

Важливо узгоджувати зміст особистих планів спеціалістів з планами роботи вихователів.

Освітній процес з дітьми, які обслуговуються психологічною службою дошкільного навчального закладу, здійснюється за індивідуальними планами практичного психолога (річним, місячним), затвердженими керівником дошкільного закладу і узгодженими з місцевим органом управління освітою (районним (міським) центром практичної психології і соціальної роботи). Зміст і форму складання цих планів визначено у Положенні про психологічну службу системи освіти України від ЗО. 12.99 р. № 922/4215 та листом Міністерства освіти і науки України щодо планування діяльності. ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України від 27.08.2000 р. № 1/9-352. Ці плани бажано складати, відображаючи основні види діяльності психологів (діагностика, корекція, реабілітація, профілактика, прогностика) у напрямі консультативно-методичної допомоги всім учасникам педагогічного процесу, просвітницько-пропагандистської роботи і превентивного виховання. Важливо передбачати в них зміст, термін проведення різних форм організації:

• співпраці з педагогічним колективом дошкільного закладу (вивчення запитів вихователів та інших спеціалістів щодо розв’язання певних проблем);
• спільні заняття з метою підвищення рівня психологічної, соціально-педагогічної освіти вихователів; практична допомога їм у створенні розвивального середовища та сприятливого психологічного клімату в групах:
• підготовка психолого-педагогічних консиліумів для аналізу поведінки і розвитку дітей; проведення семінарів, дискусій, обговорень за запитами педагогів; аналіз планів роботи вихователів на предмет відповідності віку і можливостям дітей; проведення психотерапевтичної роботи з вихователями;
• надання психолого-педагогічної допомоги їм у гострих конфліктних, кризових, стихійних ситуаціях; консультування педагогів з особистих проблем;
• роботи з батьками вихованців дошкільного закладу: консультативна робота (індивідуальні, родинні, групові консультації), підвищення рівня психологічної і соціально-педагогічної освіти батьків (лекції на зборах, факультативах, оформлення стендів, листівок, папок з інформацією фахівців, залучення до користування психолого-педагогічною бібліотекою), профілактично корекційна робота з батьками (лекції, групові та індивідуальні бесіди, тренінги, дискусії, рольові ігри тощо);
• роботи з дітьми у розвивальному напрямі (опрацювання загальних та профільних програм розвитку, навчання і виховання дітей; розвивальні заняття з окремими дітьми, з групами дітей, зокрема в руслі виховної роботи з дітьми, разом з дітьми та батьками), з метою вивчення дитини, діагностики та профілактики і корекції (обстеження дітей, організація ігрової, комунікативної, пізнавальної, зображувальної тощо; діяльності у формі індивідуальних і підгрупових ігор, вправ, занять з дітьми та разом з дітьми, батьками і вихователями);
• дослідницько-пошукової діяльності, обміну досвідом та підвищення кваліфікації (вивчення відповідної фахової літератури; визначення кола питань, які вимагають розв’язання в дошкільному закладі; апробація нових методик та їх адаптація до місцевих умов, розробка власних методик, участь в роботі профільних науково-практичних семінарів, методоб’єднань, конференцій, навчання на курсах інститутів післядипломної освіти, тренінгах. (Останні два змістові напрями можна розкрити у річному плані роботи дошкільного закладу.)

Варто застерегти педагогів і психологів від шаблонного планування, під час якого копіюються минулорічні плани, готові методичні розробки з друкованих посібників без урахування особливостей цього дитячого колективу, можливостей предметного середовища, творчого потенціалу самого фахівця та інших чинників, що вносять специфіку в його роботу.

Мета цих методичних рекомендацій – не догматизувати планування освітнього процесу, підводячи його під наведені схеми, а зорієнтувати практиків на забезпечення єдності творчого і раціонального підходів.

Додаток 1

Орієнтовна схема календарного планування освітньої роботи вихователя за основними режимними моментами першої і другої половин дня

 

Перша половина дня

Ранок

–            ігри,

–           бесіди,

–           спостереження,

–           праця,

–           індивідуальна робота з дітьми

Заняття

             Тема.

             Програмовий зміст.

             Матеріал.

             Хід заняття

 Прогулянка

–           спостереження,

–           дидактичні ігри,

–            різні види праці (в природі)

–           індивідуальна робота з дітьми

–           самостійна рухова діяльність дітей

–           Ігри спортивні ігри та вправи,

–           екскурсії, походи за межі дитсадка,

Друга половина дня

–           індивідуальна робота з різних розділів програми

 різні види праці (ручна, господарсько-побутова, в природі) в різних формах

–           спостереження,

–           Самостійна художня діяльність дітей

(образотворча, художньо-оформлювальна, мовленнєва, музична, театралізована)  

–           Різні види театрів (ляльковий, тіньовий, іграшок тощо),

–            ігри – драматизації,

–           інсценізації,

–           концерти,

–           фізкультурні, музичні, літературні дозвілля

–           ігри,

–           самостійна рухова діяльність дітей,

–           індивідуальна робота з батьками,

* На другу половину дня можна запланувати і роботу занять гуртків згідно з планами керівників гуртків.

Додаток 2

Орієнтовна схема календарного планування освітньої роботи вихователя за видами дитячої діяльності та формами роботи педагога з дітьми

Ігрова діяльність

 Різні види ігор: сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, драматизації, дидактичні тощо

Навчальна діяльність

Заняття з різних розділів програми (тема, програмовий зміст, матеріал, хід заняття)

Трудова діяльність

Різні види і форми праці

Комунікативна діяльність

 Індивідуальні, підгрупові, колективні бесіди з дітьми на особистісні, морально-етичні теми, організація і розігрування ситуацій міжособистісного спілкування тощо

Пізнавальна діяльність

 Спостереження, цільові прогулянки, екскурсії, дитяче експериментування досліди, читання художньої літератури тощо

Рухова діяльність Рухливі ігри, елементи спортивних ігор та вправ, фізкультурні свята і розваги; прогулянки-походи за межі дитячого садка, самостійна рухова діяльність дітей тощо

Гурткова робота

Тематика гурткових занять згідно з плащами керівників гуртків

Індивідуальна робота з дітьми та батьками

 Індивідуальна робота з дітьми з різних розділів програми (ігри, вправи, бесіди, розмови та ін. форми), індивідуальні бесіди, розмови, консультації для батьків

Додаток 3

Орієнтовна схема календарного плануванню занять

з фізичної культури, образотворчої діяльності

Дата

Програмові завдання

(навчальні, розвивальні, виховні)

 Обладнання, інвентар (матеріали)

 Хід заняття

Примітки

Додаток 4

Орієнтовна схема календарного планування програмового матеріалу

для занять з музичного виховання

Місяць,

дата проведення занять

Види музичної діяльності

Програмові завдання

Репертуар

Примітки

Додаток 5

Орієнтовна схема планування свят і розваг

(фізкультурних, музичних, літературно-музичних)

Місяць

Дата

Вид і тема дозвілля

Вікові групи

Примітки

Пам’ятка  до календарного планування

навчально-виховної роботи

1. Трудова діяльність планується не менше 1 р. на день, використовуються різні форми організації:

• трудові доручення,
• чергування,
• колективна праця.

2. Колективна праця планується 1 раз на тиждень у старшому дошкільному віці.
3. Спостереження плануються 3 рази на день за вибором вихователя в ранкові години, на прогулянці, в II половині дня.
4. Індивідуальна робота обов’язково планується вранці, на прогулянці, в 2 половині дня.
5. 5. Ігрова діяльність планується 3 рази на день, використовуються всі види ігор: сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, рухливі, дидактичні, ігри-розваги, музично-дидактичні, ігри-драматизації.
6. 6. Ігри-драматизацї плануються 1 раз на місяць.
7. Колективні форми роботи з батьками плануються на 1 місяць перед
   календарним планом, а в календарному плані вказується індивідуальна робота по мірі необхідності в ранкові чи вечірні години (2-3 рази на тиждень).
8. Вечори розваг з дітьми плануються 1 раз на тиждень (2 готує вихователь; 2 – з музичним керівником).

На прогулянці планується фізкультурно-оздоровча робота у вигляді системи рухливих ігор чи фізкультурного комплексу, в ті дні, коли немає занять з фізкультури – отже 3 рази на тиждень.

10. Піші переходи плануються 1 раз на тиждень в усіх
    вікових групах. За межі дитячого садка піші переходи проводять починаючи з середньої групи (тривалість: 20-25 хв. – молодший дошкільний вік, 40-45 хв.– старший дошкільний вік).
11. Комплекс ранкової гімнастики планується на 2 тижні і вказується на початку календарного плану, а в самому плані тільки відмічається, за яке число проводиться ранкова гімнастика та вказуються ускладнення чи незначні зміни в комплексі.
12. Самостійна ігрова діяльність планується 3 рази на день.
13. Самостійна творча художня діяльність планується 1 раз на тиждень.
14. Нормування культурно-гігієнічних навичок планується щоденно (1 раз на день) під час сніданку, чи під час полуденка – за вибором вихователя в молодшій і середній групі, а в старшому дошкільному віці – по мірі необхідності, як індивідуальна робота.

 

 

 

ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

 

 

 

 

 

 

Сучасні освітні технології в ЗДО

           В даний час педагогічні колективи ЗДО інтенсивно впроваджують в роботу інноваційні технології. Тому основне завдання педагогів дошкільного закладу – вибрати методи та форми організації роботи з дітьми, інноваційні педагогічні технології, які оптимально відповідають поставленої мети розвитку особистості. 
         Сучасні педагогічні технології в дошкільній освіті спрямовані на реалізацію державних стандартів дошкільної освіти.
Принципово важливою стороною педагогічної технології є позиція дитини у виховно-освітньому процесі, ставлення до дитини з боку дорослих. Дорослий у спілкуванні з дітьми дотримується положення: «Не поруч, не над, а разом!». Його мета – сприяти становленню дитини як особистості.
Сьогодні ми поговоримо про педагогічних технологіях і їх ефективне використання в дошкільному закладі. Спочатку давайте пригадаємо, що означає сам термін «технологія». 
        Технологія – це сукупність прийомів, застосовуваних у якій-небудь справі, майстерності, мистецтві (тлумачний словник).
Педагогічна технологія – це сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно – методичний інструментарій педагогічного процесу (Б. Т. Лихачов).
Сьогодні налічується більше сотні освітніх технологій. 
Основні вимоги (критерії) педагогічної технології:

5. Концептуальність
6. Системність
7. Керованість
8. Ефективність
9. Відтворюваність

Концептуальність – опора на певну наукову концепцію, що включає здоров’езберігаючи технології;

1. технології проектної діяльності
2. технологія дослідницької діяльності
3. інформаційно-комунікаційні технології;
4. особистісно-орієнтовані технології;
5. технологія портфоліо дошкільника і вихователя
6. ігрова технологія
7. технологія «ТРИЗ» та ін.
8. Здоров’езберігаючи технології

Метою здоров’язберігаючих технологій є забезпечення дитині можливості збереження здоров’я, формування в нього необхідних знань, умінь, навичок щодо здорового способу життя. 
       Здоров’езберігаючи педагогічні технології включають всі аспекти впливу педагога на здоров’я дитини на різних рівнях – інформаційний, психологічний, биоэнергетическом. 
       В сучасних умовах розвиток людини неможливо без побудови системи формування його здоров’я. Вибір здоров’язберігаючих педагогічних технологій залежить:

1. від типу дошкільного закладу,
2. від тривалості перебування в ньому дітей,
3. від програми, за якою працюють педагоги,
4. конкретних умов ЗДО,
5. професійної компетентності педагога,
6. показників здоров’я дітей.

 Виділяють (стосовно до ЗДО) наступну класифікацію здоров’язберігаючих технологій:

1. медико-профілактичні (що забезпечують збереження і примноження здоров’я дітей під керівництвом медичного персоналу у відповідності з медичним вимогами і нормами, з використанням медичних засобів – технології організації моніторингу здоров’я дошкільнят, контролю за харчуванням дітей, профілактичних заходів, здоров’єзбережувальної середовища в ЗДО);
2. фізкультурно-оздоровчі (спрямовані на фізичний розвиток і зміцнення здоров’я дитини – технології розвитку фізичних якостей, загартовування, дихальної гімнастики і ін);
3. забезпечення соціально-психологічного благополуччя дитини (забезпечують психічне та соціальне здоров’я дитини та спрямовані на забезпечення емоційної комфортності та позитивного психологічного самопочуття дитини в процесі спілкування з однолітками та дорослими в дитячому садку і сім’ї; технології психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини у педагогічному процесі ЗДО);
4. здоров’язбереження і здоровьеобогащения педагогів (спрямовані на розвиток культури здоров’я педагогів, в тому числі культури професійного здоров’я, на розвиток потреби до здорового способу життя; збереження та стимулювання здоров’я (технологія використання рухливих і спортивних ігор, гімнастики (для очей, дихальна та ін), ритмопластика, динамічні паузи, релаксація);
5. освітні (виховання культури здоров’я дошкільнят, особистісно-орієнтованого виховання і навчання);
6. навчання здоровому способу життя (технології використання фізкультурних занять, комунікативні ігри, система занять із серії «Уроки футболу», проблемно-ігрові (игротренинги, ігротерапія), самомасаж); корекційні (арт-терапія, технологія музичного впливу, казкотерапія, психогимнастики та ін)
7. до числа здоров’язберігаючих педагогічних технологій слід віднести і педагогічну технологію активної сенсорно-розвивального середовища, під якою розуміється системна сукупність і порядок функціонування всіх особистісних інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічних цілей.

2.Технології проектної діяльності

Мета: Розвиток та збагачення соціально-особистісного досвіду шляхом включення дітей в сферу міжособистісної взаємодії.
Педагоги активно використовують проектну технологію у вихованні і навчанні дошкільнят, одностайно відзначають, що організована за нею життєдіяльність в дитячому саду дозволяє краще пізнати вихованців, проникнути у внутрішній світ дитини.
Класифікація навчальних проектів:

1. «ігрові» – дитячі заняття, участь у груповій діяльності (ігри, народні танці, драматизації, різного роду розваги);
2. «екскурсійні», спрямовані на вивчення проблем, пов’язаних з навколишньою природою і суспільним життям;
3. «розповідні», при розробці яких діти вчаться передавати свої враження і почуття в усній, письмовій, вокальної художньої (картина), музичної (гра на роялі) формах;
4. «конструктивні», націлені на створення певного корисного продукту: сколочування шпаківні, влаштування клумб.

Типи проектів:

1. за панівним методом:
2. дослідні,
3. інформаційні,
4. творчі,
5. ігрові,
6. пригодницькі,
7. практико-орієнтовані.
8. за характером змісту:
9. включають дитини і його сім’ю,
10. дитини і природу,
11. дитини і рукотворний світ,
12. дитини, суспільство і його культурні цінності.
13. за характером участі дитини в проекті:
14. замовник,
15. експерт,
16. виконавець,
17. учасник від зародження ідеї до отримання результату.
18. за характером контактів:
19. здійснюється всередині однієї вікової групи,
20. у контакті з іншого віковою групою,
21. всередині ЗДО,
22. у контакті з сім’єю,
23. установами культури,
24. громадськими організаціями (відкритий проект).
25. за кількістю учасників:
26. індивідуальний,
27. парний,
28. груповий,
29. фронтальний.
30. по тривалості:
31. короткостроковий,
32. середньої тривалості,
33. довгостроковий.
34. Технологія дослідницької діяльності

Мета дослідницької діяльності в дитячому саду – сформувати у дошкільнят основні ключові компетенції, здатності до дослідницького типу мислення.
      Треба зазначити, що застосування проектних технологій не може існувати без використання ТРВЗ-технології (технології розв’язання винахідницьких завдань). Тому при організації роботи над творчим проектом вихованцям пропонується проблемна задача, яку можна вирішити, щось досліджуючи або проводячи експерименти.
Методи і прийоми організації експериментально – дослідницької діяльності: 

– евристичні бесіди;
– постановка і вирішення питань проблемного характеру;
– спостереження;
– моделювання (створення моделей про зміни в неживій природі);
– досліди;
– фіксація результатів: спостережень, дослідів, експериментів, трудової діяльності;
– «занурення» у фарби, звуки, запахи і образи природи;
– наслідування голосів та звуків природи;
– використання художнього слова;
– дидактичні ігри, ігрові навчальні і творчо розвиваючі 
ситуації;
– трудові доручення, дії.
Зміст пізнавально-дослідницької діяльності

1. Досліди (експерименти)
2. Стан і перетворення речовини.
3. Рух повітря, води.
4. Властивості грунту і мінералів.
5. Умови життя рослин.
6. Колекціонування (класифікаційна робота)
7. Види рослин.
8. Види тварин.
9. Види будівельних споруд.
10. Види транспорту.
11. Види професій.
12. Подорож по карті
13. Сторони світу.
14. Рельєфи місцевості.
15. Природні ландшафти і їх мешканці.
16. Частини світу, їх природні і культурні місця – символи.
17. Подорож по «річці часу»
18. Минуле і сьогодення людства (історичний час) «мітки» матеріальній цивілізації (наприклад, Єгипту – піраміди).
19. Історія житла та благоустрою.
20. Інформаційно-комунікаційні технології

Світ, в якому розвивається сучасна дитина, корінним чином відрізняється від світу, в якому виросли його батьки. Це пред’являє якісно нові вимоги до дошкільного виховання як першої ланки безперервної освіти: освіти з використанням сучасних інформаційних технологій (комп’ютер, інтерактивна дошка, планшет та ін).
       Інформатизація суспільства ставить перед педагогами-дошкільниками завдання:

1. Йти в ногу з часом,
2. Стати для дитини провідником у світ нових технологій,
3. Наставником у виборі комп’ютерних програм,
4. Сформувати основи інформаційної культури особистості,
5. Підвищити професійний рівень педагогів і компетентність батьків.

Рішення цих завдань не можливе без актуалізації та перегляду всіх напрямків роботи дитячого садка в контексті інформатизації.
Вимоги до комп’ютерних програм ЗДО:

1. Дослідницький характер
2. Легкість для самостійних занять дітей
3. Розвиток широкого спектра навичок і уявлень
4. Вікове відповідність
5. Цікавість.

Класифікація програм:

1. Розвиток уяви, мислення, пам’яті
2. Говорять словники іноземних мов
3. Найпростіші графічні редактори
4. Ігри-подорожі
5. Навчання читання, математики
6. Використання мультимедійних презентацій

Переваги комп’ютера:

1. Пред’явлення інформації на екрані комп’ютера в ігровій формі викликає у дітей великий інтерес;
2. Несе в собі подібний тип інформації, зрозумілий дошкільнятам;
3. Рухи, звук, мультиплікацію надовго привертає увагу дитини;
4. Володіє стимулом пізнавальної активності дітей;
5. Надає можливість індивідуалізації навчання;
6. В процесі своєї діяльності за комп’ютером дошкільник набуває впевненості в собі;
7. Дозволяє моделювати життєві ситуації, які не можна побачити в повсякденному житті.

Помилки при використанні інформаційно-комунікаційних технологій:

1. Недостатня методична підготовленість педагога
2. Неправильне визначення дидактичної ролі та місця ІКТ на заняттях
3. Безплановість, випадковість застосування ІКТ
4. Перевантаженість заняття демонстрацією.

ІКТ в роботі сучасного педагога:
1. Підбір ілюстративного матеріалу до занять та для оформлення стендів, групи, кабінетів (сканування, інтернет, принтер, презентація).
2. Підбір додаткового пізнавального матеріалу до занять, знайомство зі сценаріями свят та інших заходів.
3. Обмін досвідом, знайомство з періодикою, напрацюваннями інших педагогів Росії і зарубіжжя.
4. Оформлення групової документації, звітів. Комп’ютер дозволить не писати звіти та аналізи кожен раз, а достатньо набрати один раз схему і надалі тільки вносити необхідні зміни.
5. Створення презентацій в програмі Рower Рoint для підвищення ефективності освітніх занять з дітьми та педагогічної компетенції батьків у процесі проведення батьківських зборів.

5. Особистісно – орієнтована технологія

Особистісно-орієнтовані технології ставлять у центр усієї системи дошкільної освіти особистість дитини, забезпечення комфортних умов у сім’ї та дошкільному закладі, безконфліктних і безпечних умов її розвитку, реалізацію наявних природних потенціалів. 
       Особистісно-орієнтована технологія реалізується в розвиваючому середовищі, що відповідає вимогам змісту нових освітніх програм. 
Відзначаються спроби створення умов особистісно-орієнтованих взаємодій з дітьми в розвивальному просторі, що дозволяє дитині проявити власну активність, найбільш повно реалізувати себе.
       Проте, сьогоднішня ситуація в дошкільних установах не завжди дозволяє говорити про те, що педагоги повністю приступили до реалізації ідей особистісно-орієнтованих технологій, саме надання можливості дітям для самореалізації в грі, режим життя перевантажений різними заняттями, на гру залишається мало часу. 

Таким чином, специфіка технологічного підходу полягає в тому, щоб виховно-освітній процес повинен гарантувати досягнення поставлених цілей. Відповідно з цим у технологічному підході до навчання виділяються:

– постановка цілей та їх максимальне уточнення (виховання і навчання з

  орієнтацією на досягнення результату;

– підготовка методичних посібників (демонстраційний і роздатковий)  

  згідно з навчальними цілями і завданнями;

–  оцінка актуального розвитку дошкільника, корекція відхилень,   

   спрямована на досягнення цілей;

–  заключна оцінка результату – рівень розвитку дошкільника.

Особистісно-орієнтовані технології протиставляють авторитарного, знеособленому і обездушенному підходу до дитини в традиційній технології – атмосферу любові, турботи, співробітництва, створюють умови для

творчості особистості. 

6.Технологія портфоліо дошкільника

Портфоліо – це скарбничка особистих досягнень дитини у різноманітних видах діяльності, його успіхів, позитивних емоцій, можливість ще раз пережити приємні моменти свого життя, це своєрідний маршрут розвитку дитини.
Існує ряд функцій портфоліо:

1. Діагностична (фіксує зміни і зростання за певний період часу),
2. Змістовна (розкриває весь спектр виконуваних робіт),
3. Рейтингова (показує діапазон умінь і навичок дитини) і ін.

Процес створення портфоліо є свого роду педагогічною технологією. Варіантів портфоліо дуже багато. Зміст розділів заповнюється поступово, у відповідності з можливостями і досягненнями дошкільника. В. Руденко
Розділ 1 «Давайте познайомимося».

У розділі міститься фотографія дитини, зазначаються його прізвище та ім’я, номер групи; можна ввести рубрику «Я люблю…» («Мені подобається…», «Обожнюю, коли…»), в якій будуть записані відповіді дитини.
Розділ 2 «Я росту!».

В розділ вносяться антропометричні дані (у художньо-графічному виконанні): «Ось я який!», «Як я росту», «Я виріс», «Я великий».
Розділ 3 «Портрет моєї дитини». У розділі містяться твори батьків про свого малюка.
Розділ 4 «Я мрію…».

У розділі фіксуються висловлювання самої дитини на пропозицію продовжити фрази: «Я мрію про…», «Я б хотів бути…», «Я чекаю, коли…», «Я бачу себе…», «Я хочу бачити себе…», «Мої улюблені справи…»; відповіді на запитання: «Ким і яким я буду, коли виросту?», «Про що я люблю думати?».
Розділ 5 «От що я можу».

У розділі містяться зразки творчості дитини (малюнки, розповіді, книги-саморобки).
Розділ 6 «Мої досягнення».

У розділі фіксуються грамоти, дипломи (від різних організацій: дитячого садка, ЗМІ, проводять конкурси).
Розділ 7 «Порадьте мені…».

В розділі даються рекомендації батькам вихователем і всіма фахівцями, які працюють з дитиною.
Розділ 8 «Запитуйте, батьки!».

У розділі батьки формулюють свої запитання до фахівців ДНЗ.
          Л. Орлова пропонує такий варіант портфоліо, вміст якого в першу чергу буде цікава батькам, портфоліо можна заповнювати як у дитячому садку, так і вдома і можна представляти як міні-презентацію на день народження дитини. Автором пропонується наступна структура портфоліо. Титульний лист, на якому міститься інформація про дитину (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження), фіксується дата початку та дата закінчення ведення портфоліо, зображення долоньки дитини на момент початку ведення портфоліо і зображення долоньки на момент закінчення ведення портфоліо.
          Розділ 1 «Познайомтеся зі мною» містить вкладки «Подивіться на мене», куди послідовно вклеюються портрети дитини, зроблені в різні роки в дні його народження, і «Про мене», де міститься інформація про час і місце народження дитини, про значення імені дитини, про дату святкування його іменин, невеликий розповідь батьків, чому було вибрано ім’я, звідки пішло прізвище, інформація про знаменитих тезках і однофамільців відомих, персональна інформація дитини (знак зодіаку, гороскопи, талісмани та ін).
         Розділ 2 «Я росту» включає вкладиші «Динаміка зростання», де дається інформація про зростання дитини з першого року життя, і «Мої досягнення за рік», де вказується, на скільки сантиметрів виріс дитина, чого навчився за минулий рік, наприклад рахувати до п’яти, перекидатися і ін.
         Розділ 3 «Моя сім’я». У зміст цього розділу включаються короткі розповіді про членів сім’ї (крім особистих даних, можна згадати професію, риси характеру, улюблені заняття, особливості спільного проведення часу з членами сім’ї).
        Розділ 4 «Чим можу – допоможу» містить фотографії дитини, на яких він зображений за виконанням домашньої роботи.
        Розділ 5 «Світ навколо нас». В даний розділ вносяться невеликі творчі роботи дитини за екскурсій, пізнавальних прогулянок.
        Розділ 6 «Натхнення зими (весни, літа, осені)». В розділі розміщуються дитячі роботи (малюнки, казки, вірші, фотографії з ранків, записи віршів, які дитина розповідав на ранках і ін)
Ст. Дмитрієва, Тобто Єгорова також пропонують певну структуру портфоліо:
       Розділ 1 «Інформація для батьків», в якому є рубрика «Давайте познайомимося», що включає в себе відомості про дитину, його досягнення, які зазначили самі батьки.
      Розділ 2 «Інформація педагогів» містить інформацію про спостереження педагогів за дитиною під час перебування його в дитячому саду у чотирьох ключових напрямках: соціальні контакти, комунікативна діяльність, самостійне використання різних джерел інформації і діяльність як така.
      Розділ 3 «Інформація дитини про себе» містить інформацію, отриману від самої дитини (малюнки, ігри, які дитина сам придумав, розповіді про себе, про друзів, нагороди, дипломи, грамоти).
Л. В. Адаменко пропонує наступну структуру портфоліо:
     блок «Який дитина хороший», який містить інформацію про особистісні якості дитини і включає в себе: твір батьків про дитину; роздуми вихователів про дитину; відповіді дитини на питання в процесі неформальної бесіди «Розкажи про себе»; відповіді друзів, інших дітей на прохання розповісти про дитину; самооцінку дитини (підсумки тесту «Драбинка»); психолого-педагогічну характеристику дитини; «кошик побажань», у зміст якої входять подяку дитині – за доброту, щедрість, хороший вчинок; листи подяки батькам за виховання дитини;
      блок «Який дитина уміла» містить інформацію про те, що дитина вміє, що знає, і включає в себе: відповіді батьків на запитання анкет; відгуки вихователів про дитину; розповіді дітей про дитину; розповіді педагогів, до яких дитина ходить на гуртки та секції; оцінка участі дитини в акціях; характеристика психолога пізнавальних інтересів дитини; грамоти за номінаціями допитливість, вміння, ініціативу, самостійність;
     блок «Який дитина успішний» містить інформацію про творчі здібності дитини і включає: відгук батьків про дитину; розповідь дитини про свої успіхи; творчі роботи (малюнки, вірші, проекти); грамоти; ілюстрації успішності та ін.
      Таким чином, портфоліо (папка особистих досягнень дитини) дозволяє здійснити індивідуальний підхід до кожної дитини і вручається при випуску з дитячого садка як подарунок дитині і його родині
7. Технологія «Портфоліо педагога»
Сучасна освіта потребує новий тип педагога:

1. Творчо мислячим,
2. Володіє сучасними технологіями освіти,
3. Прийомами психолого-педагогічної діагностики,
4. Способами самостійного конструювання педагогічного процесу в умовах конкретної практичної діяльності,
5. Умінням прогнозувати свій кінцевий результат.

У кожного педагога має бути досьє успіхів”, в якому відбивається все радісне, цікаве і гідне з того, що відбувається в житті педагога. Таким досьє може стати портфоліо педагога.
        Портфоліо дозволяє враховувати результати, досягнуті педагогом у різноманітних видах діяльності (виховної, навчальної, творчої, соціальної, комунікативної), і є альтернативною формою оцінки професіоналізму та результативності роботи педагога.
       Для створення комплексного портфоліо доцільно запровадити наступні розділи:
Розділ 1 «Загальні відомості про педагога»

1. Цей розділ дозволяє судити про процес індивідуального особистісного розвитку педагога (прізвище, ім’я, по батькові, рік народження);
2. освіта (що і коли закінчив, отримана спеціальність і кваліфікація за дипломом);
3. трудовий і педагогічний стаж, стаж роботи в даному навчальному закладі;
4. підвищення кваліфікації (назва структури, де прослухані курси, рік, місяць, проблематика курсів);
5. копії документів, підтверджуючих наявність вчених і почесних звань і ступенів;
6. найбільш значимі урядові винагороди, грамоти, листи подяки;
7. дипломи різних конкурсів;
8. інші документи на розсуд педагога.

Розділ 2 «Результати педагогічної діяльності».

Зміст даного розділу формує уявлення про динаміку результатів діяльності педагога за певний період. До розділу можуть бути включені:

1. Матеріали з результатами освоєння дітьми реалізованої програми;
2. Матеріали, що характеризують рівень розвитку уявлень і вмінь дітей, рівень розвитку особистісних якостей;
3. Порівняльний аналіз діяльності педагогічного працівника за три роки на підставі результатів педагогічної діагностики, результатів участі вихованців у різноманітних конкурсах і олімпіадах;
4. Аналіз результатів навчання вихованців у першому класі та ін.

Розділ 3 «Науково-методична діяльність»
У зміст даного розділу містяться матеріали, що свідчать про професіоналізм педагога. Це можуть бути:

1. Матеріали, в яких описуються технології, використовувані педагогом діяльності з дітьми, обґрунтовується їх вибір;
2. Матеріали, що характеризують роботу в методичному об’єднанні, творчій групі;
3. Матеріали, що підтверджують участь в професійних і творчих педагогічних конкурсах;
4. В тижнях педмайстерності;
5. У проведенні семінарів, «круглих столів», майстер-класів;
6. Авторські програми, методичні розробки;
7. Творчі звіти, реферати, доповіді, статті та інші документи.

Розділ 4 «Предметно-розвиваюче середовище»
Містить інформацію про організації предметно-розвивального середовища в групах і кабінетах:

1. Плани щодо організації предметно-розвивального середовища;
2. Ескізи, фотографії і т. д.

Розділ 5 «Робота з батьками»

    Містить інформацію про роботу з батьками вихованців (плани роботи; сценарії заходів і ін).
      Таким чином, портфоліо дозволить самому педагогу проаналізувати і представити значущі професійні результати, досягнення, забезпечить моніторинг його професійного зростання.
8. Ігрова технологія

Будується як цілісне утворення, що охоплює певну частину навчального процесу та об’єднане загальним змістом, сюжетом, персонажем. У неї включаються послідовно:

1. Ігри і вправи, що формують уміння виділяти основні, характерні ознаки предметів, порівнювати, зіставляти їх;
2. Групи ігор на узагальнення предметів за певними ознаками;
3. Групи ігор, у процесі яких у дошкільнят розвивається вміння відрізняти реальні явища від нереальних;
4. Групи ігор, які виховують вміння володіти собою, швидкість реакції на слово, фонематичний слух, кмітливість та ін

Складання ігрових технологій з окремих ігор і елементів – турбота кожного вихователя.
         Навчання у формі гри може і повинно бути цікавим, цікавим, але не розважальним. Для реалізації такого підходу необхідно, щоб освітні технології, що розробляються для навчання дошкільнят, містили чітко позначену і покроково описану систему ігрових завдань та різних ігор з тим щоб, використовуючи цю систему, педагог міг бути впевненим в тому, що в результаті він отримає гарантований рівень засвоєння дитиною того чи іншого предметного змісту. Безумовно, цей рівень досягнень дитини має діагностуватися, а використовувана педагогом технологія повинна забезпечувати цю діагностику відповідними матеріалами.
Діяльності з допомогою ігрових технологій у дітей розвиваються психічні процеси.
        Ігрові технології тісно пов’язані з усіма сторонами виховної та освітньої роботи дитячого саду і вирішення його основних завдань. Деякі сучасні освітні програми пропонують використовувати народну гру як засіб педагогічної корекції поведінки дітей.

9.Технологія«ТРВЗ»
         ТРВЗ (теорія рішення винахідницьких задач), яка створена вченим-винахідником Т. З. Альтшуллером. 
Вихователь використовує нетрадиційні форми роботи, які ставлять дитину в позицію думаючої людини. Адаптована до дошкільного віку ТРВЗ-технологія дозволить виховувати і навчати дитину під девізом «Творчість в усьому!» Дошкільний вік унікальний, бо як сформується дитина, така буде і його життя, саме тому важливо не упустити цей період для розкриття творчого потенціалу кожної дитини. 
        Метою використання даної технології в дитячому садку є розвиток, з одного боку, таких якостей мислення, як гнучкість, рухливість, системність, діалектичність; з іншого – пошукової активності, прагнення до новизни; мовлення та творчої уяви.
        Основне завдання використання ТРВЗ – технології у дошкільному віці – це прищепити дитині радість творчих відкриттів.
       Основний критерій у роботі з дітьми – дохідливість і простота подачі матеріалу та формулюванні складною, здавалося б, ситуації. Не варто форсувати впровадження ТРВЗ без розуміння дітьми основних положень на найпростіших прикладах. Казки, ігрові, побутові ситуації – ось те середовище, через яку дитина навчиться застосовувати тризовские рішення, які постають перед ним проблем. По мірі знаходження протиріч, він сам буде прагнути до ідеального результату, використовуючи численні ресурси.
        Можна застосовувати в роботі тільки елементи ТРВЗ (інструментарій), якщо педагог недостатньо опанував ТРВЗ-технологію.
Розроблена схема з застосуванням методу виявлення протиріч:

1. Перший етап – визначення позитивних і негативних властивостей якості якого-небудь предмета або явища, що не викликають стійких асоціацій у дітей.
2. Другий етап – визначення позитивних і негативних властивостей предмету або явища в цілому.
3. Лише після того, як дитина зрозуміє, чого від нього хочуть дорослі, слід переходити до розгляду предметів і явищ, що викликають стійкі асоціації.

 Найчастіше, педагог вже проводить тризовские заняття, навіть не підозрюючи про це. Адже, саме, розкутість мислення і здатність йти до кінця в вирішенні поставленого завдання – суть творчої педагогіки.
      Висновок: Технологічний підхід, тобто нові педагогічні технології гарантують досягнення дошкільника і надалі гарантують їх успішне навчання в школі.
      Кожен педагог – творець технології, навіть якщо має справу із запозиченнями. Створення технології неможливе без творчості. Для педагога, який навчився працювати на технологічному рівні, завжди буде головним орієнтиром пізнавальний процес у його розвиненому стані. Все в наших руках, тому їх не можна опускати. 
І закінчити свого виступу я б хотіла словами Чарльза Діккенса
Людина не може по-справжньому удосконалитися, якщо не допомагає вдосконалюватись іншим.
Творіть самі. Як немає дітей без уяви, так немає і педагога без творчих поривів. Творчих Вам успіхів!

 

 

 

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

 

 

 

 

Інноваційні технології в ЗДО

      Термін “інновація”означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов’язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чергових “переможних методик”, які за короткий час повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо.
      Поняття “технологія” виникло у світовій педагогіці також як протиставлення існуючому поняттю “метод”. Недолік методу полягає в його негнучкості та статичності. Широкого поширення термін “технологія” (“технологія в освіті”) набув у 40-х рр. і був пов’язаний із застосуванням нових аудіовізуальних засобів навчання. У 60-х рр. поняття “технологія освіти” розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні.
      З початку 80-х рр. все більше вживається термін “педагогічні технології”. У визначенні Їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систему вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті – цілісний процес визначення мети, обґрунтування плану і програми дій та навчальних методів. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існує велика кількість педагогічних технологій.
      Отже, “інноваційні технології” – це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів.

     Педагоги впроваджують в роботу

 такі сучасні педагогічні технології:

1. Кольорові палички Кюїзенера.

 Палички Кюїзенера – це набір паличок для лічби, які ще називають «числа в кольорі», «кольоровими паличками”, “кольоровими числами”, “кольоровими лінієчками”. У наборі містяться чотиригранні палички 10 різних кольорів і довжиною від 1 до 10 см. Розробив Кюїзенер палички так, що палички однієї довжини виконані в одному кольорі і позначають певне число. Чим більша довжина палички, тим більше числове значення вона виражає.

          Палички Кюїзенера для лічби є багатофункціональним математичним посібником, яке дозволяє “через руки” дитини формувати поняття числової послідовності, складу числа, відношень «більше – менше», «право – ліво», «між», «довше», «вище» і багато іншого , Набір сприяє розвитку дитячої творчості, розвитку фантазії і уяви, пізнавальної активності, дрібної моторики, наочно-дієвого мислення, уваги, просторового орієнтування, сприйняття, комбінаторних і конструкторських здібностей.

           На початковому етапі занять палички Кюїзенера використовуються як ігровий матеріал. Діти грають з ними, як зі звичайними кубиками, паличками, конструктором, по ходу ігор та занять, знайомлячись з кольорами, розмірами і формами.

         На другому етапі палички вже виступають як посібник для маленьких математиків. І тут діти вчаться осягати закони загадкового світу чисел і інших математичних понять.

2. Методика Н. Гавриш використання коректурних таблиць.

 Коректурні таблиці – це інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 9 до 25), заповнених предметними картинками (цифрами або буквами; цифрами і буквами; символами чи знаками, геометричними фігурами). Картинки добирають за змістом тематично. Тематична палітра коректурних таблиць може бути досить широкою. Вона майже не змінюється в різних вікових групах, розширюється лише змістове наповнення та урізноманітнюються зв’язки між елементами теми.

      Рекомендації щодо роботи з коректурними таблицями:
     Дорослий оголошує запитання або завдання, діти виконують його, пояснюють свої дії; дорослий може прокоментувати відповідь, судження (надати додаткову інформацію, оцінити виконання, уточнити деякі факти тощо).
             Основне завдання — завдяки уважному слуховому сприйняттю і зосередженому розгляданню таблиці знайти правильну відповідь і назвати правильне слово (слова);

      Дати відповідь на запитання чи виконати завдання діти мають, використовуючи спеціальні фішки (геометричні фігури, дрібні предмети, якими діти накривають картинки-відповіді), а потім прокоментувати результат виконання завдання.

      Діти працюють з розлінованою, але незаповненою коректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями дорослого або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвивають здатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників («між», «за», «перед», «під» тощо), просторових прислівників («вище», «нижче», «справа», «зліва»).

    Основними засобами у роботі з коректурними таблицями є інтелектуально-мовленнєві завдання, ігри-вправи, які будуть постійно коригувати уявлення дітей про предмети, відчувати пов’язаність усього з усім; сприятимуть розвитку мислення й мовлення дітей, удосконаленню сприймання, уваги, пам’яті, формуванню у дошкільнят основ діалектичного світогляду, розкриттю їх творчих здібностей, забезпечуватимуть пізнавальну активність, стійкий інтерес до інтелектуальної діяльності.

Використання коректурних таблиць:

• ефективний засіб «включення» дітей у заняття, тобто педагоги можуть використовувати їх на початку заняття як демонстраційний засіб;
• під час проведення основної частини заняття, об’єднавши дітей у невеличкі підгрупи, можна запропонувати їм менші за розміром таблиці.

 

3.  Авторська технологія Г. Чепурного «Мнемотехніка».

         Мнемотехніка – це техніка запам’ятовування, сукупність прийомів і способів, що полегшують запам’ятовування і збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення штучних асоціацій.

          Це нова освітня технологія, що допомагає кожній дитині комфортно та легко здобувати знання у будь-якому віці.
Завдяки образності, ігровому та емоційному компонентам, що покладені в основу мнемотехніки, процес запам’ятовування перетвориться для дитини на цікаву захопливу гру, а потрібна інформація мимовільно й міцно закарбовуватиметься в пам’ять.

   Мнемотехнічні прийоми особливо важливі для дошкільнят, так як розумові завдання вирішуються з переважною роллю зовнішніх засобів, наочний матеріал засвоюється краще вербального. ·        Відгадування загадок  
         Використання не зображення предмету, а символів для запам’ятовування.
         Отже, навчання дітей для мене – це захоплююче заняття, але й трудомістке. Проведення таких занять потребує попередньої підготовки у відборі мовного матеріалу, ігор, виготовлення наочних посібників. Тому, чим раніше почнемо вчити дітей розповідати або переказувати, використовуючи метод мнемотехніки, тим краще підготуємо їх до школи, так як зв’язне мовлення є важливим показником розумових здібностей дитини, готовності її до шкільного навчання.

4. Нетрадиційні методики образотворчої діяльності.

Нетрадиційні техніки малювання – це спосіб створення нового, оригінального витвору мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. Саме нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу розкутості, відкритості, розвиток самостійності дітей, створюють емоційно – позитивне відношення до діяльності. Результат зображувальної діяльності не може бути поганим чи хорошим, робота кожної дитини індивідуальна, неповторна.

     Термін «нетрадиційний» – означає використання матеріалів, інструментів, способів малювання, які не є традиційними, широко відомими. Існує безліч технік нетрадиційного малювання, їх незвичайність в тому, що вони дозволяють дітям швидко досягнути бажаного результату.
     Малювання незвичайними матеріалами, оригінальними техніками дозволяє дітям відчути незабутні позитивні емоції. Результат зазвичай дуже ефективний і майже  не залежить від вмілості і здібностей. Нетрадиційні способи зображення досить прості за технологією і нагадують гру. 
         Нетрадиційна техніка зображення сприяє розвиткові у дитини: дрібної моторики рук і тактильного сприйняття; просторового орієнтування на аркуші паперу, окоміру і зорового сприйняття; уваги й посидючості; образотворчих навичок і вмінь, спостережливості, естетичного сприйняття, емоційної чуйності. 

         У дошкільному закладі можна використовувати такі нетрадиційні техніки малювання, а саме: відбиток, монотипія, кляксографія, ниткографія, граттаж, тичкове малювання, набризк, малювання долоньками, пальцями, восковими олівцями та аквареллю, зім’ятим папером, малювання на вологому папері та багато інших.

ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА З ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ ЗДО

Корекційні програми

1. Програма розвитку дітей дошкільного віку з порушенням опорно-рухового апарату. За заг. ред. Шевцова А.Г. (лист МОНмолодьспорту від 05.12.2012 №1\11-18795)
2. Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя з фонетико-фонетичним недорозвитком мовлення. Програмно-методичний комплекс. Рібцун Ю.В. (лист МОНмолодьспорту від 05.12.2012 №1\11-18798)
3. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Програмно-методичний комплекс. Трофименко Л.І. (лист МОНмолодьспорту від 05.12.2012 №1\11-18794)

     4.Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із фонетико-фонетичним недорозвитком мовлення. Програмно-методичний комплекс. 

        Бартєнєва Л.І. (лист МОНмолодьспорту від 05.12.2012 №1\11-18796)

5. Розквіт. Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом. За заг. ред. Спритник Т.В. (лист МОНУ від 04.04.2013 №1\11-6544)
6. Віконечко. Програма розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років. За заг. ред. Сак Т.В. (лист МОНУ від 12.04.2013 №1\11-6943)
7. Програма розвитку дітей дошкільного віку зі спектром аутичних порушень. За заг. ред. Шульженко Д.І. (лист МОНУ від 11.09.2013)

8.Корекційна робота з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Навчально-методичний посібник. Трофименко Л.І.(наказ МОНУ від 29.04.2016 №476)

Листи, розпорядження, накази

1.Лист МОН України «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти від13.11.2018р. №1/9-691».

2.Лист Міністерства освіти і науки України від 05.08.2019р. №1/9-498 «Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019/2020 н.р.».

3.Лист Міністерства освіти і науки України від 26.06.2019 № 1/9-409 «Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти у 2019/2010 н. р.».

4.Постанова КМУ від 14.02.2017 р. № 88 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами».

5.Постанова КМУ від 27.02.2019 р. №129 «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особамз особливими освітніми потребами у 2019 році».

6.ПостановаКМУ від 10.04.2019 р. №530 «Порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти».

7.Лист Міністерства освіти і науки України від 18.07.2019 р. №1/9-462 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2019/2020 н.р.»

8.Наказ Міністерства освіти і науки України 21.06.2019 р. №873 «Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти».

Складові інклюзивної моделі освіти:

• командний підхід
• ефективне залучення членів родини
• індивідуалізація навчального процесу
• адаптація та модифікація
• створення позитивної атмосфери
• підготовка педагогів

Інклюзивна освіта базується на таких принципах:

• цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень;
• кожна людина здатна відчувати і думати;
• кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою;
• адаптація системи до потреб дитини, а не навпаки;
• справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємостосунків;
• всі люди потребують підтримки і дружби ровесників;
• визнання спроможності до навчання кожної дитини та, відповідно, необхідність створення суспільством відповідних для цього умов.

 

Організація корекційно – розвивальної роботи

дітям з особливими потребами

в умовах дошкільного навчального закладу 

Проблема збереження і зміцнення здоров’я, формування особливого відношення до нього, як до самостійної цінності на сучасному етапі розвитку нашого суспільства вельми значна. Найважливіше завдання дошкільного навчального закладу – організація педагогічного процесу, що зберігає здоров’я дошкільника і виховує ціннісне відношення до нього.

Реформа освіти в Україні покликала до життя реформи в спеціальній освіті дітей з особливими потребами. У нашому суспільстві є різні категорії маленьких громадян, певна частина яких мають проблеми, пов’язані зі здоров’ям і розвитком. І, нажаль, на сьогодні кількість дітей, які потребують корекційно – реабілітаційної роботи та соціальної адаптації  зростає.

Конституція України, Закон України «Про освіту» гарантують усім дітям право на освіту, отже і можливість реалізувати це право в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального та майнового стану, стану здоров’я, місця проживання та інших чинників. Діти з особливими потребами мають право задовольняти свої потреби так само, як і всі інші члени суспільства.

Сьогодні ми часто вживаємо новий термін «інклюзивна освіта», що передбачає особистісно – орієнтовані підходи, методи навчання для кожної дитини, з урахуванням її особливостей, здібностей, психофізіологічних порушень. Норман Кунк говорив: «Коли інклюзивне навчання буде повністю опановано, ми зможемо відмовитися від ідеї, що всі діти для того, щоб приносити користь суспільству, мають бути схожими один на одного. Замість цього будемо шукати і підтримувати таланти властиві всім людям. Ми починаємо розглядати нетипові способи, щоб виховати корисних членів суспільства, і в процесі цієї роботи ми зможемо дати всім дітям відчуття, що вони потрібні».

Що ж дає інклюзивна освіта дитині з особливими потребами? Перебування в групі зі здоровими ровесниками дає дитині з вадами можливість розвивати відповідно її віку комунікативні та соціальні навички. Що до інтелектуального розвитку – заняття з залучення дітей з особливими потребами сприяють концентрації уваги дітей, посилення їхньої мотивації до навчання. Досвід успішного перебування в інклюзивній групі є добрим підґрунтям для подальшого освітнього залучення та підвищення кваліфікації протягом усього життя.

Діти з особливими потребами можуть брати участь у різноманітних громадських програмах, які допомагають їм оволодіти вміннями, необхідними для успішного самостійного життя в суспільстві. Перший етап залучення дітей з особливостями психофізичного розвитку до загально – освітнього простору здійснюється в дошкільному навчальному закладі. Головним завданням освітнього процесу в реабілітаційних та інклюзивних групах є особистісний розвиток, активізація внутрішнього потенціалу дітей, залучення їх до співтворчості з педагогами та ровесниками. Розвиток дитини, як суб’єкта освітньої діяльності, а саме: активної, ініціативної, відповідальної.

Метою організації роботи в інклюзивних та реабілітаційних групах дошкільних закладів є:

Залучення дітей з особливими потребами до дошкільної освіти.

Виконання індивідуальної фізкультурно – оздоровчої програми з даною категорією дітей.

Сприяння соціальній адаптації дітей з особливими потребами психофізичного розвитку,  введення їх у колектив однолітків.

Оволодіння дітьми необхідними навичками спілкування з однолітками та дорослими.

Допомога родинам у виконанні індивідуальних оздоровчих програм.

Сприяння пізнавальному та особистісному розвитку, готовності до взаємодії з навколишнім світом.

Створення умов для виконання певних дидактичних завдань.

Навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку не повинно обмежуватись організацією навчально – виховного процесу в дошкільному закладі. Важливо,  щоб дитина могла і вдома здобувати і водночас вдосконалювати власні знання. Тому батьки повинні ознайомитись з програмою навчання своєї дитини, знати, яка мета окремих елементів даної програми, її загальний напрямок і принципи. Мова не йде про те, щоб батьки брали на себе роль вихователя, заміняли або виручили його. Однак варто аби вихователі і батьки однаково ставились до бажань дитини, допомагали їй почуватися безпечно. Співпраця вихователя з батьками збільшує шанси на те, щоб дитина краще користувалася вміннями та навичками, способами діяльності, якими оволоділа в ЗДО.

Також потрібна систематична співпраця людей, які забезпечують виконання програми. Цьому сприяють регулярні зустрічі батьків, вчителя – логопеда, керівника музичного, практичного психолога, інструктора з фізкультури, реабілітолога – всіх реалізаторів програми.

Процес залучення надає дітям та їх сім’ям широкі можливості для вибору, сприяє повному розкриттю дитячого потенціалу, навчає розуміти і поважати людську індивідуальність. Саме в такому довкіллі, де вся увага сконцентрована на діяльність дітей, де поважають і задовольняють індивідуальні потреби, можуть ефективно навчатися і здорові діти, і діти з різними вадами та специфічними потребами.

         Основним напрямком роботи дошкільного навчального закладу є оздоровлення та корекція фізичного розвитку дітей за допомогою лікувально – профілактичних засобів, традиційних та нетрадиційних методів загартування та зміцнення психофізичного здоров’я вихованців. Протягом останнього часу цілеспрямовано оновлюється зміст, форми і методи роботи з дошкільниками, які будуються на принципах гуманізму, поваги до дитячої індивідуальності та її особистісного зростання.

В практику роботи закладу впроваджується чітка система традиційних методів оздоровлення:

Профілактичне лікування відварами лікарських трав (3 рази на рік);

Аромотерапія  (3 рази на рік);

Вітамінотерапія (2 рази на рік);

Полоскання горла (в період карантину на захворювання грипом);

Загартування повітрям та водою з використанням дихальної гімнастики, точкового масажу, коригуючи вправ (щоденно);

Спеціальні заняття корекційно – лікувальної гімнастики для дітей з вадами постави та стопи;

Використання профілактора М.Євмінова.

На сучасному етапі також проводиться значна робота з питань впровадження інноваційних здоров’язбережувальних технологій, серед яких:

Су – Джок терапія;

елементи хатха – йоги;

психогімнастика;

фітбол – гімнастика.

Навчально- виховний процес в спеціалізованих групах,  де діти мають порушення постави та вади стоп ніг, організований таким чином, щоб кожної хвилини контролювати дану проблему і спонукати організм до її виправлення, а саме:

сидіння та ходіння в спеціальних  наголівниках;

     

масажування стоп ніг та спини;

     

щоденне укріплення м’язів спини відповідними вправами;

    

заняття з ЛФК.

    

Але сучасне життя не стоїть на місці. Педагоги в постійному пошуку нових програм, які застосовують в інших державах і які можуть зацікавити сьогоднішніх дошкільників. Однією з таких є програма «Хортинг».

Оздоровча програма хортингу поширюється на всі вікові категорії людей від дітей раннього віку до літніх людей. Вправи оздоровчої системи розроблені таким чином, що підходять для людей різного рівня фізичної підготовки, як для чоловічої так і для жіночої статі. Окремі фізичні вправи спеціального розвиваючого характеру можуть бути застосовані для дітей з різними патологіями. Дозування спеціальних фізичних вправ хортингу – зміцнювального характеру, в змозі забезпечити реабілітацію вражених кінцівок. А методика дихальних вправ оздоровчого напрямку сприятиме покращенню стану здоровя у, навіть, не здатної ходити людини.

Інструктор з фізкультури завжди зможе скласти спеціальний комплекс вправ у певній послідовності, який може покращити недоліки здоров’я. Саме такі позитивні приклади відмічені у процесі занять хортингом.

Ідеали сучасного спорту – швидше, вище, сильніше – у хортингу не є основними. Оздоровчий хортинг потрібний людині для того, щоб освоювати і розвивати резерви свого тіла і свідомість, реалізувати свої можливості. Важливим в хортингу є простота і доступність засобів та вправ, які є також незамінними для розвитку координаційних здібностей, для боротьби із зсувами внутрішніх органів. Завдяки багаторазовому повторенню різних переворотів, обертань та стрибків організм все менше і менше реагує на незвичні положення тіла. Оздоровчий хортинг вдосконалює такі властивості тіла, як: гнучкість, стрибучість, рівновагу. Також цей процес впливає на виховання здатності поєднувати фази дихання з фазами руху в ациклічних діях. Крім цього удосконалюються функції серця і судин, тренується вестибулярний апарат дітей. У них набагато рідше спостерігаються запаморочення, нудота, втрата орієнтування.  За допомогою спеціальних вправ формуються умовні рефлекси, що забезпечують перерозподіл крові при кожній  зміні положення тіла дитини, підвищується стійкість до стресових ситуацій, поліпшується сон і травлення. Серед переваг оздоровчого хортингу є впевненість у власних силах, підвищується самооцінка та задоволення від власних можливостей. Найголовніше те, що здорова енергія, яка наповнює дитину внаслідок таких занять, робить кожний день її життя радісним і повним.

У застосуванні фізичних вправ даної системи беруться до уваги: вікові можливості дитини, завдання розвитку, організація життєдіяльності та допоміжні умови. Орієнтовні позитивні показники правильної роботи тренера – вихователя з хортингу у ЗДО підтверджуються, якщо дитина:

* самостійно і без нагадувань дбає про гігієну власного тіла;

* орієнтується у проявах здоров’я та хвороби;

* обізнана щодо важливості безпеки життєдіяльності та може елементарно собі допомогти, не розгублюючись у скрутній ситуації;

* володіє культурою виконання основних рухів ( ходьби, бігу, стрибків,       кочення, лазіння, повзання, кидання тощо);

* виконує вправи спортивного характеру з використанням обруча, скакалки, гімнастичної палиці;

* жестами та рухами вдало передає виразність рольової поведінки;

* рухається розкуто та вміло;

* володіє моторними вміння;

* охоче виконує загартовувальні процедури;

* володіє вміннями кататися на велосипеді, санчатах, лижах.

Добовий об’єм рухової активності дошкільника становить близько 10 – 14 тисяч умовних кроків. Тривалість на протязі дня – понад 4 години. Інтенсивність – 40 – 55 рухів за хвилину.

         Оздоровча програма хортингу підготовлена починаючи з дошкільного віку дітей трьох років. Це пов’язано з модернізацією змісту дошкільної освіти в Україні та гуманізацією її цілей і завдань. Розробки оздоровчого хортингу для дошкільників направлені на виконання Закону України «Про дошкільну освіту»  згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні.

Систематичність і послідовність та, головне, компетентність у питаннях виховання дітей з потребами, обов’язково приносять позитивні результати. Сучасна дошкільна освіта на шляху вдосконалення та якісного перетворення системи фізкультурно – оздоровчої роботи, використання новітніх здоров’язбережувальних технологій та вдосконалення професійної майстерності педагогічних працівників.

                                                                                   

 

  ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

 

 

 

 

 

 

Правове виховання дошкільників

Правове виховання дошкільників – обов’язкова умова формування життєвої компетентності особистості. На сучасному етапі розвитку суспільства право не тільки охоплює більшість сфер людської життєдіяльності, а й розширює межі своєї дії в міру ускладнення суспільних стосунків.

З метою підвищення рівня правової освіти населення, створення належних умов для набуття громадянами правових знань, а також забезпечення їх конституційного права знати свої права та обов’язки Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року затверджено Національну програму правової освіти населення, де ставиться завдання правового виховання населення взагалі і підростаючого покоління зокрема.

Метою Програми є підвищення загального рівня правової культури та вдосконалення системи правової освіти населення.

Визнання правової освіти населення одним із основних чинників формування високої правосвідомості та правової культури всього суспільства зобов’язує заклади освіти опікуватись правовою освітою громадян України. Важливість правовиховної роботи немає потреби доводити. Правове виховання особистості в цілісному педагогічному процесі необхідно розглядати з урахуванням вікового аспекту.

Дитинство – унікальний період, коли формуються риси характеру, основи моделі поведінки, ставлення до себе і навколишнього світу. Основи правового виховання закладаються саме в дитинстві у моральних відносинах у родині, дитячому колективі. Якщо кожна людина змалечку засвоїть, що вона є людиною, особистістю, що вона має людські права, честь і гідність, може вільно висловлювати свої думки, тільки тоді вона зможе впливати на перебіг подій у суспільстві і брати участь у побудові дійсно незалежної демократичної правової держави.

Актуальність оновлення Державного стандарту дошкільної освіти

Дошкільна освіта є самостійною системою, обов’язковою складовою освіти в Україні, яка гармонійно поєднує сімейне та суспільне виховання. Найпершим суспільним середовищем для дитини є дошкільний навчальний заклад, метою якого є соціальна адаптація до умов життя в товаристві незнайомих дітей і дорослих, забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини, її фізичного і психічного здоров’я, виховання ціннісного ставлення до природного й соціального довкілля, до самої себе.

В умовах змін на часі модернізація змісту дошкільної освіти, гуманізація її цілей та принципів, переорієнтація на розвиток особистості дитини як основний ресурс, що визначає поступальний рух суспільства. Дошкільна освіта як перша самоцінна ланка має гнучко реагувати на соціальні запити, оснащувати дитину якісною та необхідною інформацією, допомагати реалізувати свій природний потенціал, формувати здатність протистояти руйнівним зовнішнім впливам, орієнтуватись на фундаментальні загальнолюдські й національні цінності.

Актуальність оновлення Державного стандарту дошкільної освіти визначається: соціальною затребуваністю підвищення якості освіти; зміною знаннєвої орієнтації на особистісну, ціннісну; переорієнтацією з культури корисності на культуру гідності як основу для формування в дитини цілісного образу світу, здатності до відповідального самовизначення, компетентної поведінки, свідомого ставлення до свого здоров’я, забезпечення наступності дошкільної і початкової ланок освіти щодо реалізації особистісно зорієнтованої моделі навчально-виховної роботи.

 Ключовою фігурою дошкільної освіти є дитина, самоцінність її буття, індивідуальна історія її життя, творче самовираження. Тому зміст виховання й навчання сучасного дошкільника повинен бути культуротворчим, а технології – особистісно зорієнтованими, розвивальними.

Ці ідеї покладено в основу вдосконаленого варіанту Базового компонента дошкільної освіти України – Державного стандарту, яким визначено вимоги до розвитку, виховання та навчання дитини дошкільного віку та умов, за яких вони досягаються. Базовий компонент дошкільної освіти України ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», інших нормативних актах у галузі дитинства.

Правове виховання дошкільників

Найперше суспільне середовище, до якого потрапляє дитина, – це дошкільний навчальний заклад, який у взаємодії з сім’єю має створити належні умови для забезпечення фізичного, психічного здоров’я дітей, їх повноцінного розвитку, набуття життєвого досвіду.

Дошкільний вік – період, коли в дитини формуються уявлення про навколишній світ, явища суспільного життя, взаємини між людьми. Вступаючи у життя, малюки мають засвоїти багато правил, які склалися в суспільстві. Життя малюка сповнене різноманітних, складних для нього ситуацій та перешкод. І саме дорослі повинні навчити знаходити вихід із них, почуватися впевнено й комфортно, бути готовими до труднощів та їх подолання.

Завдання освітян – виростити компетентну особистість, здатну самостійно приймати рішення, визнавати свої помилки, відстоювати свою гідність, реалізовувати природні можливості.

Важливо, як отримані знання впливають на компетентність дошкільника: – чи знадобляться в реальному житті; – чи сприяють розвитку самостійності дитини; – чи сформують творче ставлення до життя.

Система правової освіти і виховання має бути безперервною, починаючи з дошкільного закладу, продовжуючи у школі, вузі. Дослідники проблем правового виховання учнівської молоді вважають, що морально-правове виховання лише тоді може дати позитивний ефект, коли воно має комплексний характер і починається в сім’ї, дитячих садках, у школі буквально з першого класу.

Упродовж останніх років дошкільні навчальні заклади отримали суттєву законодавчу підтримку, а саме: Закон України «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Базову програму «Дитина». Саме питання здобуття дитиною якісної освіти через впровадження Базової програми і є основним для педагогів в ДНЗ. У Базовому компоненті дошкільної освіти України окреслено мету правовиховної роботи (результати, до яких треба прагнути).

Дитина знає свої права, обов’язки, може означити словами ці категорії, пояснити їх відмінність. Перелічує свої елементарні права (на відпочинок, на захист, на розуміння дорослого, на підтримку, на повагу до себе та ін.), домагається їх виконання. Може назвати і виконати свої основні обов’язки (самостійно виконувати те, що під силу; не робити шкоди іншому; дотримуватись режиму дня тощо). Розуміє зв’язок слів «право», «правило», «честь».

Знає етичні еталони поведінки. Здатна керуватися у своїй поведінці моральними нормами, відчуває межі припустимої поведінки. В основу системи правового виховання дошкільників необхідно поставити «нероздільну» програму морально-правового виховання, тобто у правовиховній роботі з дошкільниками дуже важливо поєднувати зміст, форми і методи правового та морального виховання. Виділяти тільки правові норми, не пов’язуючи їх з моральними, недоцільно. Адже на практиці дитина не стикається з ситуаціями, які вимагають тільки юридичної оцінки без звертання до моральних уявлень, поглядів, почуттів.

У сім’ї, дитячому садочку і тим більше, починаючи з першого року навчання, дитині доводиться стикатися з певними правилами поведінки, вибирати певне ставлення до них: бути чемною, чесною, справедливою, поважати старших, цінити працю інших, не ображати слабших і т.п. Для дітей ці явища виступають і як моральні, і як правові, тому що вони ще не можуть розділити морально допустиме і законне. Ці поняття виступають як єдине ціле.

 З розвитком таких якостей, як чесність, справедливість, дисциплінованість та інших, у дітей формується і певне морально-правове ставлення до встановленого порядку вдома, у школі, на вулиці. У формуванні моральних стимулів і норм поведінки дитина усвідомлює свої права й обов’язки, як члена родини, члена колективу у дошкільному закладі крізь призму уявлень: бажаного і належного, припустимого і небажаного, можливого і заборонного.

Правова культура включає в себе безпосередні дії людини, її поведінку в різних, часто непередбачених, життєвих ситуаціях. Вона передбачає вміння і готовність особистості вирішувати свої життєві проблеми, жити серед людей, спілкуватися з ними, орієнтуючись на морально-правові норми.

Ознайомлення з правами готує дитину до засвоєння демократичних цінностей і прав людини в подальшому.

Дітям-дошкільнятам доступні лише загальні уявлення про свої права і свободи, закріплених у міжнародних та державних документах, а також способи їх реалізації в різних життєвих ситуаціях.

Це ставить перед педагогами дошкільних установ такі завдання:

– допомогти дитині зрозуміти і осмислити свої елементарні права;

– формувати почуття самоповаги, поваги до власних прав і прав інших людей;

– розвивати прагнення дитини реалізовувати свої права, не порушуючи прав оточуючих його людей

Правове виховання дошкільника починається з виховання у нього почуття власної гідності, поваги до самого себе. Поважає самого себе і свої права людина здатна по справжньому поважати інших людей та їх права. Тому в дошкільному закладі і сім’ї необхідно створити атмосферу визнання індивідуальності дитини, поваги його особистості, а самій дитині надати можливість реалізовувати свої людські права.

 Дитина повинна володіти свободою вибору, проявляти активність, ініціативність, самостійність, мати можливість висловлювати власну думку, проявляти шанобливе ставлення до думки інших, вміти надавати допомогу і приймати її. Без цього не можуть розвиватися такі необхідні кожній людині громадянські якості, як активність, самостійність, рішучість, відповідальність.

Виховання в дусі прав людини спрямоване на формування у дитини почуття справедливості, загальної рівності прав і можливостей. Тому неприпустимі несправедливість, заходи впливу, принижающие людську гідність дітей, порушують їх право бути коханими, рівними серед інших.

Правова освіта дошкільнят передбачає ознайомлення юних громадян з конкретними і зрозумілими їм правами.

Дітям доступні такі чотири групи прав:

1. Права на гідне існуванняі, виживання, що включає право на життя і здоров’я, житло, їжу, ім’я, родину, турботу батьків, громадянство.
2. Права на розвиток, освіту, відпочинок і дозвілля.
3. Права на захист від приниження, насильства та експлуатації, а також особливі права дітей-інвалідів та сиріт.
4. Права на свободу слова, думки та діяльності.

Знайомство дітей з їхніми правами доцільно здійснювати в двох напрямах: “Я мої права”, “Я і права інших людей”. Це сприяє розумінню таких простих і водночас складних істин, як: “Мої права – це мої можливості, мої свободи”, “Мої права закінчуються там, де починаються права іншої людини”.

Виховання громадянина, що бере активну участь в житті суспільства, передбачає знайомство з правом на освіту, придбання професії за своїм вибором, правом на працю.

Ознайомлення з правами людини сприяє моральному становленню особистості дитини, формування етичних уявлень, гуманних почуттів і взаємовідносин, допомагає прищепити повагу до себе і іншим людям. Знайомлячись з правами, діти вчаться зважати на думку та інтересами інших людей (право на власну думку), захищати слабких (право на особливий захист), справедливо вирішувати виникаючі суперечки і конфлікти, адекватно оцінювати свої дії і вчинки.

Збереження і зміцнення здоров’я кожної дитини – одне з найважливіших завдань дошкільного закладу. У процесі ознайомлення з правами діти дізнаються про відповідальність за своє здоров’я, необхідності його берегти і зміцнювати, освоювати способи оздоровлення і безпечної поведінки.

 Необхідно також пам’ятати, що формування морально-правової культури у дітей багато в чому залежить від загальної соціально-правової ситуації, рівня правової культури педагогів та батьків, а також ефективності засобів та методів первісної правової освіти.

Права дитини в документах

№	Назва документу	Дата прийняття
1	Конституція України	28 червня 1996 року
2	Закон України „Про охорону дитинства”	26 квітня 2001 року
3	Закон України „Про дошкільну освіту”	11 липня 2001 року
4	Закон України „Про освіту”	23 березня 1996 року

 

Основними принципами реалізації програми по правовому вихованню є систематичність роботи по правовому вихованню, взаємозв’язок із заняттями з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом, музичного виховання, вільної, ігровою, театралізованою діяльністю.

Найважливіша складова  правової культури дитини – це правова культура дорослих та їх відповідна поведінка. Саме тому робота з реалізації програми по правовому вихованні дошкільнят розподілена на три напрямки:

І. Робота з колективом ЗДО;

ІІ. Робота з підвищення правової культури батьків;

ІІІ. Робота з дітьми.

Терміни, що використовуються в правовому вихованні:

Правовідношення – передбачені юридичними нормами і гарантовані державою суспільні відношення.

Правосвідомість – сукупність знань, уявлень людей про право, їх відношення до права.

Система права – це єдність всіх діючих юридичних норм даної держави і підрозділи на галузі та інститути.

Юридична норма – це загальнообов’язкове правило поведінки, установлене і забезпечене державою.

Закон – це нормативно – правовий акт органу законодавчої влади або самого народу, який регулює найважливіші суспільні відношення, приймається в особливому порядку і володіє юридичною силою.

Держава – це організація політичної влади домінуючої частини населення в соціальнім неодноріднім суспільстві, за допомогою якої забезпечується керівництво його цілісність і безпека, і здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї його частини, а також керівництво справами всього суспільства.

Громадянське товариство – це група вільних рівноправних людей, кожний з яких має можливість бути власником, а також активно брати участь в політичному житті.

Право – це система загальнообов’язкових правил поведінки (юридичних норм), установлених забезпечених державою з метою урегулювання суспільних відношень.

Функції права – це основні напрямки . його впливу на суспільні відношення.

Система законодавства – це комплекс діючих нормативно – правових актів даної держави, пов’язаних між собою одночасно розділених на частини.

Конвенція – міжнародна угода з якогось спеціального питання, яке має обов’язкову силу, для тих держав, які до нього приєднані.

Людина – жива істота, яка володіє мисленням, мовою, здібностями створювати предмети виробництва і користуватися ними.

Громадянин – людина, яка належить до населення даної держави і користується всіма правами, виконує всі обов’язки цієї держави.

Декларація – об’ява, проголошення основних принципів, не маючи обов’язкової сили, рекомендація.

Робота з колективом дошкільного навчального закладу

Формування ціннісної моральної та правової практики для найкращого забезпечення інтересів дітей — одна з найважливіших задач. Це означає, що у кожний віковий період дитини необхідно запропонувати максимально повний об’єм матеріальних та інших благ, які необхідні йому для життя та повноцінного розвитку.

У дитини, обділеної турботою та увагою, немає іншої можливості для нормального росту та здорового розвитку, тому проблемі охорони дитинства на всіх рівнях потрібно приділяти першочергову увагу.

Проблема ця умовно розглядається у двох напрямках: соціально-правовому та психолого-педагогічному.

Соціально-правовий напрямок включає законодавче забезпечення охорони прав дитини, створення системи соціальних освітніх, культурних та інших дошкільних закладів.

Психолого-педагогічний напрямок припускає створення сприятливих умов відповідної атмосфери, стилю життя, спілкування в родині та навчальному закладі.

Систему роботи дошкільного закладу з правового виховання необхідно спрямовувати в трьох напрямах:

• методична та контрольно-аналітична робота з педагогами;
• навчально-виховна робота з правової освіченості дошкільників;
• робота з батьками.

Методична робота в дошкільному навчальному закладі, яка є одним із засобів управління освітнім процесом, в основі якого лежить ідея розвитку дитини, спрямована на підготовку вихователів до якісного виконання завдань, на підвищення їх педагогічної майстерності, розвиток творчого потенціалу. Для надання методичної допомоги вихователям доцільно проводити моніторинг з метою виявлення рівня обізнаності педагогів із проблем правового виховання.

Комплексна робота з дітьми з правового виховання можлива лише при здійсненні діючого та результативного методичного супроводу.

Методична робота з кадрами здійснюється з урахуванням принципів гуманізації та демократизації. Вибір оптимальних варіантів методичних форм, які використовувати, відбувається на основі вивчення особистості, професійних потреб та діяльності кожного педагога.

Методична робота носить комплексний характер та здійснюється за декількома напрямками:

• просвітницька діяльність;
• управлінська діяльність;
• корекція та координація;
• аналітична діяльність.

Ці напрямки реалізуються через цікаві активні методичні форми роботи з кадрами.

Поглибити теоретичні знання педагогів, максимально їх активізувати, розглянути окремі питання загальної проблеми дозволяють педагогічні читання, теоретичні семінари.

Особливою популярністю у педагогів користуються практичні заняття у формі ігор, ігор-змагань, які дозволяють оцінити сили та можливості кожного, познайомитись з педагогічними знахідками своїх колег.

Зміст та завдання правового виховання вимагають на сучасному етапі використання таких методичних форм як проблемні семінари, круглі столи, дискусії. Через такі форми педагоги знаходять ефективні підходи до вирішення завдань правового виховання, шляхи подолання низького рівня правової грамотності дорослих та дітей.

Завдання методичної роботи з педагогами:

• знайомити педагогів з основними положеннями Конвенції ООН про права дитини та із системою нормативного забезпечення прав дітей на державному рівні;
• формувати практичні навички захисту і збереження прав дитини у процесі педагогічної діяльності та сприяти виробленню активної позиції щодо просвітницької, профілактичної, діагностичної та корекційної роботи з дітьми та батьками;
• знайомити педагогів з інноваційними технологіями, спрямованими на гармонійний розвиток особистості, з методами впливу на свідомість, емоційну та поведінкову сферу дошкільника;
• окреслити основні форми, методи і засоби розвитку у дітей почуття власної гідності та самосвідомості, формування знань про свої права, виділити права дитини за Конвенцією ООН про права дитини, з якими доцільно знайомити дошкільників;
• викликати інтерес педагогів до поглибленого опрацювання проблеми.

Робота з дітьми

         Як відомо, провідним видом діяльності для дитини є ігрова діяльність. Практика показує, що гра – та чарівна паличка, яка перетворює процес навчання на цікаву, захоплюючу пригоду. Гра орієнтує малюка в соціальній дійсності, виховує в нього прагнення до суспільно значущої і суспільно оцінюваної діяльності.

Грі дітей треба приділяти велику увагу і тому, що в ній формується характер, вольові якості, відбувається «навчання життю» за певними правилами. Інакше кажучи, у грі діти регламентують свою поведінку за допомогою правил. Вони поводяться природно та невимушено. У грі виховується позитивна самооцінка та формується на її підставі.

Використовуючи різноманітні ігрові вправи, діти набагато легше засвоюють матеріал, працюють із більшим зацікавленням. У плані виховної роботи з дошкільниками доцільно проводити:

ігри-вправи на актуалізацію «Я»;

ігри-вправи, в яких дітям пропонується розв’язати ситуації з певним морально-правовим змістом;

 дидактичні ігри, наприклад, «Порівняй героїв казок», «Яке право порушено», «Що добре, а що погано», «Східці правди (доброти, ввічливості)» та інші;

 ігри-стратегії та сюжетно-рольові ігри.

Необхідно зазначити, що процес усвідомлення дитиною себе як реально діючої особи перебуває під сильним впливом так званого ідеального самообразу. Він формується на ранніх етапах розвитку особистості в умовах позитивних емоційних контактів дитини з близькими дорослими, а також внаслідок ототожнення себе з героями казок, оповідань – носіями високих моральних якостей. Тому необхідно широко звертатися до творів художньої літератури та усної народної творчості.

Завдяки вмілому педагогічному керівництву можна спрямувати емоційне сприймання дошкільниками художніх творів у русло моральної та правовиховної освіти.

Особливого визнання серед педагогів здобула, звичайно, казка як доступний і впливовий жанр народної творчості. Казкові сюжети, побудовані на протиставленні добра і зла, їх боротьбі, містять яскраві приклади гуманної та антигуманної поведінки. Засуджуючи зло, викриваючи жорстокість, казки переконують у необхідності взаємин на засадах добра і гуманізму.

Тому пропонується читання творів художньої літератури, зокрема, казок із подальшим їх обговоренням. Доцільно проводити літературні ігри, які можуть бути як складовою частиною занять з  художньої літератури, так і проводитися окремо як мовленнєві заняття на літературному матеріалі. У них може брати участь невелика група дітей, щоб кожна дитина мала можливість проявити свою ініціативу.

Наведемо кілька пропозицій щодо таких занять: намалювати словесний портрет дійових осіб; придумати інше закінчення казки; придумати сюжет, коли казкові герої змінюють свою поведінку, і їхні вчинки вже не завдають болю, кривди, зневаги іншим; ввести в казковий сюжет нового героя; уявити себе на місці того чи іншого персонажа, передати його стан, почуття тощо.

Із старшими дошкільниками проводяться морально-етичні бесіди на такі теми: «Правила доброти», «Наші обов’язки», «Як я можу допомогти батькам», «Правила чесності», «Добрі та погані вчинки» та інші. Цікавим є метод використання умовних знаків «Права дитини». Як відомо, діти дуже люблять розваги. Розвага проводиться з метою узагальнення всього, чому діти навчилися. Добираючи їх, педагогам потрібно застосовувати матеріал, що має і правовиховну цінність.

Пісеньки, вірші, сценки ненав’язливо, образно вчать, що соромно лінуватися, бути нечупарою, ображати менших і слабших, казати неправду і т.д. Але треба наголосити, що без попередньої роботи педагога дітвора тільки сміється з «героїв» творів, не роблячи для себе ніяких висновків.

 Отже, слід посилити емоційні акценти бесід – адже діти сприймають світ передусім серцем, почуттями, а вже потім розумом. Тому маємо про негативне завжди говорити з відразою, огидою, гнівом, презирством, а про позитивне – захоплено, зі щирою повагою.

У правовиховній роботі з дітьми доцільно також використовувати засоби театру. Як зазначають психологи, використання театру та елементів театралізованих дій розширює владу свідомості над емоційно-інстинктивною сферою людини. Мистецтво театру впливає не тільки на свідомість актора та глядача, а й на глибинні психічні процеси. Дитина не усвідомлює того глибинного сліду, який залишає в її душі знайомство з театральною виставою, участь у драматизаціях або театралізованих діях, а дорослий бачить «відгуки» благодійного впливу мистецтва в поведінці, мовленні, жестах вихованця.

Треба зауважити, що формування у дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки та найпростіших правових знань базується на прикладах поведінки дорослих. Тому педагогам дошкільних закладів потрібно не лише враховувати це самим, а й особливу увагу приділяти роботі з батьками. Як відомо, провідну роль у вихованні дітей відіграє сім’я.

Це – перший осередок виховання людяності, національної свідомості, патріотизму й демократизму. Тут прищеплюють дітям здорові норми та навички культурної поведінки, вчать шанувати рідну мову, національні звичаї і традиції, готують до життя. Саме родина закладає підґрунтя вихованості, особлива міцність якого пояснюється тим, що базується воно на любові між батьками і дітьми та теплі кревних взаємин.

В багатьох сім’ях основний педагогічний арсенал у ставленні до дітей складається лише із власного дитячого досвіду нинішніх батьків. Далеко не завжди у сім’ях права дитини, сприяють вихованню вільної, самостійної, відповідальної і демократично орієнтованої особистості.

Тому нагальним завданням є започаткування своєрідного педагогічного всеобучу батьків. Головне у співпраці з кожною сім’єю – допомогти батькам зрозуміти і сприйняти сучасні гуманістичні ідеї та орієнтири, які ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її всебічний розвиток. Ігнорування суб’єктивного досвіду дитини призводить до виникнення проблем у вихованні та труднощів у навчанні.

Коли порушуються права дитини?

Коли немає безпеки для її життя та здоров’я.

Коли її потреби ігноруються.

Коли не задовольняються її основні потреби. Коли щодо дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.

Коли порушується недоторканність дитини.

Коли завдається шкода здоров’ю дитини.

Коли дитину ізолюють.

Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.

Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.

Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.

Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

Коли навіюють страх за допомогою жестів, поглядів, погроз фізичного покарання.

Коли дитину залякують, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, лікарню).

Коли порушують статеву недоторканість дитини.

Коли контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків, якщо на це нема рішення суду.

Коли використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучень, поділу майна.

Коли дитині не надається право робити помилки.

 

 

STREAM ОСВІТА

В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 

 

 

 

 

Теоретичні засади STREAM освіти

Сьогодні  в Україні тематика STEM освіти набирає популярності. Навіть існує державна установа – Інститут модернізації змісту освіти, що зазначає важливість STEM освіти для України та працює над впровадженням даної методики в освітніх закладах. На відміну від класичної, в нашому розумінні, освіти, за STEM дитина отримує набагато більше автономності. На процес навчання набагато менше впливають стосунки, що склалися між вихователем та вихованцем, що дає можливість більш об’єктивно оцінювати прогрес. За рахунок такої автономності, дитина вчиться бути самостійною, приймати власні рішення та брати за них відповідальність.

Зі слів Елада Інбара, засновника компанії, що займається інтеграцією роботів у навчальний процес шкіл Сполучених Штатів, коли діти взаємодіють роботами, вони легше сприймають власні помилки. Тут можна прослухати більше про його досвід використання роботів для вивчення навіть гуманітарних напрямів таких, як мова. Навички критичного мислення та глибокі наукові знання отримані в результаті навчання за STEM, дозволяють дитині вирости новатором – двигуном розвитку людства 

STREAM-освіта (Science, Technology, Reading + WRiting, Engineering, Arts and Mathematics) – інтегрований підхід до освіти, яких передбачає формування уявлень та вмінь дітей у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, інженерії, мистецтва, математики; акцентує увагу на вивченні точних наук, виховує культуру інженерного мислення. STEM = Science, Technology, Engineering, Mathematics − акронім слів − природничі науки, технологія, інжиніринг, математика. STEAM = Science, Technology, Engineering, Arts and Mathematics − акронім слів − природничі науки, технологія, інжиніринг, мистецтво, математика. STREAM = Science, Technology, Reading + Writing, Engineering, Arts and Mathematics − акронім слів − природничі науки, технологія, читання + письмо, інжиніринг, мистецтво, математика.

Природничі науки: астрономія (наука про Всесвіт), фізика (наука про склад і структуру матерії, а також про основні явища в неживій природі), хімія (наука про будову й перетворення речовин), біологія (наука про живу природу), науки про Землю (географія, геофізика й геологія), медицина (наука про людське тіло та його хвороби).

Технології: формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами; розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки матеріалів (папір, дерево, глина тощо); ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями, ґаджетами;  експериментування.

Читання і письмо: акцент на розумінні дітьми змісту тексту, пропедевтичний (вступний) курс навчання грамоти, розвиток моторики, підготовка руки до письма. Інжиніринг: проектування, наочне моделювання, конструювання. Мистецтво: просторові мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, декоративно-прикладне мистецтво та дизайн); часові мистецтва (музика, література); просторово-часові (кіномистецтво, театр, танець). Математика: кількісні відношення та просторові форми, логіка. З огляду на визначення напрямів освіти можна зробити висновок: STREAM − дошкільники та учні молодших класів; STEAM − середня та старша школа; STEM − профільна та вища освіта.

Сергій В’ячеславович Савельєв (доктор біологічних наук, професор, завідувач лабораторії розвитку нервової системи Інституту морфології людини РАН)  акцентує увагу на нерівномірності дозрівання мозку дитини. Тому у малюка можуть яскраво проявлятися ті чи інші здібності − наприклад, до малювання, музики, танцю, математики тощо − але це не означає, що дитина має справжній талант у певній галузі і потрібно терміново розвивати здібності дитини у цьому напрямі. Нічого певного про здібності дитини до закінчення розвитку мозку дитини сказати не можна. Тому потрібно надати дитині змогу спробувати себе у різних галузях − дати побути співаком, артистом, балериною, музикантом, науковцем, винахідником. При цьому потрібно уважно стежити за тим, що дитині найбільше подобається, що виходить краще, що надає малюку найбільшого задоволення, чим він займається самостійно. Це  позитивно впливає на розвиток мислення дитини дошкільного віку, оскільки наочно-образне мислення, пов’язане з уявленням ситуацій та зміненням їх, домінує у старшому дошкільному віці. Воно здійснюється на основі перетворення образів-сприйняття в образи-уявлення, подальшої зміни, перетворення і узагальнення предметного змісту уявлень, що формують відображення реальності в образно-концептуальній формі.

Важливою особливістю наочно-образного мислення є встановлення незвичних, «неймовірних» поєднань предметів і їх властивостей, тому психологи зазначають що саме цей вид мислення тісно пов’язано з творчою уявою. Складні образи та уявлення передають і відображують суттєві властивості та відношення об’єктивної реальності .

Наочно-образне мислення є основою логічного мислення, пов’язаного з використанням і перетворенням понять, засвоєння дошкільниками узагальнених знань; тісно пов’язане з розв’язком мисленнєвих задач та з практичним мисленням; дає змогу відтворити всі фактичні характеристики об’єкту, встановити незвичні поєднання предметів і їх властивостей; образ збагачує інтелект (Ж. Піаже, Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, Д. Б. Ельконін, М. М. Поддьяков та інш.). Наочно-образне мислення є важливим видом мислення протягом всього життя, а для деяких професій (письменник, модельєр, дизайнер, архітектор тощо) є провідним, жоден науковець, конструктор, інженер не зможе плідно працювати без розвиненого наочно-образного мислення. Наочно-образне мислення дає змогу людині не лише споглядати і пізнавати, а й змінювати світ, мати користь з явищ природи, створювати нові предмети, і при цьому не зашкодити навколишньому середовищу.

Тож дитина «мислить образами, барвами, звуками», тому варто використовувати образне мислення дитини для гармонійного пізнання навколишнього світу, активізації творчих можливості дітей, бо у подальшому житті надолужити втрачене буде практично неможливо. Малюк «живе у світі емоцій», тому варто активізувати їх, здивувати дитину, налаштувати на милування довкіллям. Адже здивування часто стає першою сходинкою до активного зацікавленого пізнання світу, дослідження явища, експериментування. Подив є одним з важливих мотивів до пізнання нового, невідомого, відкриття цікавих властивостей об’єктів, подальшого використання їх з власною метою.

Роль компонентів STREAM-освіти для пізнання світу: Science, Technology, Engineering, Mathematics − формування цілісної наукової картини світу; Reading + Writing − опрацювання змісту тексту (його глибшого розуміння), підготовка руки до письма;  Arts − дає змогу від милування об’єктом перейти до його пізнання, допомагає вразити, здивувати, задіяти емоції, створити зрозумілі дітям образи, активізувати наочно-образне мислення. Тож, ARTs забезпечує: гармонійний та всебічний розвиток дитини; активізацію творчих здібностей, розвиток емоцій малюка, впливає на мотивацію дитини до пізнання світу. Reading + Writing забезпечує розвиток мислення, зокрема критичного, вміння вести діалог, наукову сміливість та вміння доводити власну думку, вміння опрацьовувати інформацією: аналізувати, систематизувати, класифікувати, робити висновки, вміння говорити із співбесідником однією мовою.

Своєрідними сходинками пізнання світу дитиною дошкільного віку у  STREAM-освіті можуть бути такі: створюємо емоційний образ об’єкту за допомогою живопису, музики, танцю, літератури; взаємодоповнюємо та порівнюємо враження, активізуємо власний досвід дитини; переходимо від емоційного образу об’єкту до наукового.

Тому не можна відкинути хоча б один компонент STREAM-освіти. Ми маємо забезпечити дитині право вибору, а для цього їй потрібно спробувати себе у різних галузях знань, щоб самостійно вирішити що більше подобається, чим насправді хочеться займатися у дорослому житті. А чи може подобатися те, чого не спробував? чого не знаєш? Тож головне дитину не примушувати робити щось через силу, через «не хочу, не можу, не буду», тоді і результати будуть відповідними, і у дитина буде впевнена у власних силах, відчуватиме, що її поважають, до неї прислухаються.

Чим раніше дитина пізнає світ мистецтва, тим кращими будуть результати (незалежно від того, якою діяльністю вона займатиметься у майбутньому). У старшому віці надолужити те, що втрачено у дошкільному, неможливо. Адже фізика і лірика часто доповнюють одна одну. Без фантазії, наукової творчості та сміливості, впевненості у власних силах, самостійності, цілеспрямованості, умінні доводити свою думку ніколи не буде справжніх відкриттів. А ще відкриття починаються з інтуїції, а інтуїція починається змалку на заняттях різного спрямування: діти вчаться порівнювати не тільки кількісно, а і якісно (порівнювати не рахуючи точну кількість предметів у множинах, не зіставляючи множини, а тільки прикидаючи «на око» де елементів більше, а де − менше); висувають гіпотези і придумують експерименти для перевірки їх правильності; будують перші хмарочоси, методом проб і помилок навчаються забезпечувати міцність та стійкість конструкції; вчаться прикрашати свої роботи, вчасно зупиняючись, прислухаючись до почуття міри; придумують цікаві прийоми з’єднання елементів у поробках та цікаві назви геометричним формам, яскраві порівняння з об’єктами довкілля; тощо.

Переваги STREAM-освіти:

• навчання за темами, а не за предметами: дитина бачить зв’язок між науками, навчання стає насправді системним;
• використання знань у повсякденному житті;
• розвиток критичного мислення та вміння вирішувати проблеми;
• надання впевненості у власних силах;
• комунікація та командна робота;
• розвиток інтересу до технічних дисциплін;
• креативні та інноваційні підходи до проектної та дизайн-діяльності;
• підготовка дитини до технологічних інновацій у житті.

Отже, нині техніка полегшує наше життя, те, що ми робили вчора дуже багато часу або взагалі не мали можливості зробити, зараз можемо зробити за мить. Але техніка має і зворотний бік − іноді вона виходить з-під контролю людини і може стати причиною техногенної катастрофи. Тому важливо навчити людей грамотно користуватися технікою, знати і виконувати правила техніки безпеки, вміти чітко і зрозуміло розповісти іншим правила безпечного використання технічного пристрою, знати ознаки неправильної роботи технічного пристрою та де можна його полагодити. Тобто володіти основами інженерних знань, а ще бути трішечки винахідником та дослідником.

 

 

 

СТАЛИЙ  РОЗВИТОК У ДОШКІЛЛІ

 

 

 

 

Поняття сталого розвитку

Нагальною потребою ХХІ століття стає формування такого способу життя, який був би основою довготривалого ощадливого гармонійного розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрози, що постали перед людством. Потрібна нова філософія, нова політика, нові моральні орієнтири – зобов’язання кожної людини і людства в цілому. Загалом ідеться про систему цінностей, складову культурного світобачення кожної людини і суспільства в цілому, яка не залежала б від економічних сплесків чи занепадів, зміни політичної влади, у якій би захист і збереження природи, турбота про людину, її життя і дотримання її прав вважались такими ж важливими, як і саме життя.

 Саме на таких засадах сформувалося поняття сталий розвиток (англ. – sustainable developmen. У словниках, присвячених цій темі, термін sustainable визначається як характеристика процесу або стану, що може підтримуватись невизначено довго. А термін sustainable development означає покращення якості людського життя при збереженні сталості підтримуючих екосистем. Уперше поняття сталого розвитку було сформульовано у доповіді «Our Common Future» («Наше спільне майбутнє») голови Міжнародної комісії з питань екології та розвитку ООН Гру Харлем Брутланд у 1987 році. Воно трактувалося достатньо просто і конкретно: це такий розвиток, який задовольняє потреби сучасності, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поко- лінь задовольняти свої потреби. На 2-й Конференції ООН з навколишнього середовища (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) уперше було сформульовано основні положення сталого розвитку, задекларовані у програмному документі «Порядок денний ХХІ століття» або «Програма 21». Наступні міжнародні зустрічі – конференція в Кіото (1997 р.), відома як «Кіотський протокол», 3-я Конференція ООН з проблем клімату Землі (Бонн, 2001 р.), 4-та Конференція ООН (Йоганнесбург, 2002 р.) – сприяли координації зусиль усіх країн і виробленню на цій основі стратегії рішучих дій і практичних заходів у подоланні впливу техногенних факторів на довкілля. Необхідно зазначити, що поняття сталий розвиток не є тотожним поняттям економічно стабільний і екологічно безпечний розвиток (екорозвиток). Мова не йде тільки про забезпечення прогресу економіки та ресурсів для неї або лише про збереження природи. Поняття сталого розвитку виражає досить просту ідею: необхідно досягнути гармонії між людьми з одного боку і суспільством та природою – з іншого. Тобто в майбутньому має сформуватися соціоприродна система, здатна розв’язувати сукупність протиріч, що проявляються в наш час, а саме: між природою і суспільством, між екологією і економікою, між розвинутими країнами і тими, що розвиваються, між теперішніми і майбутніми поколіннями, між багатими і бідними, між уже сформованими потребами людей і розумними потребами тощо. Таким чином, поняття сталий розвиток можна розуміти як стратегію виживання і безперервного прогресу цивілізації та окремих країн в умовах збереження навколишнього середовища (насамперед біосфери). Послідовний перехід України, як і всього світового співтовариства, до сталого розвитку відбувається відповідно до рекомендацій і принципів, викладених у документах Конференції ООН з навколишнього середовища (ЮНСЕД).

 Основні положення концепції сталого розвитку

1. У центрі уваги – люди, які повинні мати право на здорове і плідне життя в гармонії з природою.
2. Охорона навколишнього середовища має стати невід’ємним компонентом процесу розвитку і не може розглядатись у відриві від нього. Існує безумовний орієнтир на неперевищення гранично допустимих рівнів антропогенного впливу на екосистеми.
3. Задоволення потреб у збереженні навколишнього середовища повинно розповсюджуватися не тільки на теперішні, але й на майбутні покоління, передбачаючи ефективне використання та економію ресурсів, виключення або зменшення моделей виробництва і споживання, які не сприяють такому розвитку. Переважаючою має стати орієнтація на використан- ня місцевих ресурсів та одночасне врахування інноваційних підходів і технологій.
4. Необхідними є партнерство, спільна робота всіх і кожного для забезпечення сталого розвитку; відкритість і прозорість спільних дій в інтересах сталого розвитку.
5. Зменшення розриву в рівні життя країн світу, викорінення бідності і злиденності, збереження здоров’я людей і забезпечення гідного рівня життя –найважливіші завдання світового співтовариства.

Визначальні чинники сталого розвитку

Сталий розвиток охоплює три сфери суспільного життя: екологічну, економічну і соціальну, у кожній з яких визначальними є певні чинники.

1. В екологічній сфері.Визначення кордонів, в яких має розвиватись цивілізація. Охорона і раціональне використання ресурсів, зокрема прісної води, морів, океанів, а також землі, повітряного басейну; збереження біологічного різноманіття; боротьба з винищенням лісів; видалення відходів. Збереження екосистем для підтримання життя як невід’ємної складової стійкого розвитку людського потенціалу.
2. В економічній сфері.Повне перетворення ринкової системи. Переоцінка економічною теорією ролі екологічного фактора в економічному розвитку, визначення нових пріоритетів. Відмова від тупикових сучасних моделей економічного розвитку і споживання. Поступове скорочення негативного впливу на природу техногенного типу економіки. Перехід на позицію «людина як мета економічного зростання, а не його засіб».

             Провідні засади освіти для сталого розвитку

Для забезпечення сталого розвитку – чи не найважливішого завдання, що будь-коли стояло перед людством,– особливі надії покладаються на освіту. Це питання постійно обговорюється на рівні глав держав і урядів, у рамках міжнародних і міжурядових, неурядових і просвітницьких організацій упродовж останнього десятиріччя. Проте найбільш чітко про необхідність міжнародних угод і дій в царині освіти було заявлено на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку (Йоганнесбург, 1992 р.). У прийнятій на форумі заяві наголошувалось: «Освіта для сталого розвитку має заохочувати формування у людей почуття особистої і колективної відповідальності, а отже і зміни у поведінці, якщо вони необхідні». За рішенням Ради ЮНЕСКО з 1 січня 2005 року оголошено проведення Десятиріччя освіти для сталого розвитку. У березні 2005 року Україна стала однією з 55-ти країн, які підписали документ ООН «Стратегія освіти для сталого розвитку». Освіта для сталого розвитку – новий напрям у сучасній освіті 11 Міжнародне співтовариство наполегливо закликає до переорієнтації всіх сфер освіти  на цілі сталого розвитку. У різних країнах упроваджуються і успішно працюють відповідні освітні програми й навчальні курси з цієї проблеми. Зокрема, у Швеції, США, наших сусідів – Польщі, Росії, Білорусії. Ідучи в ногу зі світовим співтовариством, Україна задекларувала свою орієнтацію на стратегію сталого розвитку. Очевидно, що розвиток освіти для сталого розвитку потребує нових педагогічних моделей, нової педагогічної культури та мислення, нового педагогічного змісту. Слід зауважити, що від початку цей напрям в освіті розвивається як такий, основним завданням якого є формування в учнів моделей поведінки, звичок, стилю життя, що відповідають потребам сталого розвитку людства. Це освіта не ПРО сталий розвиток, а ДЛЯ сталого розвитку. Тож діти мають не тільки ЗНАТИ, наприклад, про необхідність економити папір для збереження дерев і можливість його вторинної переробки, а й ЕКОНОМНО ВИКОРИСТОВУВАТИ папір та разом з дорослими ВІДНОСИТИ паперові відходи до пунктів прийому макулатури.

Емпауермент-педагогіка мотивації і натхнення до дії

Курс  «Освіта для сталого розвитку для дошкільнят» реалізує освітню стратегію в інтересах сталого розвитку на засадах одного з напрямів гуманістичної педагогіки – педагогіки «емпауерменту» (з англ. еmpowerment– надання людині мотивації й натхнення до дії).

 Основні принципи емпауермент-педагогіки:

1) створення умов для формування у дитини впевненості у власних силах і можливостях та відповідальності за результати навчання;

2) прийняття нею рішень щодо власного стилю життя та їх виконання;

3) забезпечення психологічного комфорту дітей під час занять як за допомогою спеціальних прийомів, так і через доступність змісту (за принципом вибору кожною дитиною тих кроків, які вона хоче і може здійснити);

4) створення умов для появи у дітей ентузіазму і почуття за- доволення від результатів групової й індивідуальної роботи, виконання дій і вироблення звичок поведінки, орієнтованих на сталий розвиток, що досягається насамперед завдяки постійному позитивному (як за формою, так і за змістом) зворотному зв’язку.

Зазначимо, що важливими складовими елементами методики опрацювання освіти для сталого розвитку (ОСР) у дошкільному закладі є самопізнання, самонавчання дітей через діяльність, націлення їх на прийняття самостійних рішень у повсякденному житті, виконання дій у напрямі сталого розвитку. Ці положення вимагають побудови принципово нової педагогічної моделі. Розглянемо її основи. Традиційна педагогіка виходить з положення, що надання тому, хто навчається, певної порції інформації викликає зміну його ставлення (а отже, і цінностей) до того чи іншого явища. Наслідком (очікуваним результатом) цієї зміни вважається поступова зміна діяльності чи моделей поведінки дитини.

Проте, згідно зі спостереженнями, відтворення в освітньому процесі такого ланцюжка не забезпечує на практиці ані формування цінностей, ані реальних змін поведінки. Наприклад, дошкільнята добре знають, що сваритися, ображати іншого не можна, однак далеко не кожна дитина дотримується цього правила у щоденному спілкуванні з однолітками. Отже, зазначена модель не відповідає дійсності. У цій схемі працює лише компонент І, а компоненти ІІ, ІІІ, IV зовсім не обов’язково є наслідком його реалізації. Сучасна людина щодня зазнає впливу гігантської лавини інформації, в сотні тисяч разів більше того обсягу, що може засвоїти. Тому доводитися вибирати, що слухати, а на що активно реагувати. Отже, і викладення відомостей щодо екологічної кризи є недостатнім для того, аби вплинути на ціннісну орієнтацію дітей, а тим більше змінити їхню поведінку. Саме тому збільшення такої інформації в освіті ніяк не позначається на стані довкілля. На практиці дієвим виявляється кардинально інший підхід, на якому побудована педагогічна модель «емпауермент» – педагогіка мотивації та дії. Щоб пояснити його суть, варто детальніше розглянути процес людської діяльності як такий. Першим у людини виникає занепокоєння щодо якоїсь проблеми. Вона прагне отримати інформацію про шляхи її розв’язання, шукає та знаходить її, приймає рішення і діє відповідно до нього. Часто результат породжує мотивацію до нового циклу діяльності. Ця модель може бути представлена у вигляді спіралі, коли кожен цикл певної мірою повторює попередній.

         Отже, людська діяльність завжди починається з виникнення мотиву у вигляді інтересу, стурбованості, усвідомлення потреби тощо. Такий мотив може виникати як у процесі діяльності, так і під час осмислення її результатів. Проте зазвичай людина активізується лише тоді, коли бачить результат або вірить у нього. Тому, коли дитина розуміє, що вона може ефективно (результативно) діяти, вона відчуває занепокоєння (мотив), шукає інформацію  і готова свідомо сприйняти її, а потім і втілює задумане. За педагогікою емпауермент, в освітньому процесі педагог може використовувати цю модель та стимулювати діяльність дітей, використовуючи такі способи:

1) допомога дітям у формулюванні намірів;

2) постановка запитань;

3) надання зворотного зв’язку.

Побудований на зазначених вище засадах освітній процес покликаний допомогти дітям не тільки уявляти своє бажане майбутнє, а й активно його наближати. Бажання й надалі піклуватися про власне довкілля та оточення виникає на основі інформації про значення власних дій та оцінку результатів. У пропонованому курсі робиться акцент на рішеннях дітей щодо власної поведінки та стилю життя, а не на проблемах, які існують поза ними. У процесі такого навчання роль педагога змінюється. Він виступає організатором дій дітей, надихає їх, підбадьорює і скеровує їхні зусилля, спонукає до вибору способу діяльності, самостійного виконання обраних дій, обговорення їх. Педагог лише створює умови для безпечного і ефективного процесу навчання, запрошує взяти в ньому участь. Він повинен вміти слухати дитину, чути її і не оцінювати її особисті зміни. Важливим чинником є і демонстрація самим педагогом моделей поведінки, орієнтованої на сталий розвиток, а також розвиток у дітей навичок критичного мислення. Використання проблемних питань спонукає їх до пошуку відповіді спільно з дорослими й однолітками за допомогою доступних їм засобів. Реалізація в роботі дошкільного закладу ідей ОСР передбачає засвоєння дітьми, а через дітей їхніми батьками та самими педагогами надзвичайно важливих навичок екологічно-, економічно- й соціально доцільної поведінки, без якої неможливе створення та існування суспільства стійкого благополуччя, суспільства, яке засобами комфортного існування сьогодні з любов’ю створює таке ж комфортне майбутнє для наступних поколінь. Багаторічний досвід упровадження в розвинених країнах ОСР переконливо доводить ефективність педагогіки емпауерменту (надихання на дію) як прогресивної філософсько- педагогічної платформи організації та здійснення освітнього процесу.

Позиція і роль вихователя в освітньому процесі для сталого розвитку

Діяльність вихователя на заняттях з курсу має свої особливості, що полягають у продуктивній співпраці з дітьми й організації їхньої взаємодії одне з одним.

Реалізація виховного і розвивального потенціалу змісту освіти для сталого розвитку забезпечується виконанням педагогом особливих функцій, а саме:

• лідера (долучає дітей і їхніх батьків до діяльності, мотивує, надихає, підтримує, заохочує, спрямовує до реалізації поставленої мети);
• носія інформації (володіє знаннями та вміннями в кількох галузях, якими охоче ділиться з дітьми та їхніми батьками);
• радника (допомагає знайти оптимальний напрям і спосіб діяльності відповідно до психологічних, пізнавальних потреб кожної дитини);
• організатора (організовує діяльність дітей, створює для них відповідні умови, забезпечує необхідними ресурсами, підтримує контакт з батьками та іншими учасниками освітнього процесу);
• наставника, помічника (допомагає дітям виконувати завдання за темою, сприяє налагодженню контактів між усіма учасниками, підтримує зворотний зв’язок);
• експерта (аналізує процес і результати освітнього процесу).      

Найважливішим для педагога є цілісне бачення діяльності дітей групи, прогнозування її результатів. Цьому сприяє осмислення ним відповідей на такі запитання:

1. Для чого організовується діяльність?
2. Чи зрозумілою для дітей буде тема? Чи буде вона доступною для опанування? Чи зацікавить дітей?
3. Які дії мають бути опановані дітьми?
4. Якою мірою кожен з дітей зможе реалізувати себе в обраній темі?
5. Які знання й уміння потрібні дітям для роботи? Якими новими уміннями і навичками вони оволодіють у процесі діяльності?
6. Яким чином залучити до спільної праці батьків та інших членів громади?
7. Що необхідно підготувати до початку кожного заняття?

Важливими є усвідомлення дітьми, по-перше, важливості тієї чи іншої теми для власного життя, по-друге, власної позиції та готовності брати участь у спільній роботі. Цьому сприяє створення позитивної, емоційно забарвленої атмосфери діяльності, що стимулюватиме дітей до активної взаємодії.

 

 

ПОРАДНИК ПЕДАГОГА

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ РАНКОВОЇ ГІМНАСТИКИ

 

	Вправа	Час / кількість	Методичні вказівки	Примітки
Підготовча частина	Нетривала ходьба	30-50 с.	Постава – триматися рівно, не напружуватися, не опускати голову, розпростовувати плечі й виконувати вільний мах руками.
	Ходьба на носках, внутрішньому та зовнішньому боці стопи, тощо	20-30 с. у чергуванні зі звичайною ходьбою	Спина рівна, голову не опускати	Для профілактики проскостопості
	Біг у повільному або середньому темпі	До 1 хв.	Не натикаємося один на одного
	Звичайна ходьба
Якщо ранкова гімнастика з предметами, продумати спосіб роздавання. Під час ходьби, перед шикуванням, діти беруть предмет і проходять з ним одне коло, а потім перешиковуються.
Основна	Комплекс ЗРВ –         Показ вправ чітко і виразно, вільно, без напруження, правильно і красиво. (В старших групах можна доручати дітям) –         Під час показу користуватись «дзеркальним» способом. –         У молодших групах педагог виконує вправу з дітьми від початку до кінця; починаючи з середньої групи, він тільки починає вправу (2-3 повторення), а потім діти виконують їх самостійно. –         Під час виконання вправ звертати увагу на дихання. –         Після кожної вправи робиться невелика пауза (10-15 сек) для відпочинку та врегулювання дихання, під час якої вихователь пояснює наступну вправу. –         Спочатку вправи для зміцнення плечового пояса і рук, які сприяють розширенню грудної клітини, випрямленню хребта, розвитку дихальних м’язів. Потім вправи для м’язів тулуба. Далі йдуть вправи для розвитку м’язів ніг і зміцнення зводу стопи. –         За місяць використовується два комплекси ЗРВ (один з предметами, один без предметів) з ускладненням на 2-й та 4-й тижні. –         Вихователь обов’язково має стежити за якістю виконання рухів дітьми.
Заключна	Біг у середньому темпі	Див. додаток 1
	Повільна ходьба із вправами на дихання з рухами рук	До 1 хв.		Н-д: підняти руки в сторони-вгору й повільно опустити вниз.

Додаток 1

Кількість загальнорозвиваючих вправ, їх дозування, тривалість ходьби, бігу, ранкової гімнастики у дітей різних вікових груп: 

 

Група	Кількість вправ	Дозування вправ /кількість повторень	Тривалість бігу		Кількість стрибків	Тривалість ранкової гімнастики
			у середньому темпі	у повільному темпі
Перша молодша	3-4	4-5	15-20 с	до 50 с	8-10	4-5 хвилин
Друга молодша	4-5	5-6	20-25 с	до 1 хвилини	12	5-6 хвилин
Середня	5-6	6-8	25-30 с	до 1 хв.30 с	16	6-8 хвилин
Старша	6-7	8-10	30-35 с	до 2 хвилин	20	8-10 хвилин

 

Щоденне виконання ранкової гімнастики позитивно впливає на дітей: 
• зміцнює імунітет та здоров’я дитини загалом 
• поліпшує фізичний розвиток 
• мобілізує й організовує 
• сприяє формуванню необхідних гігієнічних навичок 
• виховує моральні та вольові риси характеру 
• привчає до регулярних занять фізичною культурою  

Умови для проведення гімнастики:

Приміщення повинно бути чистим, світлим, добре провітреним. Одяг та взуття дітей та дорослого повинно бути таким, щоб не обтяжувало рухи.

Індивідуальний підхід до дитини під час ранкової гімнастики 

Тому під час розробки комплексу вправ для ранкової гімнастики слід врахувати індивідуальні особливості організму кожної дитини.  Якщо дитина перенесла якусь хворобу (інфекційного характеру, респіраторну тощо), їй можуть бути протипоказані фізичні вправи. У такому разі питання про те, чи можна дитині займатися ранковою гімнастикою і які вправи їй не слід виконувати, потрібно погоджувати з лікарем. 
Звичайно наявність і характер того чи іншого захворювання не вказує на необхідність відмовитися від ранкової гімнастики, а вимагає внесення коректив у комплекс вправ, їх дозування і тривалість виконання для цієї дитини. 

Застосування елементів різних видів гімнастики 

У комплекси вправ доцільно включати елементи таких різновидів гімнастики, як: 
• дихальна — виконання спеціальних вправ для розвитку дихальної мускулатури; 
• звукова — проголошення різних звуків та звукосполучень певним способом; 
• художня — виконання гімнастичних вправ із предметами під музичний супровід; 
• пальчикова — застосування вправ, ігор, картинок для розвитку дрібної моторики; 
• імунна — тренування, спрямоване на зміцнення імунітету; 
• психогімнастика — виконання вправ, етюдів, пантомім тощо для набуття досвіду емоційних переживань і формування навичок спілкування. 

• Використання елементів масажу та самомасажу

Також корисно під час ранкової гімнастики використовувати такі оздоровчі технологій терапевтичного спрямування, як казкотерапія, ігрова терапія, сміхотерапія, музична терапія, кольоротерапія тощо. Вони не потребують великих приміщень, спеціального обладнання і можуть проводитися з дітьми як молодшого, так і старшого дошкільного віку. 

Музичний супровід під час проведення ранкової гімнастики

Ранкову гімнастику слід виконувати під музичний супровід. Музика сприяє більш чіткому та виразному виконанню вправ, обумовлює їх темп, викликає життєрадісний та бадьорий настрій.

Проводячи вправу під музику, корисно замінювати або доповнювати рахунок спрямованими вказівками в такт музики, наприклад: «Раз-два – руки вгору, три-чотири – руки вниз». Це дає змогу запобігти помилкам дітей і виправляти їх під час виконання вправ.

Слід пам’ятати, що не можна допускати перекручування музичного твору (зміна темпу, додаткові акорди, паузи і т.д.), щоб зробити його зручним для тієї або іншої вправи. Музика не повинна бути лише регулятором або фоном для виконання рухів дітьми. Вона перш за все допомагає їм емоційно усвідомити свої рухові дії та правильно виконати їх. До того ж під час ранкової гімнастики дошкільнята знайомляться з чудовим світом музичного мистецтва.

• Перш за все починається проведення під музику таких основних рухів, як ходьба, біг, підскоки на місці і з просуванням вперед.
• Проведення основних рухів під музику можливе у всіх вікових групах дитячого саду.
• Музичний супровід загальнорозвиваючих вправ доцільно в тому випадку, якщо вони досить прості, добре освоєні дітьми і виконуються ними вільно і невимушено.Дитині важко діяти відповідно з музикою. Якщо він погано володіє рухом. Тому всякий рух попередньо має бути розучити з дітьми без музичного супроводу. Під час розучування складних за координацією вправ спочатку діти виконують їх два-три рази без музики, під лічбу педагога. Після цього вправу роблять під музику.З загальнорозвиваючих вправ найбільш зручні для виконання під музику руху рук, присідання, нахили, повороти.
• Ряд вправ з положення сидячи, лежачи на спині, животі, успішне виконання яких залежить від значних силових зусиль та індивідуальних можливостей кожної дитини (прогинання, піднімання і опускання ніг та ін..), найчастіше виконується без музичного акомпанементу й навіть без підрахунку.

Під музику іноді проводяться деякі рухливі ігри з ходьбою, бігом («Ведмідь і діти», «Коники»), підскоками («Козочки і вовк», «Пташки і автомобіль» та ін.)

Широко використовуються також ігри зі співом, хороводні ігри («Калина», «Теремок», «Заїнька»), елементи танців і танцювальні кроки (крок польки, галопу, приставні кроки з присіданням, подскокі з просуванням вперед, різні види кружляння, полупрісядка, мотузочок і ін..) частіше за інших рухів потребують музичного супроводу.

Щоб правильно підібрати музичний супровід, потрібно добре уявляти собі кожну вправу, розуміти його зміст і призначення. Підбір музики здійснюється музичним працівником спільно з вихователем. При цьому враховується характер рухів і вік дітей. У середній групі музичний супровід має бути особливо яскраво виражений розмір музичних фраз, проводитися в більш повільному темпі і з більш різкою зміною мелодій, ніж у старшій групі.

Розвиток інтелектуальних здібностей вихованців

методом ТРВЗ у співпраці з батьками

ТРВЗ – це керований процес створення нового, що сполучає в собі точний розрахунок, логіку, інтуїцію, так вважав засновник теорії Генріх Саулович Альтшуллер і його послідовники. «Починати навчання творчості треба якомога раніше …». Застосування елементів теорії розв’язання винахідливих задач у розвитку дошкільнят в корені змінює стиль роботи вихователя, розкріпачує дітей, вчить їх думати, шукати рішення проблем.

            Проблема інтелектуально – творчого розвитку дітей – це одна з найбільш складних і актуальних проблем, якій багато відомих дослідників приділяли велику увагу: Я. А. Коменський вважав за необхідне розширення досвіду дітей через збагачення практичними знаннями і обґрунтував дидактичні принципи в педагогічній праці «Велика дидактика»; Ж. Ж. Піаже виділив стадії розвитку інтелекту дитини, показав роль експериментальної діяльності в розумовому розвитку дітей; Л. С. Виготський обґрунтував теорію про актуальну і найближчу зону розвитку, тобто навчання дитини має змушувати дитину думати, розвивати її здібності.

            В кінці 50-х рр. XX ст. з’явилася наука ТРВЗ – теорія рішення винахідливих завдань; автор ТРВЗ – винахідник Г.С. Альтшуллер. З появою ТРВЗ стало можливим масове навчання технології творчості. В процесі оволодіння інструментами теорії не тільки здобуваються навички вирішення творчих завдань, а й починають формуватися риси творчої особистості. Ідеями ТРВЗ – технології зацікавилися багато педагогів, так як в сучасній освіті гостро стоїть завдання виховання творчої особистості, підготовленої до стабільного вирішення нестандартних завдань в різних областях діяльності.

            Педагоги добре знають, що будь-яка дитина може бути творчою особистістю, вона від народження є потенційно талановитою. І тільки неправильне виховання і навчання губить в дітях паростки цієї обдарованості в зародку. Щоб виховати талановиту людину, необхідно розвивати в дошкільному дитинстві творче мислення, здатність нестандартно мислити, дивитися на навколишній світ. Ефективність використання ТРВЗ – технології полягає в її инструментальности і достатньою гарантованості формування дослідницьких умінь у вихованців.

            З самого раннього дитинства можна навчити дитину системно думати про об’єкт, вирішувати завдання творчого характеру, придумувати казки, віршики і багато – багато іншого. Багаторічний досвід показує, що дитина, опанувавши основними розумовими операціями зі створення творчого продукту, успішно адаптується до школи незалежно від системи навчання. Вона вміє і хоче сама вчитися. Дитина характеризується високим пізнавальним рівнем активності, у неї яскраво виражене творче мислення.

            В цілому проблема інтелектуального виховання дошкільнят надзвичайно складна і багатогранна і вимагає системної і різноманітної цілеспрямованої роботи, з дітьми починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб робота по здійсненню інтелектуального розвитку дитини тривала в родині, і тому нам важлива взаємодія і співтворчість з батьками.

            Без взаємодії з сім’єю неможливо відповісти на питання: «Чому все так відбувається?». Можливо, виховати і навчити дитину, не створюючи особливих умов для розвитку її спостережливості, логічного і інтелектуального розвитку. Організація домашніх занять з дітьми – один із шляхів непрямого впливу на самостійну образотворчу діяльність дітей і розвиток дитини в її умовах. Головне – зберегти і розвивати індивідуальність дитини.

            Реальною метою виховання дітей дошкільного віку є виховання емоційно благополучної, різнобічно розвиненої щасливого дитини. У центрі уваги ТРВЗ – педагогіки – людина творча і творить, має багату гнучку системну уяву і володіє потужним арсеналом способів вирішення винахідницьких задач. В даний час прийоми і методи ТРВЗ – технології з успіхом використовується в дитячих садах для розвитку у дошкільнят образотворчої кмітливості, творчої уяви, діалектичного мислення.

            При використанні ТРВЗ – технології важливо враховувати наступні дидактичні принципи:

ПРИНЦИП СВОБОДИ ВИБОРУ:  У будь-якій навчальній або керуючій дії надавати дитині право вибору. У самому творчому завданні закладена усвідомлена ступінь свободи.

ПРИНЦИП ВІДКРИТОСТІ: Надавати можливість дитині працювати з відкритими завданнями, які не мають єдино правильного рішення. У тексті творчого завдання закладаються варіанти умов або різні шляхи вирішення таких завдань.

ПРИНЦИП ДІЯЛЬНОСТІ: Освоєння дітьми розумових операцій відпрацьованих в діяльності. Будь-яке творче завдання закінчується будь-яким практичним завданням. ПРИНЦИП ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ: Регулярно контролювати процес освоєння дітьми розумових операцій за допомогою розвиненої системи прийомів зворотного зв’язку. Одне творче завдання перетинається з іншим, тим самим вихователь може проконтролювати ступінь освоєння матеріалу.

ПРИНЦИП ІДЕАЛЬНОСТІ: Максимально використовувати можливості, знання, інтереси самих дітей з метою підвищення результативності та зменшення витрат в процесі навчання. Творчі завдання не вимагають громіздкого спеціального обладнання і можуть бути частиною будь-якого заняття з дітьми.

            У розвитку самостійної художньої діяльності батьки – незамінні помічники педагога. Тому педагог обов’язково повинен розкрити батькам сенс образотворчої діяльності, її значення для загального розвитку дошкільників; пояснити, на якому рівні знаходиться діяльність їхніх дітей; які завдання вирішує педагог на занятті; в чому його проблеми; ніж можуть і повинні допомогти батьки. Батькам треба розповісти про умови, які слід створити для дитини в сім’ї.

            Необхідно розповісти і навіть показати, запрошуючи на заняття, як дорослі в сім’ї можуть разом з дітьми розглядати предмети, спостерігати зображувані явища, виконувати пальчикову гімнастику і ігри. Слід роз’яснювати, як це важливо для малювання та загального розвитку дітей. Слід пояснити батькам, що до дитячих робіт треба ставитися дбайливо, навести приклади їх застосування, спонукати хлопців приносити домашні роботи в дитячий садок, радіти домашнім успіхам з усіма дітьми. Дитячі роботи, виконані на занятті і у вільний час в дитячому закладі, також обов’язково повинні бути представлені батькам.

            Необхідно звернути увагу батьків на просування їхньої дитини в малюванні. Порівнювати його діяльність не з успіхами інших дітей, а з його власними. Закликати дорослих членів сім’ї до підтримки в дитині впевненості в своїх силах, сміливості. Роз’яснювати неприпустимість глузувань, які назавжди можуть позбавити дитину бажання ділитися з близькими своїми успіхами і невдачами. Отже, робота з сім’єю – один із шляхів непрямого впливу на самостійну образотворчу діяльність дітей і розвиток дитини в її умовах.

         Ознайомити батьків, як з загальними положеннями теорії, так і з окремими іграми. В цілому проблема інтелектуально-творчого виховання дошкільнят надзвичайно складна і багатогранна і вимагає системної, і різноманітною цілеспрямованої роботи, з дітьми починаючи з молодшого дошкільного віку. Дуже важливо, щоб робота по здійсненню інтелектуально творчого розвитку дитини тривала в родині, і тому нам важливо було взаємодія і співтворчість з батьками.

Без взаємодії з сім’єю неможливо відповісти на питання: «Чому все так відбувається?» Можливо, виховати і навчити дитину, не створюючи особливих умов для розвитку його спостережливості, логічного і інтелектуально творчого розвитку. Починаючи роботу з батьками, проведемо дискусію про роль інтелектуальних здібностей дітей в розумовому розвитку дітей. Опитування батьків (тести, анкетування) підтвердять необхідність і актуальність обраного нами напряму.

            Діти з задоволенням і цікавістю розповідають про свої відкриття батькам, розповідають про прожитий день в дитячому садку, разом з батьками пишуть казки, складають загадки, батьки з цікавістю без тривоги відносяться до фантазій дітей. Батьки разом з дітьми виготовляли матеріал для ігор та вправ, дослідів. Внаслідок чого батьки зацікавляться цією технологією.

            Дошкільний вік є унікальним, бо, як сформується дитина, така буде його життя, саме тому важливо не упустити цей період для розкриття творчого потенціалу кожної дитини.

Консультація “Організація зимової прогулянки”

Як організувати і чим наповнити зимову прогулянку з дошкільниками, яка загартує, зарядять енергією і поліпшить настрій Діти завжди з нетерпінням чекають першого снігу, аби пограти в сніжки, спуститися з гірки чи зліпити снігову бабу.

Тож не уникайте зимових прогулянок — проводьте їх двічі на день: у першу половину дня — після організованої освітньої діяльності у другу половину дня — після денного сну або перед тим, як дітей забирають із дитячого садка.

Тривалість прогулянки залежить від самопочуття дітей та погодних умов, зокрема температури повітря і швидкості вітру. Дошкільники мають перебувати на свіжому повітрі не менше 3,5-4 год. на день з достатньою руховою активністю. Скорочуйте або скасовуйте прогулянки лише в разі сильного снігопаду.

Прогулянки на свіжому повітрі взимку проводимо, якщо: температура повітря швидкість вітру  не нижча —16 / —20 °С не більша 3-7 м/с

Одягання дітей на зимову прогулянку організовуйте так, аби діти не перегрівалися та не заважали одне одному. Для цього поділіть їх на дві підгрупи: у першу підгрупу включіть дітей, які повільно одягаються або мають малорозвинені навички самообслуговування у другу — дітей, які вміють самостійно одягатися. Допоможіть усім дітям молодшого дошкільного віку. Першими починають одягатися діти першої підгрупи, а через певний проміжок часу пропонуйте збиратися на прогулянку дітям другої підгрупи. Така організація одягання дає змогу оптимізувати час на збори дітей.

Після прогулянки заводьте дітей до групового приміщення у зворотній послідовності — спочатку другу, а потім першу підгрупи. Діти з ослабленим здоров’ям одягаються разом із другою підгрупою, а заходять після прогулянки — із першою. Навчайте дітей одягатися й роздягатися самостійно в певній послідовності: спершу дитина має надягнути рейтузи/колготи потім брюки або комбінезон далі — взуття і лише потім — шапку, пальто або куртку, шарф і рукавиці. Роздягатися після прогулянки спонукайте у зворотному порядку.

“Організація харчування в дошкільному навчальному закладі”

1. Під час прийму їжі дітей слід розміщувати вільно, щоб вони не заважали один одному: розміри меблів повинні відповідати зросту дитини.
2. Всадивши дітей за столи, не можна примушувати їх довго чекати їжу. Атмосфера під час харчування повинна бути спокійною.
3. Особливо важливе значення для дітей, які їдять самостійно, має сервіровка столу. Зручний, однаковий для всіх дітей посуд, прибори, які відповідають віку дітей, зміна його для кожного блюда, світла скатертина, чисте приміщення, охайний вигляд обслуговуючого персоналу, спокійна роздача їжі, лагідне спілкування і допомога персоналу молодшим дітям під час їжі – все це допомагає збудженню апетиту.
4. Для кращого засвоєння їжі велике значення має створення у дітей врівноваженого, спокійного настрою. Діти повинні їсти не кваплячись і не поспішаючи, гарно пережовуючи їжу.
5. Старші діти під час чергування розносять другі та треті блюда тільки після того, як самі закінчать їсти перше чи друге блюдо.
6. Під час прийму їжі дітям необхідно прищеплювати культурно – гігієнічні навички. їх потрібно привчати сідати до столу охайними, причесаними, обов’язково з чистими руками.
7. За столом дитина повинна сидіти правильно, гарно володіти виделкою і ложкою.
8. Потрібно привчати дитину їсти охайно, не поспішаючи, добре пережовуючи їжу, не кришити і не впускати хліб, брати його з тарілки руками, але не міняти взятий кусок; дотримуватися того, щоб на столі і під столом під час їжі було чисто, не брати їжу руками, вміти користуватися виделкою (їх дають дітям після подачі їжі) і ложкою.
9. Потрібно навчити дітей правильним прийомам їжі різних страв: котлет, яєць, компоту.
10. У кожної дитини повинна бути серветка, якою вона витирає рот в процесі споживання їжі і після її закінчення.
11. Не можна дозволяти дітям розмовляти .не пережувавши страву. Але тиха, спокійна розмова в перерві між подачею блюд вповні допустима.
12. Дошкільнята повинні знати правила поведінки за столом, вміти красиво сидіти ( рівно, не горблячись та не розвалюючись, не дуже близько до столу, і не далеко від нього, не ставити лікті на стіл), правильно користуватися столовими приладами, красиво та охайно їсти.
13. З чотирьох років діти повинні правильно тримати ложку та користуватися виделкою.
14. В 4-5 років діти отримують повний столовий набір.
15. В 6 років навчитися правильно користуватися ним, тримати виделку як в правій, так і в лівій руці.
16. По закінченню їжі дитина повинна обов’язково подякувати дорослим.

“Навчання дітей чергуванню по їдальні”

1. Чергові діти, попередньо ретельно вимивши руки з милом, одягають відповідний одяг та головні убори.
2. В цей час помічник вихователя викладає на роздатковий стіл серветниці з паперовими серветками, хлібниці, столові прибори (ложки, виделки, ножі) у спеціальних ємкостях, тарілки для першої страви, чашки.
3. Діти вдвох накривають кожен стіл скатертиною чи стелять індивідуальні серветки для сервірування столу (тканині чи пластикові) та домовляються між собою про те, хто які столи сервірує.
4. Помічник вихователя розливає у чашки напій та розкладає хліб у хлібниці.
5. На підготовлений стіл у такій послідовності чергові ставлять:

• серветниці з паперовими серветками (у центрі столу);
• хлібниці з хлібом (у центрі столу біля серветниць);
• чашки з напоєм (ближче до центру столу навпроти місця дитини);
• тарілки для першої страви (навпроти місця дитини);
• столові прибори (ніж – праворуч від тарілки; ложку – праворуч від ножа; виделку – ліворуч від тарілки).

Навчаючи дітей розкладати прибори, слід робити це почергово з кожним їх видом, це забезпечить чіткість та правильність виконання завдання дитиною. Так, спершу один черговий бере ємкість з ножами та розкладає їх в певному місці за тими столами, які він обслуговує; другий черговий в цей час розкладає виделки за своїми столами; далі такі ж дії проробляються і з іншими приборами.

6. Помічник вихователя приносить першу страву та наливає її у тарілки. 7. Чергові запрошують дітей до столу та бажають усім смачного (діти старшого дошкільного віку можуть оголосити меню, попередньо довідавшись про це у вихователя).
7. Після завершення прийому першої страви, чергові забирають тарілки, складені одна на одну та поставлені на край столу. Далі розносять другу страву, яка стоїть у тарілках на роздатковому столі.
8. Після повного прийому їжі дітьми чергові зчищають її рештки з тарілок, складають їх одна на одну та відносять посуд для миття. Спеціальними щітками згортають крихти у совки, забирають зі столів чашки, сервертиці та хлібниці, складають скатертини.
9. За необхідності та враховуючи вік й індивідуальні можливості чергових дітей, можна доручати їм підмести навколо столів до того, як помічник вихователя зробить вологе прибирання.

“Що і як їдять”

Ковбасу, яку подали неочищену, очищають на тарілці ножем, притримуючи виделкою. Шматочок ковбаси притискують до тарілки виделкою, а ножем надрізають і знімають шкірку. Бутерброди їдять, відкушуючи, а не відломлюючи шматки.

Омлет, котлети їдять ложкою або виделкою.

Від м’яса відрізувати невеликі шматки, починаючи з того боку, який ближче. Крутити м’ясо на тарілці, відрізувати з різних боків, не слід.

Печеню їдять за допомогою ножа і виделки. Котлети, смажене м’ясо, шніцелі не розрізають одразу на шматочки. Дрібні шматочки швидко холонуть і втрачають смак.

Кістки маленької птиці дозволяється тримати в руці. Щоб відокремити м’ясо від кістки, його притримують виделкою і відрізають від нього кістку, яку відсовують на край тарілки.

Круті яйця чистять до кінця, розрізають вздовж на дві половини, потім їдять виделкою і ножем.

“Чинники, що впливають на культуру харчування”

Особливості харчової поведінки формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить свою звичку у подальшому житті. Тому для формування адекватної харчової поведінки дошкільників передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на вподобання у харчовій культурі дітей: харчова поведінка батьків; приклад авторитетних людей, тощо.

Харчова поведінка батьків

Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові переваги матері, адже вона є найріднішою людиною і першим зразком для наслідування. З нею дитина частіше спілкується, ділиться враженнями та проводить більше часу, аніж з іншими членами сім’ї.

Результативність виховання батьками як позитивних, так і негативних смакових звичок переважає впливи інших дорослих. Майже завжди поведінка дитини визначається харчовими уподобаннями та культурою її батьків. Наприклад, якщо батьки постійно нехтують культурою харчування, правильною поведінкою за столом, то й дитина наслідує саме ці дії або готують напівфабрикати, купують готову їжу, то цілком логічно, що дитина звикає до такого харчування та залюбки їсть такі продукти. Так формується замкнуте коло, бо з часом батьки переконуються, що саме це й є улюбленою їжею їхнього малюка.

Приклад авторитетних людей

Харчова поведінка авторитетних для дитини людей, наприклад дорослих або інших дітей, упливає на розвиток вибірковості в їжі. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться, що робить дорослий або старша дитина, і наслідує їхні дії.

Тож з огляду на те, що «копіювання за зразком» є основним способом формування моделей поведінки і більшості навичок дитини в дошкільному віці, оточення має дотримуватися правил етикету і культури харчування. Слід зауважити, що харчова поведінка незнайомих дорослих на харчову поведінку дітей майже не впливає.

Отже, сами дорослі повинні не тільки на словах, а й на ділі показувати дітям як треба себе вести за столом, правилам етикету, культурі поведінки і тільки тоді ми будемо мати гарні результати.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛЯ,

ЯКИЙ ОРГАНІЗОВУЄ ЕКСКУРСІЮ У ПРИРОДУ

Навчальні екскурсії в природу дають змогу організувати спостереження та вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах. Це важлива форма роботи з дошкільнятами і має використовуватись в практиці роботи   здо. Екскурсії в природу роблять життя дітей цікавішим, допомагають ліпше зорієнтуватися в довкіллі: у лісі, біля річки, на луці, в парку чи сквері, на ставку тощо.

Спостереження, які організовують під час екскурсій, забезпечують безпосередній контакт дітей з об’єктами природи, в результаті якого у них формуються реалістичні уявлення про  об’єкти  і явища природи та зв’язки між ними.

Важливим є і те, що у процесі ознайомлення з природою на екскурсіях у дітей інтенсивно розвивається мовлення, сенсорна культура, розвиваються пізнавальні процеси, моральні якості, екологічна культура. Екскурсії у природу – чудова можливість для естетичного виховання дошкільника. Сприймання мальовничих пейзажів, розглядання квітів, яскравих комах – усе це допомагає дітям навчитись відчувати прекрасне, викликає у них бажання милуватися природою, оберігати її, самим творити красу і добро.

Неможливо переоцінити значення екскурсій для фізичного розвитку малят. Діти, перебуваючи на свіжому повітрі, багато рухаються, що стимулює обмін речовин і дає змогу загартувати організм. Але необхідно дбати про те, щоб екскурсії проводились лише в екологічно чистих зонах.

Планування екскурсій

Екскурсія – це особливий вид заняття, на якому діти ознайомлюються з явищами природи у їх взаємозв’язках, з рослинами і тваринами – у середовищі існування.

Плануючи екскурсію, необхідно пам’ятати, що вона має забезпечувати первинне цілісне яскраве сприйняття дитиною предметів і явищ. Для розширення і поглиблення, узагальнення уявлень дітей про знайомі об’єкти  і явища природи та проводять повторні екскурсії.

Планують екскурсію в першу половину дня. У день екскурсії в групі проводять лише одне заняття, потім – екскурсія. Денну прогулянку цього дня не організовують. У своєму плані вихователь фіксує тему екскурсії, програмовий зміст, підготовку вихователя та дітей, матеріали, які необхідні для екскурсії, її хід.

Кількість об’єктів для первинного ознайомлення на екскурсії має бути обмежена. Так, для середньої групи планують два-три незнайомих об’єкта, а для старшої – три-чотири. Для кращого запам’ятовування дітьми об’єкти слід обирати різних класів і видів, наприклад: дерево, трав’яниста рослина, комаха.

Відмінність екскурсій від повсякденних і цільових прогулянок

Екскурсія – це заняття, яке проводиться за межами дитячого садка.

 Прогулянка – повсякденна форма роботи, що здійснюється на ділянці дошкільного закладу.

Під час екскурсій діти засвоюють значно більший обсяг програмового матеріалу тому, що її повністю присвячено ознайомленню дітей з природою. Ознайомлення ж дітей з природою на прогулянці є лише одним із її компонентів – поряд з проведенням рухливих, творчих ігор, праці, індивідуальної чи групової роботи.

На екскурсії діти одержують більш систематизовані знання про об’єкти природи у їх природній взаємодії. Під час екскурсій проводяться колективні спостереження з усією групою дітей, а також індивідуальні спостереження, що відповідають обраній темі. На прогулянках спостереження можуть бути різноманітними і неузгодженими між собою, вихователь іде за пізнавальним інтересом дитини, за ситуацією, почуттям, а не за визначеним заздалегідь програмовим завданням. Так, наприклад, на прогулянці може бути проведене колективне спостереження за сходами квітів, а індивідуальні – за хмарами, метеликом, птахом тощо.

Екскурсія більш подібна до цільової прогулянки, але це не тотожні поняття. Цільова прогулянка відрізняється обсягом програмового матеріалу, він значно менший. Екскурсії починають проводити  лише в середній групі, а цільові прогулянки доступні  вже з молодшого віку. Основною метою цільових прогулянок є збагачення естетичних і моральних вражень дітей або ж виконання нескладних практичних завдань. Тематика цільових прогулянок може бути такою: милування золотою осінню, квітучим яблуневим садом, збирання каштанів, жолудів, насіння, підгодовування птахів. Цільові прогулянки, як правило, поєднуються із пішохідними переходами і проводяться один раз на тиждень.

Види, зміст екскурсій у природу та їх структура

   За змістом екскурсії у природу поділяють на  два види:

• природничі – екскурсії до лісу, водойми, парку, скверу тощо;
• сільськогосподарські – екскурсії на город, у сад, на поле, ферму тощо.

 У практиці навчально-виховної роботи з дітьми в умовах ЗДО використовують  структуру екскурсії, яка розроблена Н.Яришевою.

Структура екскурсії у природу:

• встановлення зв’язку навчальної інформації з попереднім досвідом дітей;
• повідомлення мети екскурсії;
• колективне спостереження;
• збирання природного матеріалу;
• дидактична гра;
• підбиття підсумків.

Структура сільськогосподарської екскурсії:

• встановлення зв’язку навчальної інформації з попереднім досвідом дітей;
• повідомлення мети екскурсії;
• колективне спостереження;
• розповідь дорослого про об’єкт спостереження, діяльність дорослого щодо нього;
• підбиття підсумків.

Формування  у дітей ціннісних орієнтацій вимагає від дорослого вичленити деякі моменти, що мають бути під час проведення обох типів екскурсій. Діти мають чітко уявляти, за що потрібно любити рослини, тварини, чому до них необхідно добре ставитися. Лише дорослий може стати посередником між дитиною і природою.

“ПЕДАГОГИ ТА БАТЬКИ В ЄДИНОМУ ПРОСТОРІ”

Що таке єдиний простір для дитини? Це оточення дитини, в якому вона знаходиться постійно. Тобто вдома і в дошкільному закладі (значну частину часу). Наше завдання – зробити цей простір дійсно єдиним: за комфортом, за атмосферою, за методами виховання і розвитку дитини.

Роль сім’ї у вихованні та розвитку дитини дошкільного віку важко переоцінити. Завдяки батькам, панівному у сімейному середовищі мікроклімату, у дитини формується ставлення до себе самої, започатковуються ціннісні орієнтації, вона оволодіває соціально прийнятними моделями поведінки. Відвідуючи заклад дошкільної освіти, дошкільник набуває вмінь взаємодіяти з однолітками, організовувати власну діяльність. Однак ефективність дошкільної освіти і виховання значною мірою визначаються тими відносинами, що складаються між вихователями ЗДО і батьками.

 Необхідне розширення традиційних меж контактів між ЗДО і сім’єю, але не на основі принципу паралельності, а на основі принципу співробітництва, взаємопроникнення і доповнення виховних впливів кожного з цих соціальних інститутів. Сім’я і дитячий садок пов’язані формою наступності, яка забезпечує безперервність виховних впливів. Тому співробіництво створює сприятливі умови для реалізації єдиних вимог щодо формування і розвитку кожної дитини як суб’єкта власних відносин і свідомої самодіяльності. Адже потребу у взаємній допомозі відчувають обидві сторони — і дошкільний заклад, і сім’я.

За своєю сутністю співробітництво ЗДО з батьками вихованців може бути визначене як процес, що передбачає рівність партнерів, поважне взаємоставлення взаємодіючих сторін з урахуванням індивідуальних можливостей одна одної. Співробітництво передбачає не лише взаємні дії, а й взаєморозуміння, взаємодовіру, взаємопізнання, взаємовплив, «відкритість серця назустріч один одному».

Основна мета співробітництва полягає в створенні єдиного середовища «сім’я — дитячий садок», в якому всі учасники педагогічного процесу (діти, батьки, вихователі) почуваються комфортно, виявляють інтерес один до одного й орієнтовані до досягнення взаємоважливих і взаємонеобхідних цілей. Цьому сприятиме вибудова співробітництва вихователів і батьків на основі низки принципів, а саме:

• принцип узгодження дій — узгодження виховних цілей і завдань, позицій обох сторін, доцільний розподіл обов’язків і відповідальності; усвідомлення кожним суб’єктом співробітництва функцій інших суб’єктів цього процесу, змісту їхньої діяльності, чітке уявлення кожним учасником своєї ролі і свого внеску у загальну справу;
• принцип гуманізму — визнання гідності іншого, толерантність до думки іншого, уважне ставлення учасників співробітництва один до одного; уміння педагога не лише навчати батьків, а й самому вчитися у них;
• принцип відкритості — відкритість вихователя стосовно сім’ї, перетворення задекларованих цінностей на цінності, що об’єднують досвід усіх дорослих, котрі входять до єдиного педагогічного середовища; готовність педагога не лише позитивно сприймати батьківську ініціативу, а й заохочувати їх до прояву творчості;
• принцип індивідуального підходу до кожної сім’ї, що передбачає урахування загальної і педагогічної культури батьків, сімейних традицій, складу сім’ї, особливостей батьківсько дитячих взаємин тощо;
• принцип доцільності форм і методів співробітництва сім’ї та ЗДО — добір форм і методів, по-перше, з урахуванням культурних, соціально-економічних соціально-психологічних умов, ціннісних орієнтацій батьків, можливостей дошкільного закладу, а по-друге, надання переваги тим із них, які ґрунтуються на діалоговому спілкуванні, передбачають міжособистісну взаємодію, сприяють досягненню взаєморозуміння, співпереживання.

Мета співробітництва ЗДО з батьками полягає не в тому, щоб передати їм якісь наукові знання, а у формуванні в них «педагогічної компетентності» та «педагогічної рефлексії». «Педагогічна компетентність» у цьому разі означає здатність зрозуміти потреби дітей і забезпечити можливості для їх задоволення, зробити свою дитину щасливою, уміння бачити і використовувати педагогічні ресурси стосовно перспективи розвитку дитини. «Педагогічна рефлексія», інтерпретується як уміння батьків аналізувати власну виховну діяльність, критично оцінювати її, знаходити причини своїх педагогічних помилок, неефективності звичних методів, здійснювати вибір тих методів виховного впливу на дитину, що є адекватними її віковим та індивідуальним особливостям, у конкретній ситуації.

Для підвищення ефективності співробітництва з батьками вихованців педагоги  застосовують наступне:

* мотивацію та авансовану наперед оцінку, які програмують батьків на конкретний позитивний результат їхньої взаємодії з вихователями та активну участь в життєдіяльності групи, на відкритість, довірливість, толерантність у відносинах;

* різні способи інформування батьків: усне спілкування, демонстрування та коментування продуктів дитячої діяльності, естетичне оформлення стендів, які містять цікаву для батьків інформацію, перегляд фото та відеозаписів різноманітних фрагментів з життя групи; (для цього створені групи у мобільних додатках).

* високе оцінювання внеску батьків у забезпечення життєдіяльності дітей у групі; (зокрема, подяки).  

Сьогодні набули поширення і визнання різні форми співробітництва дитячого садка з родинами. Традиційними формами організації співробітництва дитячого дошкільного закладу з батьками вихованців є: індивідуальні, групові, колективні. Найпоширеніша форма індивідуальної роботи з родиною — консультації та бесіди, які дають змогу об’єктивно з’ясувати педагогічну позицію сім’ї, ознайомитися з умовами, в яких живе дитина, тактовно допомогти родині зрозуміти та виправити помилки або вжити рішучих заходів щодо поліпшення виховної ситуації в сім’ї в цілому. Для групової роботи рекомендується об’єднувати родини зі схожими проблемами у вихованні дитини. Для таких груп родин варто розробляти конкретні рекомендації, поради, які допомогли б виправити становище. Але це можливо лише за бажання батьків (об’єднуватись і відкрито обговорювати власні проблеми у вихованні своїх дітей).

 Члени родини залучаються до участі в підготовці та проведенні ранків, тематичних виставок, облаштуванні груп та території садочка. Планується з апровадити ведення журналів запитань і відповідей допомагає встановити тісний взаємний зв’язок між вихователем і батьками, своєчасно надавати останнім допомогу у роз’язанні проблем, з якими вони стикаються у процесі виховання дитини дошкільного віку. Основною формою колективної роботи були і залишаються загальні батьківські збори, які дають змогу познайомити з тим чи іншим питанням щодо виховання дитини весь загал батьків, сприяють налагодженню конструктивних взаємин із сім’ями вихованців.

Усі названі форми роботи з членами родини покликані активізувати виховний потенціал батьків, підвищити їхню педагогічну та психологічну культуру. Найбільш перспективні форми співробітництва вихователів і батьків це: індивідуальні (вступне анкетування, попередні візити батьків з дітьми до садка, співбесіди, консультації, відвідування педагогами своїх вихованців удома, телефонний зв’язок, створення інтернет-сайту для батьків); наочно-письмові (батьківські куточки, тематичні стенди, ширмочки, планшети, папки-пересувки, дошка оголошень, інформаційні аркуші, тематичні виставки, анкетування, скринька пропозицій, запрошення, вітання тощо. Найпоширенішими наочно-інформаційними формами роботи є виставки дитячих робіт; публікацій у періодиці, в системі Інтернет з проблем сімейного виховання).

Сучасні реалії спонукають до пошуку шляхів урізноманітнення та оновлення форм співробітництва роботи дошкільного закладу і сім’ї.  Плануючи ту чи іншу форму роботи з батьками, ми намагаємося керуватися такими вимогами: «оригінальність», «затребуваність», «інтерактивність».

Ефективність реалізації співробітництва педагогів дошкільного закладу і батьків досягається завдяки запровадженню в процес його реалізації низки принципів: принципу узгодження дій, принципу гуманізму, принципу відкритості, принципу індивідуального підходу до кожної сім’ї, принципу доцільності форм і методів співробітництва сім’ї та ЗДО.

Мета співробітництва педагогів дошкільного закладу з батьками полягає не лише у збагаченні знань про способи і методи сімейного виховання, а й досягнення єдності виховного впливу сім’ї й дитячого садка на дитину.

Я бажаю кожному суб’єкту педагогічного процесу (педагогам, батькам, вихованцям) почувати себе в створеному нами єдиному просторі затишно, гармонійно як з оточенням так і з самим собою.

“Розвиток когнітивних процесів у дошкільному віці”

Дитина дошкільного віку володіє напрочуд величезними можливостями інтелектуального розвитку та здатністю пізнавати. В ній закладено інстинкт пізнання й дослідження світу. Завдання дошкільного виховання допомогти дитині розвинути і реалізувати свої потенції.

Щоб зусилля педагога були ефективними, варто скористатись такими порадами:

Підбирати завдання відповідно віку . Не допускайте, щоб малюк нудьгував. Якщо з якихось причин гра не викликає інтересу у дитини, вилучіть її (гру), та поверніться до цього завдання згодом. Інтерес – найкраща з мотивацій, вона робить дітей по-справжньому творчими особистостями і дає їм можливість отримувати задоволення від інтелектуальних занять.

 Повторюйте вправи систематично. Розвиток розумових здібностей дитини визначається часом та практикою.

Не виявляйте надмірної тривоги з приводу недостатніх успіхів і недостатнього просування вперед чи навіть деякого регресу.

Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдання, що перевищують її інтелектуальні можливості.

У заняттях з дітьми-дошкільниками має бути міра. Якщо дитина не налаштована на заняття з тих чи інших причин. Після декількох невдалих спроб педагога налаштувати малюка на виконання завдання, слід дозволити дитині взяти ту гру яка їй найбільш подобається.

Діти дошкільного віку погано сприймають чітко регламентовані монотонні заняття. Тому заняття мають бути ОБОВ’ЯЗКОВО у формі гри.

Розвивайте у дітей навички спілкування та емпатії. Вміння заспокоїти товариша якщо результат завдання виявився невдалим, вміти розділити з другом успіх та невдачу: все це знадобиться малюкам у соціально складній атмосфері загальноосвітньої школи.

Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки. Формуйте впевненість у своїх силах. Вчіть не боятися помилок.

А найголовніше, сприймайте заняття з дітьми як процес ефективного пізнавального спілкування, отримуйте задоволення від навчально-виховного процесу, не втрачайте почуття гумору.

1 Гра «Я – поет»

Розвиток слухового сприймання, вироблення навичок словотвору, розвиток активного словника.

Для дітей від 5-ти років.

«Серед багатьох слів є такі, які дещо схожі за звучанням, мають однакове закінчення. Говорять, що такі слова римуються. Рима – це таке явище в усній та писемній творчості. Рима зустрічається у віршах, піснях, віршованих казках, байках тощо. Наприклад: суничка – синичка – поличка; сонце – віконце, дочка – квочка і т.д.»

Педагог пояснює, що дітям буде запропоноване слово, їм потрібно буде знайти до поданого відповідне, таке, що римується. Спочатку діти самостійно добирають потрібне слово. Чим більше, тим краще. Якщо ж слово малюки підібрати не можуть, тоді педагог пропонує свій набір слів серед яких дітям на слух слід вибрати те, що утворює риму з поданим.

Бочка – гачок, малина сорочка, ніж, слон.

Нічка – ліжко, стрічка, стіжок, вівця, півонія.

Пучок – моток, фіранка, пачка, павучок, диня.

Розетка – серветка, монетка, піпетка, газетка.

Сітка – гуска, бурулька, стручок, сачок, сусідка.

Бажано вигадувати нові слова не обмежуючись поданими прикладами.

Після ознайомлення дітей з поняттям рими. Можемо запропонувати малюкам гру «Хитра рима»

2 Гра «Хитра рима».

Розвиток кмітливості, фонематичного слуху, уяви, сприймання.

Дітям від 5-ти років.

«Всі вірші  містять «хитру» риму. Рима не підказує, а навпаки заплутує слухача. Не поспішайте, не покладайтесь на риму, подумайте і правильно доберіть кінцівку вірша».

Маленький, сірий і косий,

Він сидить в траві густій.

І весь час тремтить від страху.

Діти, хто це… Черепаха? (заєць, а не черепаха)

В спекотній Африці не спиться,

Живе смугаста там … лисиця? (зебра , а не лисиця)

Він і сильний і красивий

 і густа у нього грива.

Стати царем тварин він зміг.

Здогадались? Носоріг! (лев, а не носоріг)

Спить в барлозі під сосною,

Прокидається весною.

Влітку, діти, він не спить.

Здогадалися? Це – кит! (ведмідь, а не кит).

На сосні шукають шишки

І гризуть горішки … мишки! (білки, а не мишки).

Весь голками він покритий,

Ними він і знаменитий.

Взимку він впадає в сон.

Здогадалися? Це – слон! (їжак, а не слон).

Білі падають сніжинки,

У снігу сосни й ялинки.

Здогадались, діти?

Це ж до нас приходить…літо! (зима, а не літо)

3 Гра «Запам’ятай риму».

Розвиток слухової пам’яті.

Дітям від 4-х років.

Дітям педагог повільно читає пари римованих слів, а малюкам потрібно ці пари запям’ятати. Потім педагог знову читає, але лише перше сово кожної пари, а діти по пам’яті згадують друге слово, що було в римованій парі слів.

Гора- нора Гайка – чайка Шафа – жирафа Квас – Тарас Ряд – заряд Тон – батон Маша – каша Шкірка – гірка. Шина – машина

Трос – матрос Тара – гітара Дача – задача Лото- болото Роль – король Лисиця – синиця Сон – слон Місто – тісто Калач – силач

 

Яблуко Воно росте на дереві. З нього варять варення. У ньому може жити черв’як. Воно буває солодким і кислим. З нього роблять сік. Білосніжка, з’ївши його, надовго заснула.

Вантажівка Вона перевозить вантаж. У неї є кабіна. Вона має кермо. Нею керує водій. Вона стоїть у гаражі. У неї чотири колеса. Вона зупиняється біля світлофора. Вона пересувається вулицею.

Книга Її можна читати. У ній є букви. Її зроблено з паперу. Вона має автора. Вона «живе» у шафі. Вона потрібна в школі. Вона навчає новому. Вона має форзац.

Всі подані ігри для розвитку певних психічних процесів представлені так, що можуть ускладнюватись та модифікуватись педагогом виходячи з власного досвіду та індивідуальних особливостей вихованців.

“Трудове виховання дошкільників”

Трудове виховання – це цілеспрямований процес формування у дітей суспільних мотивів трудової діяльності, поваги до праці дорослих, бережного ставлення до результатів, звички до трудової діяльності.

Трудове навчання – цілеспрямований процес формування у дітей культури праці, навичок, умінь, необхідних для цілісного здійснення трудових процесів як основних одиниць трудової діяльності.

Види і зміст дитячої праці:

Самообслуговування.

Праця в природі.

Побутова праця.

Ручна (художня) праця.

Форми організації роботи з трудового виховання:

Доручення.

Чергування.

Колективна праця.

Методи та прийоми ознайомлення дітей з працею дорослих:

Спостереження.

Екскурсії.

Бесіди.

Дидактичні ігри.

Читання й переказування художніх творів.

Перегляд діафільмів.

Розгляд картин та ілюстрацій.

Умови успішної педагогічної роботи під час формування предметно-практичної компетенції дошкільників.

Поступовість, послідовність оволодіння дітьми навичками самообслуговування.

Використання ігрових моментів у процесі формування навичок самообслуговування.

Залучення дітей до взаємодопомоги під час виконання трудових дій.

Забезпечення прикладу дорослих під час виконання трудових дій.

Підтримка позитивного ставлення дітей до самостійної трудової діяльності.

Наявність дитячого обладнання для праці.

“Як спілкуватися з батьками, щоб уникнути конфліктів”

 

 

 

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ    БАТЬКІВ

 

 

 

 

 

“Адаптація до дитячого садка:

14 порад для батьків майбутніх вихованців”

 

Дитина вперше йде до дитячого садка. Усі батьки хочуть, щоб ця подія пройшла легко, спокійно, без криків і плачу. Але так буває рідко. Діти перші кілька днів чи тижнів плачуть, не хочуть відпускати маму. І в цьому немає нічого дивного. Для дитини початок відвідування дитячого садка — це стрес. І завдання дорослих — максимально його пом’якшити, аби уникнути неприємних наслідків

                                          ЧАС «Х»

Заплануйте розпочати відвідувати дитячий садок у теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитина легше адаптується, оскільки рухливі ігри на свіжому повітрі та ігри з піском нагадують звичні умови її повсякденного життя.

РЕЖИМ ДНЯ ТА ХАРЧУВАННЯ 

Почніть заздалегідь готувати дитину до зміни режиму й раціону харчування. За кілька тижнів до знакової події почніть поступово привчати дитину до режиму, який встановлено в дитячому садку й уведіть у її раціон страви, які там готують. Так мінімум на два стресових моменти стане менше. Дитина має звикнути прокидатися зранку, наприклад, о 7:00, спати вдень із 13:00, снідати й обідати приблизно в той самий час, що й у дитячому садку.

НАВИЧКИ САМООБСЛУГОВУВАННЯ

Навчіть дитину одягатися, роздягатися, їсти ложкою. Привчіть до горщика. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, які вміють робити це самостійно.

ПОЗИТИВНА УСТАНОВКА НА ДИТЯЧИЙ САДОК

Не лякайте дитину дитячим садком. Фрази «Заспокойся, бо відведу в дитячий садок», «От підеш у дитячий садок — побачиш» сформують у дитини установку на те, що там погано і його варто уникати всіма силами. Не використовуйте фрази, які містять негатив для дитини, як-от: «А в садочку тобі доведеться таке їсти!», «От підеш у дитячий садок — муситимеш ділитися з дітками!».

Розкажіть дитині про власні позитивні враження від дитячого садка. Гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на ігровому майданчику, коментуйте все, що побачили.

ПРАВДА — ОСНОВА КОМУНІКАЦІЇ

Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати дитячий садок, щоб потім дитина не розчарувалася. Інформуйте дитину, наприклад, так: «Ти прийдеш у групу, де багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але вихователь допоможе подружитися з ними. Вам буде весело гратися разом!», «Тобі доведеться бути в дитячому садку без мами. Я теж сумуватиму за тобою, а ввечері обов’язково за тобою прийду!»

               САМОСТІЙНІСТЬ

Навчіть дитину гратися іграшками самостійно, спокійно відпускати маму. Аби сформувати в дитини необхідний життєвий досвід, частіше залишайте її на одну-дві години з іншими дорослими: татом, бабусею, нянею.

Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, в яких був невдалий досвід такого розлучення, довше адаптуються до дитячого садка.

Заохочуйте дитину ділитися іграшками; просити, а не забирати бажану іграшку; звертатися із проханням до дорослого. Ці навички знадобляться їй у дитячому садку з першого дня.

За можливості відвідуйте центри чи групу розвитку дітей раннього віку, щоб дитина звикла до дитячого колективу, необхідності слухати і чути дорослого, організованої діяльності — занять.

ПРАВИЛА КОМУНІКАЦІЇ

Спілкуйтеся з вихователями доброзичливо, з повагою. Дитина уважно стежить за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Вона ставиться до інших людей так, як ви ставитеся до них. Дитина має одразу відчути і зрозуміти, що вихователь — це «добра тьотя», бо мама з нею привітна.

ПРОЩАННЯ — НЕ ВТЕЧА

Обов’язково прощайтеся з дитиною, не тікайте, залишаючи її. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама йде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово поділася. В останньому випадку дитина може подумати, що мама покинула її і більше ніколи не повернеться. Тоді й починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму навіть на мить.

ПОГАНІ ЗВИЧКИ

Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтеся відучити від неї паралельно зі вступом до дитячого садка. Так ви додаєте ще один стрес дитині. Зачекайте, поки дитина адаптується до нових умов, відтак змінюйте звичку. А ліпше відучіть від поганої звички заздалегідь.

ЛЮБОВ МАМИ — НАЗАВЖДИ

Дитині, яка почала ходити в дитячий садок, невтомно демонструйте свою любов: приділяйте більше уваги, тепла, ласки, частіше обіймайте, більше часу проводьте разом. Так ви компенсуєте їй відчуття нестачі мами протягом дня. А головне — переконаєте, що мама продовжує любити, а не «покидає» в дитячому садку, бо більше не любить.

БОЛЮЧЕ ПРОЩАННЯ

Якщо дитині складно розлучатися з мамою, нехай до дитячого садка її відводить тато або бабуся. Хоча б на початку адаптаційного періоду.

ТРИВОЖНІ ПЕРЕЖИВАННЯ

Не ходіть навколо садочка, не заглядайте у вікна, не стійте під дверима групи, аби дізнатися, що там відбувається. Дитина відчуває вашу тривогу! Вона починає сама боятися і думати, що в дитячому садку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — поки мама не заспокоїться і не відпустить переживання.

                                                                        ПОЧУТТЯ ДИТИНИ

Відмовтеся від нотацій, агресивних переконань… Якщо дитина плаче в дитячому садку, сумує за мамою, ніколи не забороняйте їй проявляти свої почуття. Не намагайтеся переконати дитину, що її почуття марні. Прийміть їх, покажіть, що ви розумієте, що це нормально так відчувати. Скажіть: «Так, я бачу, ти дуже сумував/сумувала!», «Тобі було сумно, лячно…»

Адаптуйтеся легко!

“Організація зимових прогулянок”

Як організувати і чим наповнити зимову прогулянку з дошкільниками, яка загартує, зарядять енергією і поліпшить настрій Діти завжди з нетерпінням чекають першого снігу, аби пограти в сніжки, спуститися з гірки чи зліпити снігову бабу.

Тож не уникайте зимових прогулянок — проводьте їх двічі на день: у першу половину дня — після організованої освітньої діяльності у другу половину дня — після денного сну або перед тим, як дітей забирають із дитячого садка.

Тривалість прогулянки залежить від самопочуття дітей та погодних умов, зокрема температури повітря і швидкості вітру. Дошкільники мають перебувати на свіжому повітрі не менше 3,5-4 год. на день з достатньою руховою активністю. Скорочуйте або скасовуйте прогулянки лише в разі сильного снігопаду.

Прогулянки на свіжому повітрі взимку проводимо, якщо: температура повітря швидкість вітру  не нижча —16 / —20 °С не більша 3-7 м/с

Одягання дітей на зимову прогулянку організовуйте так, аби діти не перегрівалися та не заважали одне одному. Для цього поділіть їх на дві підгрупи: у першу підгрупу включіть дітей, які повільно одягаються або мають малорозвинені навички самообслуговування у другу — дітей, які вміють самостійно одягатися. Допоможіть усім дітям молодшого дошкільного віку. Першими починають одягатися діти першої підгрупи, а через певний проміжок часу пропонуйте збиратися на прогулянку дітям другої підгрупи. Така організація одягання дає змогу оптимізувати час на збори дітей.

Після прогулянки заводьте дітей до групового приміщення у зворотній послідовності — спочатку другу, а потім першу підгрупи. Діти з ослабленим здоров’ям одягаються разом із другою підгрупою, а заходять після прогулянки — із першою. Навчайте дітей одягатися й роздягатися самостійно в певній послідовності: спершу дитина має надягнути рейтузи/колготи потім брюки або комбінезон далі — взуття і лише потім — шапку, пальто або куртку, шарф і рукавиці. Роздягатися після прогулянки спонукайте у зворотному порядку.

“Організація дитячого експериментування в домашніх умовах”

             Дитяче експериментування – це один з провідних видів діяльності дошкільника. Очевидно, що немає більш допитливого дослідника, ніж дитина. Маленька людина охоплений жагою пізнання і освоєння величезного нового світу. Але серед батьків часто поширена помилка – обмеження на шляху дитячого пізнання. Ви відповідаєте на всі питання юного чомучки? З готовністю показуєте предмети, що притягають цікавий погляд і розповідаєте про них? Регулярно буваєте з дитиною в ляльковому театрі, музеї, цирк? Це не пусті питання, від яких легко відбутися жартами: «багато буде знати, скоро постаріти». На жаль, « мамині промахи» дадуть про себе знати дуже скоро – в перших класах школи, коли ваша дитина буде пасивною істотою, байдуже ставиться до будь-яких нововведень.

               Дослідницька діяльність дітей може стати одними з умов розвитку дитячої допитливості, а в кінцевому підсумку пізнавальних інтересів дитини. В дитячому садочку приділяється багато уваги дитячого експериментування. Організується дослідницька діяльність дітей, створюються спеціальні проблемні ситуації, проводяться заняття. В групах створені умови для розвитку дитячої пізнавальної деятельности6 у всіх центрах активності і куточках є матеріали для експериментування: папір різних видів, тканина, спеціальні прилади (ваги, годинники та ін.), неструктуровані матеріали ( пісок, вода), карти, схеми тощоЯк організувати в домашніх умовах міні-лабораторію?
            Нескладні досліди і експерименти можна організувати і вдома. Для цього не потрібно великих зусиль, тільки бажання, трохи фантазії і звичайно, деякі наукові знання.
           Будь-яке місце в квартирі може стати місцем для експерименту. Наприклад, ванна кімната, Під час миття дитина може дізнатися багато цікавого про властивості води, мила, про розчинності речовин.
Наприклад: що швидше розчиниться: морська сіль, піна для ванни, хвойний екстракт, шматочки мила і т.п.
            Кухня – це місце, де дитина заважає батькам, особливо мамі, коли вона готує їжу. Якщо у вас двоє або троє дітей, можна влаштувати змагання між юними фізиками. Поставте на стіл кілька однакових ємностей, низьку миску з водою і поролонові губки різного розміру і кольору. У миску налийте води приблизно на 1,5 см. Нехай діти покладуть губки у воду і вгадають, яка з них набере в себе більше води. Відіжміть воду в приготовані банки. У кого більше? Чому? Можна набрати в губку настільки води, скільки хочеш? А якщо надати губці повну свободу? Нехай діти самі дадуть відповідь на ці питання. Важливо тільки, щоб запитання дитини не залишалися без відповіді. Якщо ви не знаєте точного ( наукового) відповіді, необхідно звернутися до довідкової літератури.
            Експеримент можна провести під час будь-якої діяльності.
Наприклад, дитина малює, У нього скінчилася зелена фарба. Запропонуйте йому спробувати зробити цю фарбу самому. Подивіться, як він буде діяти, що буде робити. Не втручайтеся і не підказуйте. Здогадався він, що треба змішати синю і жовту фарбу? Якщо у нього нічого не вийде, підкажіть, що треба змішати дві фарби. Шляхом проб і помилок дитина знайде правильне рішення. Дитина навчитися визначати найкращий спосіб вирішення постають перед ним завдань і знаходити відповіді на виникаючі питання.

“Поради батькам щодо розвитку пізнавальної активності дитини”

1.На розумовий розвиток дитини значною мірою впливає повсякденне оточення. Те, що дитина бачить, чує навколо себе, відображається нею, стає матеріалом, над яким працює її розум.

2.У розумовому вихованні велике значення має вико­нання посильних трудових доручень. Трудова діяльність збуджує активність та інтереси дитини, збагачує її знан­ня, чуттєві образи й враження.

3.Щоб не гасити дитячої допитливості, потрібно в доступній формі давати відповіді на дитячі запитання, спираючись на найпростіші конкретні факти.

4.Особливо корисно спонукати дитину самостійно знаходити відповіді на запитання.

5.Казковість, фантастичність і, одночасно, неймовір­на реальність мислення дитини формують у неї здатність до відкриття.

6.Не слід прагнути, щоб дитина була як усі. Помічайте успіхи дитини в розумовому зростанні.

7.Важливим засобом формування допитливості є заняття з малювання, ліплення, аплікації та інших видів образотворчої діяльності.

8.З дитиною потрібно якнайбільше говорити. При цьому мова батьків повинна бути максимально чіткою.

9.Важливе місце у формуванні допитливості дітей молодшого дошкільного віку займають конструкторські іграшки – будівельний матеріал, розрізні картинки, кольорова мозаїка.

10.Дорослі мають не тільки розширювати, а й збага­чувати словник дитини, удосконалювати правильне вживання  граматичних категорій. Говорячи з дитиною, вони повинні вживати нові, доступні для її розуміння звороти, означення, вставні слова, метафори. Поступо­во дитина навчається їх розуміти і вживати у своїй мові.

11.Здатність дітей дивуватись є ґрунтом для вихо­вання інтересу до знань, до праці, формування мо­ральних якостей.

“Як підготувати дитину до вступу в дошкільний заклад”

Процес звикання дитини до нових соціальних умов значною мірою залежить від внеску батьків у її виховання: рівня сформованості у неї елементарних навичок самообслуговування, гри, мовленнєвого розвитку, вміння поділитися іграшкою тощо.

         Підтримуйте бажання дитини проявляти самостійність у процесі приймання їжі: сідати на стілець, пити з чашки, тримати її обома руками, їсти ложкою, їсти хліб з рідкою стравою. Привчайте дитину користуватись серветкою, дякувати після їжі.

         Привчайте малюка тримати своє тіло в чистоті: позитивно ставитися до переодягання в чистий одяг, умивання, як у міру потреби, так і до та після їжі; підставляти руки під струмінь води, змивати мильну піну з рук, користуватися рушником; з допомогою дорослого користуватися носовою хустинкою.

Привчайте дитину своєчасно повідомляти про потребу сісти на горщок. Малюку буде легше адаптуватися в колективі, якщо він знатиме не лише імена вихователів, а і буде знайомим з однією чи кількома дітьми групи ще до приходу у дитячий садок.

Дитина має знати, в яких випадках їй слід звертатися за допомогою до вихователів. Всі ці знання дитина може набути, спостерігаючи за іншими дітьми, а також удома у рольових іграх з батьками.

         Характер адаптації дитини багато в чому залежить від того, що розповідають батьки про дошкільний заклад. Розповідаючи дитині про дитячий садок, уникайте фраз типу: «От підеш до садка, там тебе швидко всього навчать», або «Там добра тьотя – вихователька буде дозволяти тобі робити все, що захочеш». І те, й інше однаковою мірою погано, бо не відповідає дійсності, з якою зустрінеться дитина, прийшовши до дитячого садка. І аж ніяк не варто залякувати малюка: «Не будеш слухатися – віддам до садочка», а згодом, коли вона вже відвідуватиме його, погрожувати залишити її там, якщо не перестане плакати чи вередувати. Щоб малюк легше сприймав нове оточення й звикав до нього максимально безболісно, слід підготувати його до цього – сформувати у дитини позитивне очікування майбутньої зміни у його житті. Віддавши дитину до дитячого садка, батьки досить часто ставляться до неї співчутливо, з жалем. Відчуваючи це, вона також починає жаліти себе, вередує, відмовляється ходити в групу. Але можна виховати зовсім інше ставлення до дитячого садка – бадьоре, радісне, якщо пояснити малюкові, що новий для нього дім – то життєва потреба, що він росте і переходить на нову сходинку свого розвитку, тож йому потрібні інші умови, потрібне товариство однолітків. За такого настрою народжуватимуться позитивні почуття, бажання йти на зустріч з новими товаришами, з якими так цікаво грати, спілкуватися. Про майбутнє відвідування дитячого садка треба говорити вдома як про добру подію.

         Спокійному і впевненому адаптуванню малюка до дитячого садка сприятиме поінформованість про життя в ньому. Цьому може сприяти гра – драматизація. Дитині кажуть: «Лялька Катруся піде до дитячого садка. Ходи сюди, Катрусю, привітайся. У тебе буде своя шафа для одягу (показують). Ти обідатимеш з дітьми за столом (садовлять ляльку за іграшковий стіл). У тебе будуть друзі, з якими буде цікаво і весело гратися. А потім за тобою прийде мама». Далі цей варіант доцільно розіграти вже з дитиною.

Дитину треба ознайомити з дошкільним закладом ще до того, як вона туди прийде на весь день. Спочатку слід прийти на вечірню прогулянку, подивитися, як діти граються, як розходяться по домівках. Важливо звернути увагу дитини на те, що батьки щодня забирають своїх дітей додому, ніхто з них не залишається на ніч, що вночі дитячий садок не працює. А от наступного дня діти знову приходять сюди. Це має закарбуватися у свідомості дитини. Це треба зробити тому, що почуття часу у дітей не сформоване, і коли вони потрапляють до дитсадка, то багатьом здається, що їх вже ніколи звідси батьки не заберуть, що тепер «назавжди».

За кілька днів, якщо група не сформована, можна буде прийти на денну прогулянку. Потім зайти в дитячий садок разом зі своєю групою, ознайомити дитину з усіма приміщеннями групи. Батьки, перебуваючи поруч із дитиною, зможуть пояснити все те, що її цікавить.

У перші дні час перебування дитини в дитячому садку має бути скорочено до кількох годин: тривале перебування у незнайомому оточенні ще заважке для неї. Нехай перший раз дитина побуде в новому колективі 1,5 – 2,5 год. Було б дуже добре, щоб перший день у дитячому садку випав на середину тижня, ближче до вихідних.

Не варто залишати дитину на денний сон, якщо вона ще не звикла до групи. Поступово час перебування в групі можна збільшити на 1- 2 год. Не менше ніж за 1,5 – 2 місяці (а то й півроку – рік), до того як дитина почне відвідувати дошкільний заклад, батьки мають з’ясувати, за яким режимом живе група дитячого садка, що відповідає їй за віком. Якщо домашній режим і режим дитячого садка кардинально відмінні у часі й послідовності режимних моментів, не зайве проконсультуватися у дільничого педіатра або лікаря дошкільного закладу.

За кілька тижнів до вступу у дитсадок, а також у період адаптації, у раціоні харчування дитини має бути велика кількість свіжих фруктів та овочів, салатів, у яких багато вітамінів та біологічно активних речовин.

“Інтелектуальний розвиток дошкільників”

У тісному зв’язку з удосконаленням сприймання розвивається і мислення дитини. Як уже зазначалося, наприкінці раннього дитинства на основі наочно-дієвої форми мислення починає складатися наочно-образна форма. У дошкільному віці має місце її подальший розвиток. Мислення стає образно-мовним, тобто таким, що спирається на образи уяви і здійснюється за допомогою слів. Усе це є свідченням того, що мислення набуває певної самостійності, поступово відокремлюється від практичних дій, у які було вплетене раніше, стає розумовою дією, спрямованою на розв’язання пізнавального мислительного завдання.

Зростає роль мовлення у функціонуванні мислення, бо саме воно допомагає дитині мисленно (“про себе”) оперувати об’єктами, порівнювати їх, розкривати їхні властивості та співвідношення, виражаючи цей процес та його результати в судженнях і міркуваннях. Мотивами такої діяльності є прагнення зрозуміти явища оточуючої дійсності, з’ясувати їхні зв’язки, причини виникнення тощо.

Діти чутливі до суперечностей у своїх судженнях, вони поступово вчаться узгоджувати їх, міркувати логічно. Необхідною умовою цього є достатня обізнаність з об’єктами, про які йдеться у їхніх міркуваннях.

Розвиток мислення дітей дошкільного віку значно прискорюється, якщо він відбувається не стихійно, а в умовах цілеспрямованого і правильно здійснюваного керування з боку дорослих за цим процесом.

Розвиток мислення тісно пов’язаний із суттєвими позитивними зрушеннями у мовленні дошкільників. Швидко зростає словниковий запас, досягаючи до семи років 3500-4000 слів. У словнику, окрім іменників та дієслів, значне місце посідають прикметники, займенники, числівники та службові слова, згідно з їх співвідношенням у мові, якою дитина оволодіває.

Дошкільнята загалом опановують фонетичну будову рідної мови, навчаються вільно артикулювати окремі звуки та поєднувати їх у звукосполучення.

Протягом дошкільного віку діти досягають значних успіхів в оволодінні граматикою мови, структурою простих та складних речень.

Відбувається подальша диференціація функцій мовлення. До функції спілкування додається планування своєї діяльності та її регулювання за допомогою мовлення. Мовлення стає засобом планування, коли переходить з кінця дії на її початок, а засобом довільного регулювання — коли дитина навчається виконувати вимоги, сформульовані за допомогою мовлення (А.О. Люблінська, О.Р. Лурія).

В ході останнього процесу виникає внутрішнє мовлення, яке стає засобом формування й функціонування внутрішніх розумових дій. Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку в дитини словесно-логічного мислення, що ґрунтується на практичній діяльності.

Внутрішнє мовлення — наслідок інтеріоризації мовлення вголос і засіб пере¬творення зовнішніх практичних дій у внутрішні дії. Стосовно дошкільного віку, йдеться лише про генетичне ранні й специфічні форми внутрішнього мовлення (воно виконує психологічно внутрішні функції з опорою на зовнішню діяльність).

У дошкільників починає формуватися довільна увага. Вони вже можуть виділяти об’єкти відповідно до потреб своєї діяльності та спеціально зосереджуватись на них. Мимовільна увага при цьому не зникає, а продовжує розвиватись, набуваючи більшої стійкості та обсягу.

“Продовжуємо виховувати патріота”

Сьогодні, як ніколи раніше, важливо виховувати у дітей патріотизм. Але чи можна його виховати, не будучи патріотом самому? Ми переконані: почуття патріотизму має стати духовно-моральною цінністю кожного учасника освітнього процесу. І лише разом, спільними зусиллями – батьків, педагогів, громадськості – ми зможемо впоратися із цим важливим завданням.

Справжні патріотичні почуття здатний виховати високоосвічений педагог з активною життєвою позицією. Адже патріот – це не той, хто просто говорить красиві слова й одягає вишиванку, а той, хто має глибинні переконання й щодня своєю наполегливою працею доводить, що готовий долати перешкоди задля розквіту своєї країни.

Що ж таке патріотизм, громадянське виховання, громадянин, толерантність?

Патріотизм – це емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства, любов до Батьківщини, відданість їй та своєму народу.

Громадянське виховання – формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині змогу відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною і захищеною.

Громадянин – людина, що належить до постійного населення певної держави, користується всіма її правами, виконує обов’язки щодо цієї держави.

Толерантність – терпимість до чужої думки, поведінки, віри.

Що спільно ми можемо зробити для цього?

Пропонуємо:

• розпочинати кожен день зі слів про Україну (Наша країна – Україна, а ми – українці);
• шанобливо ставитися до символів України;
• співати гімн України, поклавши руку на серце;
• спілкуватися рідною українською мовою;
• бути власним прикладом для наслідування;
• милуватися пейзажами, які оточують навколо (Поглянь – це твоя країна Україна, рідний край);
• залучати дітей, їх батьків та педагогів до пошуку, охорони, збереження народної культурної спадщини рідного краю (поліських пісень, легенд, переказів тощо);
• постійно організовувати заняття, сюжетно-рольові ігри, творчі конкурси, тематичні виставки дитячої творчості, постановки українських народних та сучасних казок, свята з національно-патріотичної тематики, інше;
• організовувати зустрічі з волонтерами, учасниками АТО;
• проводити літературно-музичні композиції за творами українських дитячих письменників і композиторів: «Рідний край, де ми живемо, Україною зовемо», «Я і моя родина – казковий дивосвіт», «Україна – наша Батьківщина.

Також подаємо тематику для спілкування з дітьми про:

• значення власного імені;
• сім’ю, родину (сімейні традиції, реліквії, обов’язки, династії, родинні професії, захоплення, моя сім’я в історії рідного міста/села, захисники вітчизни у моїй родині, національні герої);
• родовід;
• своє місто/село (пейзажі, символи, історичні, культурні і природні пам’ятки, народні промисли, моє місто/село в історії своєї країни);
• країну, рідний край (їх історію, державні символи, столицю, державні свята, національні костюми, пісні, танці, страви, традиції);
• толерантне ставлення до інших народів, які проживають в Україні.

“Робота з підвищення правової культури батьків”

Оскільки перші уроки стосунків із навколишнім світом дитина дістає в батьківському домі, через недостатність життєвого досвіду все, що вона тут спостерігає, сприймається нею як норма, як модель людських взаємин, еталон для власної поведінки.

Батьки повинні зрозуміти, що не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо дорослі самі не завжди ним керуються. Тому перед педагогами дошкільних закладів постає завдання – зацікавити батьків перспективою подальшого розвитку дітей, зробити батьків своїми однодумцями.

При цьому роботу з батьками потрібно спрямовувати на формування правового світогляду батьків та на активізацію їхньої уваги й підвищення інтересу до проблем захисту прав та гідності дітей. Родина і дитячий садок повинні гармонійно співдіяти на основі взаємної поваги і підтримки, дотримання прав та виконання обов’язків обох партнерів як однодумців.

Роз’яснюючи батькам важливість і норми морально-правового виховання дитини, потрібно постійно проводити просвітницьку роботу з батьками, яка включає:

ознайомлення з положеннями Конвенції ООН про права дитини, із Законом України «Про охорону дитинства»;

• оформлення спеціальних стендів;
• організація виступів фахівців;
• відвідання дітей удома з метою вивчення соціально-педагогічних умов родинного виховання, ставлення батьків до своєї дитини, її емоційне самопочуття вдома;
• анкетування батьків; v залучення батьків до підготовки та проведення свят, розваг, виставок малюнків;
• організація зустрічей та бесід із батьками, чиї професії покликані захищати права та безпеку в суспільстві;
• проведення батьківських зборів, індивідуальних бесід на тему морально-правового виховання дітей та дотримання прав дитини в сім’ї. 

Робота з батьками охоплює коло питань з таких тем:

«Виховання дітей – спільна справа батьків і педагогів»;

«Роль сім’ї у розвитку особистості дитини»;

 «Дотримання прав дитини. Обов’язки батьків. Конвенція ООН про права дитини»;

«Вікові особливості дошкільника», «Етика стосунків у сім’ї»;

«Типові помилки у сімейному вихованні»;

«Культура спілкування»;

 «Наскільки самостійна ваша дитина»;

«Щаслива сім’я. Яка вона?».

 

ЗАВДАННЯ ЗДО

2021-2022

1. Спрямувати роботу закладу на формування нестандартного, інженерного мислення дітей, виховання інтересу до точних і винахідницьких здібностей, зацікавлення малят математикою, бажання пізнавати світ та робити відкриття через впровадження інноваційних ефективних технологій таких як LEGO-технологія, STREAM –освіта дошкільникам.

2. Продовжувати роботу над сучасним інтеграційним підходом до формування мовленнєвої та пізнавальної компетентності дошкільників з використанням освітньої технології мнемотехніки, як процесу засвоєння нової інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів.
3. Удосконалювати роботу щодо модернізації системи фізичного виховання через різні форми рухової активності та впровадження в освітній процес новітніх здоров’язбережувальних технологій.

Упродовж 2018-2019 навчального року освітній процес закладу дошкільної освіти був спрямований на вирішення актуальної методичної мети – гармонійного та різнобічного розвитку особистості і таких головних річних завдань:

1. Спрямувати роботу закладу на використання розвивального потенціалу гри у подоланні негативних емоцій та у вихованні інтересу до навчання дітей дошкільного віку.
2. Формувати природничо-екологічну систему знань дітей в рамках ідей та цінностей сталого розвитку шляхом проведення дослідницько-експериментальної діяльності.
3. Удосконалювати художньо-мовленнєвий розвиток та активізувати творчі здібності дошкільників через театралізовану діяльність та шляхом використання сучасних технологій розвитку зв’язного мовлення, прозових та поетичних творів сучасних авторів, кращих зразків малих фольклорних жанрів художніх творів.
4. Продовжувати формування життєвої компетентності та основ здорового способу життя дітей відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти.

Пріоритетними в діяльності ЗДО «Дніпряночка» с. Червона Слобода в 2021-2022 навчальному році  є такі ЗАВДАННЯ:

1. Формувати здоров’язбережувальну компетентність дитини: знайомити з умовами збереження власного здоров’я, значенням рухової активності та  безпечного харчування в зміцненні здоров’я, впливом  природних  чинників  на стан здоров’я;  виховувати у дітей  ціннісне  ставлення до чистоти довкілля як важливої умови  безпечного проживання людини у природному середовищі.
2. Забезпечити вивчення та використання в освітньому процесі технології критичного мислення. Навчати дітей правильно ставити запитання, заохочувати розмірковувати, самостійно робити висновки, вільно висловлювати свої судження, знаходити і приймати правильні рішення.
3. Активізувати процес партнерства педагогів з родинами вихованців у формуванні комунікативної компетентності дітей, спонукаючи їх до усвідомленого регулювання мовної діяльності з метою попередження та виправлення мовних помилок.
4. Здійснювати методичний супровід впровадження в освітній процес інноваційних технологій, підвищувати рівень культури педагогів у використанні мультимедійних засобів для самоосвіти та в організації навчально-пізнавальної діяльності дошкільників.

Кейс-стаді для вихователів груп середнього віку

«Основи формування предметно-практичної, технологічної компетентності за освітнім напрямом «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

План роботи

методичного об’єднання в онлайн режимі

вихователів груп середнього віку дітей

ЗДО (ясла-садок) «Дніпряночка» 

29.10.2021

 

1. Вступне слово Курбат Л.М.

2. Методичний інструктаж.

         Канівець Віра Володимирівна, директор ЗДО

3. Перегляд заняття з освітнього напряму «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» на тему «Врятуємо ЛЕГО містечко».

         Кириченко Інна Сергіївна, вихователь середньої групи.

4. Презентація «Формування предметно-практичної, технологічної компетентності за освітнім напрямом «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі».

          Білик Тетяна Анатоліївна, вихователь-методист.

5. Презентація «Ігри з ЛЕГО, як один із методів адаптації дітей до ЗДО».

          Ткаченко Людмила Миколаївна, практичний психолог.

                         

 

 

 

Майстер – клас для педагогів – дошкільників

Професія педагога вимагає постійного розвитку та вдосконалення. Ось і на базі дошкільного навчального закладу «Дніпряночка» с.Червона Слобода 8 лютого 2019 року був проведений майстер-клас для вихователів ДНЗ на тему «Дивовижні та цікаві досліди для дітей дошкільного віку». На початку заходу всіх присутніх привітала сільський голова ОТГ Червонослобідської сільської ради Дубовик Ю.А. З метою і основними завданнями майстер-класу педагогів ознайомила методист відділу дошкільної освіти ЧРДА Голубенко В.Г. Завідувач Канівець В.В. окреслила основні шляхи реалізації дослідницької діяльності в дошкільному закладі. Цікавим та змістовним був майстер-клас, протягом якого практичний психолог Ткаченко Л.М. провела вправу «Очікування та побажання»; вихователь-методист Білик Т.А. презентувала у формі ігрового практикуму досвід О.І. Савенкова «Дитяче дослідження як метод навчання дошкільників»; вихователь Галицька Т.В. вправляла присутніх у використанні куба Блума та керувала проведенням дослідів, в яких вихователі проявляли свої знання та вміння, яким навчають дітей під час експериментально-дослідницької діяльності. Дітей треба вчити граючись. У формі простих і дуже цікавих дослідів вони пізнають закони навколишнього світу та природу багатьох явищ та речей, що оточують нас. У цьому переконались і учасники майстер-класу. Така форма роботи з педагогами є ефективною та результативною. Вихователі від’їжджали до своїх освітніх закладів з новим досвідом і приємними враженнями.  ДНЗ «Дніпряночка» завжди радий вітати колег освітян.

  

      

 

Районне методичне об’єднання

«Виховання у дошкільників здатності до емпатії, як ознаки моральної вихованості»

14 березня 2019 року в дошкільному навчальному закладі «Дніпряночка» с. Червона Слобода відбулося засідання районного методичного об’єднання вихователів груп середнього дошкільного  віку на тему «Виховання у дошкільників здатності до емпатії, як ознаки моральної вихованості». Вихователь Білик Т.А. провела заняття «Будемо дружити і добро творити», на якому з вихованцями проводились такі види діяльності:  дидактичні вправи «Клубочок добра», «Чарівний сонячний промінчик», «Моє добре серце»; вправа-інсценізація «Коло скликає друзів»; перегляд авторського відеофільму за твором Сухомлинського В.О. «Дівчинка і синичка». Учасники заходу прослухали психологічний лекторій «Емпатія-здатність розуміти та відчути почуття інших людей» (практичний психолог Ткаченко Л.М.); переглянули мультимедійну презентацію «Методики розвитку емоційного інтелекту і емпатії» (вихователь-методист Білик Т.А.); ознайомилися з педагогічною скарбничкою «Мультфільми, які навчають дитину толерантності» (керівник музичний Цюра В.М.); визначили власний рівень емпатії у тестовій вправі  «Емпатійність дорослих» за методикою В.В.Бойко (Ткаченко Л.М.). Вихователі ЗДО Черкаського району плідно працювали, удосконалювали свої знання і вміння та отримали наснагу для подальшої творчої роботи з дошкільниками.

   

 

Засідання команди психолого – педагогічного супроводу дітей

з особливими освітніми потребами

20.01.2022. в ЗДО”Дніпряночка” пройшло засідання команди психолого- педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Разом із Бобух Л.А. ( фахівець психолог КУ “ІРЦ” Червонослобідської сільської ради) педагоги інклюзивних груп закладу визначили рівні підтримки та кількість корекційних годин для роботи з дітьми з особливими потребами.

   

Семінар-практикум

“Діагностика і формування виразності мовлення дітей дошкільного віку”

27січня 2022 року в ЗДО”Дніпряночка” вихователь-методист Білик Т.А. провела для педагогів семінар-практикум “Діагностика і формування виразності мовлення дітей дошкільного віку”. Вихователі розглянули питання вживання дітьми вербальних і невербальних засобів виразності мовлення, методи і прийоми його формування, структуру спеціального заняття по формуванню виразності мовлення дітей дошкільного віку. Вихователь Скринська Н. П. показала презентацію про використання прийомів мнемотехніки для розвитку асоціативного сприйняття тексту дітьми. В практичній частині семінару Білик Т.А. з педагогами провела етюди та вправи на вправляння їх акторських умінь: зміни інтонації, тембру, темпу мовлення та різноманітне використання міміки і жестів. Наші педагоги і надалі будуть працювати над формуванням виразності дитячого мовлення, яке є дуже важливим в умовах сучасної дійсності, ері гаджетів та інформаційних технологій.

   

   

Засідання атестаційної комісії педагогічних працівників

28 березня 2022 року  незважаючи на складний час, в нашому закладі, відповідно до плану роботи, відбулася атестація педагогічних працівників. Атестувалися Кириченко І.С., вихователь гр.”Калинка” та Чудаєва К.П., вихователь гр. “Дзвіночки”. Педагоги презентували портфоліо, власні дидактичні розробки та систематизований досвід роботи. Рішення приймали члени атестаційної комісії в складі: Канівець В.В., директор, Білик Т.А., вихователь -методист, Ткаченко Л.М., практичний психолог, Цюра В.М., керівник музичний, Дорошенко В.В., інструктор з фізкультури, Галицька Т.В., Дядій Г.М., вихователі. Робота комісії була плідною та результативною. Бажаємо педагогам, які атестувалися, наснаги в подальшій праці та нових професійних здобутків.

  

  

  

Атестація 2024-2025 навчального року

Графік проведення засідань атестаційної комісії І рівня

у 2024/2025 навчальному році

Засідання №1

від 08 жовтня 2024 року

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Розподіл функціональних обов’язків між членами атестаційної комісії.
2. Затвердження плану роботи атестаційної комісії.
3. Затвердження списку педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації у поточному навчальному році.
4. Затвердження графіку строків проведення атестації педагогічних працівників та електронна адреса для надсилання документації.

Засідання №2

від 25 грудня 2024 року

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Про розгляд заяв педагогічних працівників про позачергову атестацію.
2. Про розгляд та перевірку достовірності документів педагогічних працівників, які атестуються; встановлення дотримання вимог п.8,9 Положення про атестацію.

Засідання №3

від 31 січня 2025 року

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Про хід вивчення системи роботи педагогічних працівників, які атестуються, членами атестаційної комісії.
2. Вироблення рекомендацій для педагогічних працівників, які атестуються.

Засідання №4

від 21 березня 2025 року

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Про підсумки атестації педагогічних працівників

Адреса електронної пошти закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Дніпряночка с.Слобода Слобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області для надання документів атестаційній комісії (у разі подання в електронній формі) sadoc3@ukr.net
     Документи в електронній формі подаються до 20 грудня поточного календарного року.

Список педагогічних працівників ЗДО (ясла-садок) «Дніпряночка» с.Червона Слобода,

які атестуються в 2024-2025 навчальному році.

 

Круглий стіл – презентація дидактичних ігор до розділів

Освітньої програми “Дитина”

23 травня 2022 року педагоги ЗДО “Дніпряночка” протягом місяця виготовляли дидактичні ігри до всіх розділів Освітньої програми “Дитина”. Педагоги обмінювалися досвідом та вправлялися в проведенні цих ігор.

  

  

  

Засідання педагогічної ради

“Аналіз освітнього процесу в ЗДО за 2021-2022 н.рік”

 

Засідання команди психолого- педагогічного супроводу дітей

з особливими освітніми потребами

Кінець 2021-2022 засідання команди психолого – педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами навчального року – підведення підсумків освітньої діяльності ЗДО “Дніпряночка”, а саме інклюзивної освіти, якою охоплені діти з ООП. 30 серпня 2022 року спільно з фахівцем КУ “ІРЦ” практичним психологом Бобух Л.А., відбулося засідання команди психолого- педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. На засіданні були присутні: Канівець В.В., директор ЗДО, Білик Т.А., вихователь – методист, Ткаченко Л.М., практичний психолог, Валашенко А.Л., логопед, Дорошенко В.В., інструктор з фізкультури, Єремеєва Л.М, вихователь інклюзивної групи “Ромашка”, Береза І.М., Матюха Б.Ю., асистенти вихователя групи “Яблунька” та “Ромашка”. Педагоги обговорили такі питання: 1.Методичні рекомендації для ЗДО щодо визначення освітніх труднощів в освітньому процесі. 2.Моніторинг динаміки розвитку та виконання індивідуальної програми розвитку кожної дитини з особливими освітніми потребами. 3.Виконання ІПР та індивідуального навчального плану. 4.Виконання умов інклюзивної освіти відповідно до lll рівня підтримки дітей з ООП. Була відмічена позитивна динаміка розвитку дітей з ООП, окреслені проблеми та завдання для роботи з цими дітьми в літній період. Засідання було плідним та результативним. Дякуємо за співпрацю та надані рекомендації спеціалістів Інклюзивно- ресурсного центру. Разом навчаємо та розвиваємо наших вихованців!

  

Засідання педагогічної ради

“Основні напрямки діяльності закладу дошкільної освіти “

Напередодні нового навчального року в ЗДО “Дніпряночка” 31 серпня 2022 року провели засідання педагогічної ради”Основні напрямки діяльності закладу дошкільної освіти “. Педагоги підсумували результати освітньої роботи за минулий період, відмітили переможців різних конкурсів та обговорили і схвалили річний план роботи на новий 2022-2023 навчальний рік. Пріоритетним напрямком роботи закладу визначили формування в дітей відчуття приналежності до своєї країни завдяки їхній участі в проектній діяльності громадсько- патріотичного змісту. На даний час в період воєнного стану наш заклад, нажаль, працюватиме в дистанційному режимі, але ми прикладемо максимум зусиль для проведення якісного освітнього процесу та тісній взаємодії з батьками і вихованцями. Вітаємо всіх педагогів з початком навчального року і бажаємо терпіння, наснаги, злагоди, нових здобутків. ПЕРЕМОГИ і МИРУ всім! Все буде УКРАЇНА!

 

Здобутки педагогічного колективу за 2020 – 2022 роки

 

    

 

 

 

2022-2023 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Пріоритетні завдання ЗДО на

2022-2023 навчальний рік

1. Спрямовувати роботу закладу на формування в дітей відчуття приналежності до своєї країни завдяки їхній участі в проєктній діяльності громадянсько-патріотичного змісту.
2. Розширювати та збагачувати знання педагогів про методи педагогічного стимулювання морального вибору дитини та дотримання ними морально-етичних норм поведінки за допомогою стимульних ситуацій.
3. Продовжувати роботу з організації мовленнєво-комунікативної діяльності дошкільників методом наочного моделювання та грамотного українського мовлення за допомогою елементів ситуативного навчання.
4. Удосконалювати роботу по запровадженню новітніх підходів до фізичного виховання здобувачів освіти, створення умов для фізичного розвитку та рухової активності, зміцнення здоров’я, посилення мотивації до систематичних занять фізичною культурою і спортом.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481-32-21, факс (044) 481-47-96 E-mail: mon@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

Керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних,

Київської міської військових адміністрацій Інститути післядипломної педагогічної освіти

Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні

Шановні колеги!

Надсилаємо рекомендації щодо діяльності закладів дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого                               2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від             24 лютого            2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»:

«Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану» (додаток 1);

«Щодо здійснення заходів захисту вихованців під час освітнього процесу в умовах воєнного стану та надзвичайної ситуації» (додаток 2);

«План дій вихователя закладу дошкільної освіти у випадку надзвичайної ситуації» (додаток 3).

Просимо довести зазначену інформацію до відома працівників місцевих органів управління освітою, керівників, педагогічних працівників закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти дітьми відповідного віку.

З повагою

заступник Міністра                                                                                           Віра РОГОВА

Світлана Нерянова Оксана Савицька Ольга Косенчук

Додаток 1

до листа МОН від    .04.2022 №

 

Методичні рекомендації

щодо здійснення освітньої діяльності

з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану (для засновників закладів, науково-педагогічних працівників ІППО, директорів та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти)

Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану розроблені для працівників сфери дошкільної освіти.

Введення в Україні воєнного стану позначається на всіх сферах людського життя. Особливих змін зазнає освітня галузь, зокрема дошкільна. Чимало закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) не працюють, деякі — приймають тимчасово переміщених осіб, організовують освітній процес дистанційно, консультують батьків тощо. Є заклади, які працюють у звичному режимі.

В умовах воєнного стану зазнала змін й організація роботи з кадрами, зокрема підвищення кваліфікації, інформаційна та методична підтримка педагогів.

Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те, що усі ми маємо працювати заради наших дітей. Робота кожного наразі надзвичайно важлива.

У стані війни діти дошкільного віку належать до найвразливішої категорії населення. Перебуваючи в небезпеці, в тривалому стресовому стані, дитина позбавлена нормальних умов для розвитку та освіти. Через відчуття тривоги, напруги, страху, невизначеності ускладнюється процес повноцінної соціалізації дитини. Діти, які вимушені бути переміщеними із зони активних бойових дій, стикаються з проблемою соціальної адаптації, перебуваючи в нових соціальних умовах.

Методичні рекомендації містять чотири розділи. У першому розділі подано інформацію про організацію освітнього процесу в закладах дошкільної освіти під час дії правового режиму воєнного стану (очний, дистанційний, змішаний). Із другого розділу можна дізнатися про організацію освітнього процесу на всіх рівнях освіти. Третій розділ містить рекомендації щодо участі інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівників, вихователів та батьків у забезпеченні якості дошкільної освіти в умовах війни. У четвертому розділі систематизовано корисні покликання для педагогів, батьків щодо роботи з дітьми дошкільного віку у воєнний час.

Відповідь на запитання щодо організаційних аспектів діяльності закладів дошкільної освіти дають такі нормативні документи:                                                                                                                                           Закон України «Про                     організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136- IX; лист МОН № 1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб».

Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в 

умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022.

Питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 « Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій».

Акцентуємо увагу на основних позиціях, які варто враховувати в організації освітнього процесу в закладах освіти у воєнний час.

Базовий компонент дошкільної освіти (2021), як стандарт дошкільної освіти, є актуальним у будь-який час. Він утверджує політику держави у галузі дошкільної освіти. Заклади дошкільної освіти мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану.

Наскрізними в організації освітнього процесу з дітьми будь-якої вікової групи мають бути такі ідеї та теорії:

-ідеї гуманістичної педагогіки, спрямовані на гуманне ставлення до дитини;

-теорія природовідповідності, за якою у дитини треба розвивати задатки та здібності, зберігаючи її природу;

-ідеї про патріотичне і громадянське виховання, використання казки та гри у гармонійному розвитку особистості;

-ідея солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього і дошкільного віку.

З-поміж актуальних питань в умовах воєнного стану найважливішими є такі:

-організація психологічної, методичної підтримки педагогічних працівників;

-підтримка дітей та батьків у складних ситуаціях;

-організація освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку;

-налагодження зв’язків і підтримка педагогічного партнерства ЗДО з

батьками вихованців, представниками територіальних громад;

-надання різних видів психолого-педагогічної підтримки дітям, батькам;

-здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей, зокрема й з особливими освітніми потребами.

Важливим завданням дошкільної освіти є консолідація зусиль влади, закладів освіти, громадськості з метою забезпечення необхідних умов для розвитку, освіти, повноцінної соціалізації дітей і створення безпечного освітнього середовища. Постійний діалог між практиками, науковцями, засновниками ЗДО, представниками громад, державних органів дають змогу оцінити та визначити необхідні заходи в організації діяльності закладів у воєнний час та такі заходи, які будуть спрямовані на відродження дошкільної освіти у повоєнний період.

Означені завдання мають реалізовуватися на різних рівнях.

На державному рівні цей процес забезпечується своєчасним та миттєвим законотворчим реагуванням на освітні виклики, що постають в умовах воєнного стану. Зокрема, 20 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану». Він створює умови для відновлення якісного та безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану. Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам визначає нова стаття 57-1 Закону України «Про освіту».

На сайті МОН у вільному доступі зібрано матеріали, з допомогою яких педагоги зможуть підготуватись до роботи, організувати освітній процес у нових умовах – «Сучасне дошкілля під крилами захисту».

Відкрито дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей віком від 3 до 6 років (ЮНІСЕФ разом із МОН України). Всі випуски доступні до перегляду на YouTube-каналах МОН та ЮНІСЕФ і на платформі         MEGOGO. Цей проєкт є платформою, на якій батьки та педагоги зможуть знайти розвивальні матеріали у відкритому доступі.

Також для використання у роботі є корисними такі матеріали:

• п оради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;
• поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;
• інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;
• хрестоматія для дітей дошкільного віку “ Моя країна             – Україна” з   

національно-патріотичного виховання.

Матеріали для дітей дошкільного віку постійно оновлюються та поповнюються на сайті МОН.

На регіональному та місцевому рівнях вирішення окреслених питань покладається на засновників ЗДО та місцеві органи управління освіти, що полягають у:

-забезпеченні матеріально-технічних умов для надання якісних освітніх послуг;

-зарахуванні до ЗДО дітей раннього та дошкільного віку з числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;

-залученні донорів з метою мобілізації фінансових та інших ресурсів із різних джерел для реалізації соціально та освітньо значущих неприбуткових проєктів, що спрямовані на захист дітей під час воєнного стану та у повоєнний час;

-налагодженні партнерства з громадськими, неурядовими організаціями щодо надання підтримки вихованцям із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, із числа внутрішньо переміщених осіб, а також дітям, які живуть у місцях, розташованих на лінії зіткнення населених пунктів, пережили та переживають травматичні події різного характеру, як-от: розлука з рідними та близькими; тривале очікування звістки про рідну людину, телефонної розмови, зустрічі з рідною людиною; втрата близьких; ночівля у бомбосховищі під час обстрілів; переселення (переїзд), адаптація до нових умов життя тощо;

-організації підвищення кваліфікації та фахової підтримки педагогів з урахуванням сучасних реалій (наприклад з досвіду роботи кафедри дошкільної освіти КЗ «Запорізький обласний інститут ППО» ЗОР):

1. 1. Організовувати освітній процес з урахуванням воєнної ситуації у населеному пункті (очне, змішане, дистанційне).
   2. Враховувати особливості дітей дошкільного віку під час організації освітнього процесу в дистанційному форматі. Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин.
   3. Перевіряти технічне налаштування, обов’язково звертати увагу на налаштування веб-камери, її необхідно встановити на рівень очей або трохи вище, адже діти повинні бачити очі педагога, важливо дивитися у камеру.
   4. Під час зйомки прагніть до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів. Два п’яти хвилинних відео будуть переглянуті зорганізація дистанційного навчання педагогів ЗДО на курсах підвищення кваліфікації (далі — КПК) за затвердженим графіком із запланованим початком і реєстрацією та подовженням терміну завершення на період до 05.2022, що дає змогу здобувачам освіти у пролонгованому режимі виконати навчальний план з урахуванням реальних подій в професійній діяльності (призупинення освітньої діяльності в ЗДО; влаштування і допомога громадянам із числа внутрішньо переміщених осіб; волонтерська діяльність, тощо) і власному житті (переміщення на безпечну територію і погіршення побутових умов; тимчасова відсутність зв’язку, інтернету тощо);
      • гнучкий розклад, цілодобовий доступ до освітньої платформи, вільний вибір часу роботи з матеріалами на дистанційному курсі та порядку виконання залікових робіт;
      • визначення періодів підведення підсумків навчання в групах здобувачів і поступове надання свідоцтва про підвищення кваліфікації тим, хто успішно завершив навчання;
      • доступність консультування здобувачів викладачами інституту протягом пролонгованого періоду;
      • створення КПК за освітньою програмою «Педмінімум» для надання освітніх послуг педагогічним працівникам, які не мають фахової освіти, але здійснюють освітню діяльність і замінюють педагогів, які вибули з різних причин;
      • навчання за освітніми програмами за другою спеціалізацією (фаховий модуль), для роботи за сумісництвом на посаді вихователя і керівника гуртка;
      • організація постійно-діючого консультаційного пункту з питань надання психологічної допомоги педагогам і батькам у роботі з дітьми щодо особливостей в освітній діяльності і взаємодії в існуючий ситуації та стресовому стані;
      • створення сторінки на сайті КДО “За мир в Україні” з питань надання допомоги педагогам ( https://jimdofree.com/).

      На локальному рівні ЗДО мають стати осередками, які дають змогу дітям отримувати не лише знання та практичні вміння для життя, а й психолого- педагогічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти.

      У зв’язку з тим, що в частині регіонів України зберігається загроза для життя та здоров’я мирних мешканців, а в більшості регіонів по кілька разів на день оголошується повітряна тривога, більшість ЗДО тимчасово призупинили освітній процес. Наразі, частково відновлюють роботу заклади, які знаходяться на більш безпечній території. Освітній процес у них здійснюють очно, з використанням дистанційних форм роботи та у змішаному форматі.

      Першочерговими завданнями ЗДО у воєнний час є:

      -налагодження ефективної комунікації учасників освітнього процесу;

      -відновлення освітнього процесу;

      -зарахування до закладу дітей раннього та дошкільного віку із числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;

      -організація освітнього процесу в ЗДО для всіх дітей;

      -своєчасне надання керівником ЗДО запиту до засновника щодо наявності проблем і можливих шляхів їх вирішення;

      -створення у ЗДО безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу;

      -створення умов для підвищення фахового рівня педагогічних працівників щодо організації освітнього процесу за дистанційною та змішаною формами організації освітнього процесу й надання педагогічної підтримки дітям раннього та дошкільного віку, у тому числі й з особливими освітніми потребами, їхнім батькам;

      -здійснення інформаційної підтримки та психологічного супроводу учасників освітнього процесу;

      -здійснення співпраці з інклюзивними ресурсними центрами (далі – ІРЦ);

      -застосування інструментів управлінської діяльності для вирішення

      надзвичайних ситуацій.

      В умовах війни педагогічні працівники мають бути готовими, спроможними повноцінно надавати освітні, інформаційні, консультаційні послуги сім’ям, які виховують дітей раннього та дошкільного віку. Саме тому питання організації комунікації з учасниками освітнього процесу посідає ключове місце.

      В умовах військових дій найбільшої актуальності набувають системи комунікації з дітьми, їхніми батьками, сім’ями, педагогами, що дає змогу встановити швидкий обмін інформацією, мобільність зворотного зв’язку.

      У процесі організації комунікації учасників освітнього процесу, а також з метою покращення адаптації громадян із числа внутрішньо переміщених осіб із зон активних бойових дій працівники ЗДО мають надавати підтримку інформаційну, методичну, консультативну тощо дітям та їхнім сім’ям:

      -сприяти організації комунікації дітей та їхніх батьків з іншими членами громади;

      -створювати безпечний соціально-освітній простір;

      -адаптувати освітній процес в умовах війни з урахуванням ситуацій, що склалися;

      -добирати форми і методи взаємодії між учасниками освітнього процесу відповідно до конкретної ситуації кожного;

      -володіти інформацією щодо ресурсного забезпечення освітнього процесу в умовах дистанційної роботи;

      -володіти навичками організації та проведення онлайн-заходів;

      -налагоджувати комунікацію з учасниками освітнього процесу в телефонному режимі, через листування електронною поштою тощо.

      Технологічні аспекти організації комунікації з учасниками освітнього процесу.

      ЗДО за допомогою сайту може організувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу й створити віртуальну бібліотеку, своєрідний банк освітніх ресурсів, постійно оновлювати й поповнювати інформаційне наповнення сайту, використовувати ресурси онлайн-освіти, забезпечити залучення тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм з дошкільної освіти.

      Оскільки форма освіти дошкільників залежить від безпекової ситуації у кожному регіоні, комунікація з учасниками освітнього процесу має здійснюватися з урахуванням локації дітей (вдома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої міграції, в умовах внутрішньої міграції, в закладі дошкільної освіти, з батьками, вихователями, опікунами, волонтерами тощо) і орієнтуватися на виконання різних завдань, як-от: забезпечення необхідною інформацією сімей, які евакуйовані з небезпечних територій і можуть долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання, надання інформації щодо використання приватних освітніх платформ із безкоштовним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу, сприяння тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в зарубіжних країнах на період військових дій, організація індивідуальних консультацій із фахівцями (практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами та ін.) з метою підтримки дітей та їхніх батьків у кризовому стані (в умовах евакуації, під 

      час перебування у бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, притулках, при перетинанні кордону тощо).

      Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма, хто задіяний в освітньому процесі, рекомендовано обрати оптимальні для здійснення кожного конкретного завдання канали комунікації.

      Основними формами онлайн-комунікацій є: відеоконференція, форум, чат, блог, електронна пошта, анкетування, соціальні мережі.

      У складних умовах корисними можуть бути сервіси та інструменти комунікації в онлайн-режимі.

      Ефективними можуть бути розміщені на сайті ЗДО завдання і рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку; створення груп із батьками, вихователями, психологами в соціальних мережах Viber, Telegram, WhatsApp тощо для отримання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг; використання електронних платформ Zoom, GoogleMeet, Google Classroom, Microsoft Teams та ін.

      Важливо визначитися, через які канали комунікації швидко доходитимуть повідомлення до аудиторії, який канал зможе забезпечити оптимальний зворотний зв’язок, які формати для цих каналів застосувати, які супровідні матеріали (фото, відео, схеми) необхідно попередньо підготувати.

      У процесі підготовчої роботи дуже важливо спрогнозувати емоції, які будуть відчувати вихованці, їхні батьки, педагоги під час комунікації та скерувати цей процес.

      Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними і для вихователів, батьків, дітей, і для усіх інших учасників освітнього процесу, систематизовано й узагальнено в четвертому розділі.

      Рекомендації керівникам ЗДО, педагогам та батькам щодо забезпечення якості дошкільної освіти в умовах війни

      Подаємо рекомендації, що стосуються ключових завдань та кроків їх реалізації, що допоможуть консолідувати зусилля всіх учасників освітнього процесу задля забезпечення необхідних умов для освіти, повноцінної соціалізації дитини й створення безпечного освітнього середовища у воєнний час.

      Рекомендації для керівників ЗДО

      1. Керуватися положеннями нормативних документів щодо організації діяльності ЗДО, організації освітнього процесу, створення безпечного освітнього середовища у закладі в умовах військових дій. Покликання на нормативні документи, зазначені у цьому документі.
      2. За можливості своєчасно видавати внутрішні накази, що регламентують організацію роботи ЗДО в умовах воєнного стану.
      3. Оповіщати учасників освітнього процесу про виникнення надзвичайної ситуації; інформувати про межі поширення, наслідки, способи та методи захисту, а також про дії у зоні можливої надзвичайної ситуації відповідно до алгоритму дій та інструкцій з безпеки життєдіяльності в умовах воєнного стану.
      4. У разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю учасників

      освітнього процесу у ЗДО вводити в дію плани евакуації учасників освітнього процесу.

      5. Розробляти план заходів консультативної, методичної, організаційно- педагогічної роботи з батьками вихованців у період військовий дій.
      6. Надавати інформацію та поширювати інформаційно-освітні матеріали оновленого довідника «У разі надзвичайної ситуації або війни», в якому зібрані поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації.
      7. Організовувати зворотний зв’язок з працівниками ЗДО та батьками вихованців через сайту закладу, електронну пошту або інші соціальні мережі, засоби зв’язку.
      8. Створювати умови для отримання якісної дошкільної освіти усіма дітьми, які відвідують ЗДО, а саме: проводити освітню, просвітницьку, роз’яснювальну роботу серед педагогів, батьків про важливість організації освітнього процесу у закладі з використанням різних форм організації освітнього процесу; мотивувати педагогів, дітей та їхніх батьків на співпрацю та успіх. У фокусі особливої уваги мають бути діти передшкільного віку (5-6 років) та діти з особливими освітніми потребами.
      9. Надавати освітні послуги із застосуванням різних форм організації освітнього процесу в ситуації, коли ЗДО повністю або частково припиняє діяльність у зв’язку з військовими діями, з використанням дистанційної та змішаної форми організації освітнього процесу.

      Дистанційна форма освіти – це організація освітнього процесу із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій у зручний для 

      здобувачів освіти спосіб і час.

      Змішана форма освіти – це поєднання традиційної очної форми освіти з дистанційною.

      1. Розміщувати на вебресурсах ЗДО методичні кейси, банк розвивальних ігор та вправ із різних напрямів виховання та розвитку дітей дошкільного віку, відео заняття, описи та алгоритми проведення дослідів та експериментів тощо задля організації пізнавально-дослідницької діяльності дітей, забезпечення їхнього повноцінного розвитку.
      2. Створення й підтримка у ЗДО безпечного психологічного, фізичного, безбар’єрного середовища для всіх учасників освітнього процесу. З цією метою можна скористатися матеріалами методичного посібника

      «Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід»,                                                              порадника для педагогів ЗДО «Середовище, що належить дітям».

      3. Вивчати потреби і запити батьків щодо надання освітніх послуг для подальшого планування індивідуальної освітньої траєкторії дітей

      дошкільного віку в період війни за допомогою онлайн опитування (усного або письмового).

      4. Підтримувати потенціал вихователів та створювати умови для

      його розвитку з питань організації дистанційної та змішаної форми освітнього процесу, психолого-педагогічного супроводу дітей та їхніх батьків в умовах війни, створення розвивального середовища тощо.

      5. Організовувати систематичне навчання для працівників ЗДО з питань організації продуктивної взаємодії з дітьми та їхніми батьками у період війни; формування стресостійкості учасників освітнього процесу в умовах невизначеності; використання варіативних, інноваційних форм роботи з дітьми під час війни тощо.
      6. Створювати умови для педагогів щодо обміну досвідом з

      реалізації успішних практик організації пізнавально-дослідницької діяльності, виховання та розвитку дітей у процесі дистанційної/змішаної форми комунікації з вихованцями.

      Рекомендації для педагогів ЗДО

      1. Організовувати освітній процес з урахуванням воєнної ситуації у населеному пункті (очне, змішане, дистанційне).
      2. Враховувати особливості дітей дошкільного віку під час організації освітнього процесу в дистанційному форматі. Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин.
      3. Перевіряти технічне налаштування, обов’язково звертати увагу на налаштування веб-камери, її необхідно встановити на рівень очей або трохи вище, адже діти повинні бачити очі педагога, важливо дивитися у камеру.
      4. Під час зйомки прагніть до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів. Два п’яти хвилинних відео будуть переглянуті з

      набагато більшою ймовірністю і корисністю, ніж одне десятихвилинне.

      5. Використовуйте режим демонстрації екрану. Простий спосіб створити відеозаняття — це записати показ ваших слайдів. Але не забувайте, що це досить швидкий спосіб втомити дітей, якщо ви не тримаєте екран активним. Слайди повинні бути рухомими. Додайте більше переходів і анімацій, використовуйте курсор миші або режим малювання, щоб виділити, підкреслити щось важливе на слайді.
      6. Співпрацювати та організовувати зворотний зв’язок з батьками дітей, через вебсайт закладу, програми Skype, Viber, WhatsApp, Telegram та соціальні мережі з питань стану здоров’я дитини, особливостей навчання, виховання, розвитку дітей при використанні дистанційного та змішаного видів комунікації. Результати зворотного зв’язку сформують основу для планування консультативної та методичної допомоги батькам з різних питань виховання дітей.
      7. Інформувати батьків щодо допомоги дітям у подоланні негативних наслідків травмуючих подій та адаптації до нових обставин їхнього життя. Для цього практичні психологи мають вести постійне спостереження за ними, а вихователі — враховувати в освітній роботі дані моніторингу психічного стану дітей, організовувати емоційнопідтримувальну мовленнєву комунікацію, використовувати індивідуально дібраний комплекс технологій психолого-педагогічного супроводу.
      8. Формувати бібліотеку онлайн-матеріалів для організації освітнього процесу. Бібліотека може зберігатися у хмарі з подальшим надсиланням доступу усім стейкхолдерам.
      9. Використовувати публікації психолого-педагогічного та методичного спрямування, зокрема на сайті МОН “Сучасне дошкілля під крилами захисту” у Telegram-каналі «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny.
      10. Проводити роботу з батьками щодо психологічного супроводу дитини у воєнний час, надавати консультативну підтримку щодо допомоги дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій.
      11. Залучати дітей до самостійного виготовлення поробок, малюнків, будь-яких проєктів, адже швидке усвідомлення результату підвищує відчуття спокою і сили.
      12. Спостерігати за поведінкою дитини. У разі регресивного стану (відкатування в поведінці та реакціях до більш раннього віку) доречними будуть тілесні ігри та вправи.
      13. Організовувати педагогічний супровід дітей дошкільного віку, дітей з особливими освітніми потребами та їхніх батьків щодо формування навичок безпечної поведінки, стресостійкості, збереження фізичного,

      психологічного, емоційного здоров’я із застосуванням освітнього процесу у дистанційному та змішаному форматі.

      Необхідними умовами якісної інклюзивної освіти, зокрема в умовах дистанційної взаємодії є:

      – створення інклюзивного освітнього простору, яке відповідало б 

      потребам і можливостям кожної дитини та забезпечувало належні умови для здобуття освіти в дистанційних умовах (здійснюється через застосування низки ІКТ, веб і хмарних технологій, адаптації або модифікації тощо                         з дотриманням таких                                                          складових, як: фізичне (загальний дизайн кімнати з урахуванням осередків діяльності, матеріалів, меблів та ін.), соціальне (охоплює взаємодію, яка відбувається в групі між однолітками, педагогами та членами сім’ї) та часове середовище (сукупність, послідовність та тривалість процедур та заходів, що відбуваються у ЗДО протягом дня). Для дітей, чиї особливі освітні потреби не вдається задовольнити через технології універсального дизайну в умовах дистанційної освіти, здійснюється відповідна адаптація та / або модифікація змісту, процесу, результатів навчання та онлайн середовища, відповідно до індивідуальної програми розвитку дитини та поточної ситуації щодо факторів середовища;

      -проєктування освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами може здійснюватися з урахуванням рекомендацій, що подані у пораднику для педагогів ЗДО «Середовище, що належить дітям» ;

      -надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;

      -забезпечення партнерства вихователя й асистента вихователя (складання графіку роботи; підбір базових інструментів та платформ для створення комунікативного простору; планування освітнього процесу та режимних моментів, підготовка, адаптації, наповнення освітнього середовища, зокрема й онлайн; присутність під час онлайн-занять, у тому числі й з метою здійснення спостережень та фіксування результатів у журналі спостережень (форма ведення — довільна, визначається в ЗДО) для вивчення взаємодії, проявів індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та задоволення потреб дітей групи; участь у розробленні та наповненні індивідуальної програми розвитку, у тому числі у підготовці інформації для учасників засідання команди психолого-педагогічного супроводу за результатами спостереження за дитиною з особливими освітніми потребами);

      -здійснення моніторингу виконання індивідуальної програми розвитку та задоволення особливих освітніх потреб дітей в умовах дистанційної освіти: синхронне спостереження за процесом виконання дитиною завдання, рівнем самостійності та труднощами, які в неї виникають, участь батьків та ін. Такі фрагменти надаються за попередньою погодженістю між батьками та педагогами. Забороняється поширення та демонстрування фрагментів іншим особам без дозволу батьків.

      7. Підвищувати власний фаховий рівень з оволодіння цифровими інструментами для забезпечення якості дошкільної освіти відповідно до суспільних викликів. Зокрема, за допомогою реєстрації і проходження різних онлайн-курсів на платформах суб’єктів підвищення кваліфікації.
      8. Вивчати та поширювати досвід педагогів, зокрема з інших країн щодо організації роботи з дітьми дошкільного віку під час військових дій.

   Рекомендації для батьків вихованців

   1. Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО щодо організації освітнього процесу дітей дошкільного віку в дистанційному форматі в умовах війни.
   2. Підтримувати зв’язок з вихователями щодо місця перебування та стану здоров’я дитини.
   3. Відстежувати негативні наслідки пережитих психотравмуючих подій.

   Вони можуть проявлятися не одразу, тому дорослі, вихователі та батьки, мають постійно стежити за психоемоційним станом дітей, їхнім самопочуттям, виявляти хвилювання, тривоги. Необхідно звертати увагу на збудливість, тривожність, агресивність, заглиблення в себе. Також слід уважно стежити за здоров’ям дітей, зокрема сном, апетитом, настроєм, частотністю вередування, наріканнями на головний біль тощо. Такі показники загального стану здоров’я дітей переважно є об’єктивними показниками втоми, перевантаження, хвилювання, страхів та проявами наслідків психотравми.

   4. Пам’ятати, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу з дитиною є запорукою її успішного подальшого майбутнього. Для дітей надзвичайно важливо відчувати повну емоційну присутність батьків. З цією метою можна послуговуватися матеріалами, які розміщені на платформі розвитку дошкільнят НУМО, а також на сайті МОН «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Допомагати дитині, якщо в неї щось не виходить, підтримувати її, бути терплячими. Пам’ятати, що педагоги завжди готові до співпраці з питань виховання, розвитку дитини і надання необхідної професійної допомоги, не зволікати й звертатися до них за порадами та рекомендаціями.
   5. Дотримуватися режиму дня, звичних ритуалів, що допоможе дитині встановити зв’язок не лише з минулим, а взагалі з життям та безпекою.
   6. Сприяти формуванню у дітей навичок безпечної поведінки, використовуючи рекомендовані онлайн матеріали та відео, підготовлені МОН, ДУ «Український інститут розвитку освіти», ЮНІСЕФ.

    

   ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

   ДЯКУЄМО кожному з вас, що робите максимум задля ПЕРЕМОГИ: приймаєте внутрішньоперемішених осіб, займаєтеся волонтерством, допомагаєте тим, хто цього найбільше потребує, працюєте в тилу. 

   ПЕРЕМОГА вже БЛИЗЬКО. БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ. ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА

2. Нормативно-правова база в умовах воєнного стану в Україні

   1. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
   2. Лист МОН № 1/3370-22 від 06.03.2022 «Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання».
   3. Лист МОН № 1/3454-22 від 03.2022 «Про перенесення атестації педагогічних працівників у 2022 році».
   4. Лист МОН №1/3475-22 від 03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб»
   5. Лист МОН №1/3593-22 від 03.2022 «Про здійснення публічних                                                                      закупівель та обслуговування в органах Казначейства в умовах воєнного стану».
   6. Лист МОН №1/3556-22 від 19.03.2022 «Закладам освіти, установам, які вимушені змінити місце розташування у зв’язку з проведенням в місцях їх розташування бойових дій або тимчасовою окупацією території України, необхідно перейти на обслуговування до органів казначейства за новою адресою розташування».
   7. Лист МОН № 1/3737-22 від 29.03. 2022 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».
   8. Лист МОН №1/9-766 від 12.2019 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками»

   Матеріали для педагогів та батьків

   щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку

   1. Як заспокоїти дітей під час війни https://mon.gov.ua/ua/news/mon- zapuskaye-informacijnu-kampaniyu-pro-te-yak-zaspokoyiti-ditej-pid-chas-vijni.
   2. Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті

   https://www.youtube.com/watch?v=VpJXr3UXCvo.

   3. Як говорити з дитиною, якщо батько чи мати захищає країну

   HTTPS://MON.GOV.UA/UA/PSIHOLOGICHNA-TURBOTA-VID-SVITLANI-ROJZ/YAKSHO- BATKO-CHI-MATI-ZAHISHAYE-KRAYINU.

   4. Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною

   https://www.youtube.com/watch?v=8ml9RPFun7s.

   5. Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен України» https://eo.gov.ua/fizychna-bezpeka-ditey-pid-chas-viyny-pravyla- povedinky-v-evakuatsii-na-okupovanykh-terytoriiakh-i-v-zoni-boyovykh- diy/2022/03/19/.
   6. Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових

   дій        https://www.unicef.org/ukraine/stories/safety-backpacks-and-ways-to-reduce- stress.

   7. Поради, як підтримати дитину в дорозі від ЮНІСЕФ

   https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-support-a-child-on-the-road.

   8. Рекомендації для населення під час воєнного стану

   https://phc.org.ua/news/rekomendacii-dlya-naselennya-pid-chas-voennogo-stanu.

   9. Як поводитися на блокпостах з перекладом на жестову мову

   https://www.youtube.com/watch?v=-YPGsjyjqQI.

   10. Ресурси позитивного батьківства від ЮНІСЕФ «П’ять мов у спілкуванні з дитиною»  https://www.unicef.org/ukraine/documents/five-love- languages-in-communication-with-chil
   11. Підтримка батьків та дітей під час війни

   https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions.

   12. Психологічна допомога для дітей Психологічна турбота від Світлани Ройз – YouTube.
   13. Як надавати першу психологічну допомогу

   https://moz.gov.ua/article/news/rekomendacii-z-psihologichnoi-dopomogi.

   14. Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/7-tips-for-parents.
   15. Як допомагати дітям у замкненому просторі

   http://www.barabooka.com.ua/yak-dopomagati-dityam-u-zamknenomu-prostori/ 16.Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної

   допомоги сім’ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували у зоні збройного конфлікту https://dszn-zoda.gov.ua/node/495.

   17. Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в адаптації https://www.youtube.com/watch?v=UXnS_T5JD5s&list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TT yevxZkdfxAQXodS&index=8.
   18. «Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій.https://tellme.com.ua/
   19. Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради чернівецької психологині. https://shpalta.media/2022/03/02/yak-govoriti-pro- vijnu-ta-povitryanu-trivogu-z-ditmi-poradi-cherniveckoi-psixologini/
   20. Як швидко заснути, коли ви тривожні і вам важко розслабитися https://phc.org.ua/news/yak-shvidko-zasnuti-koli-vi-trivozhni-i-vam-vazhko-
   21. Як перевірити правдивість джерела інформації

   https://www.pedrada.com.ua/article/3025-yak-perevriti-pravdivst-djerela-nformats.

   22. Перелік матеріалів для дошкілля «Сучасне дошкілля під крилами захисту».HTTPS://MON.GOV.UA/UA/OSVITA/DOSHKILNA-OSVITA/SUCHASNE-

   DOSHKILLYA-PID-KRILAMI-ZAHISTU/PEDAGOGAM-ZAKLADIV-DOSHKILNOYI-OSVITI.

   38. Платформа розвитку дошкільнят “НУМО” Навички для дошкільнят.https://numo.mon.gov.ua/.
   39. Онлайн-садок НУМО – спільний проєкт ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки України. Розвивальні відеозаняття для дітей 3-6 років
       17. Онлайн-медіаресурс, присвячений освіті та вихованню дітей в Україні https://osvitoria.media/.https://www.youtube.com/playlist?list=PLJ231j4oXT7GY_u4kkhrKIpVJLyS2WL g.

   40. Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними для вихователів, батьків, дітей і для інших учасників освітнього процесу

        

       18. Вебінар «Як підвищити ефективність дистанційної роботи».

       https://www.youtube.com/watch?v=MbFvVyacZOE.

       19. Моя країна – Україна: хрестоматія для дошкільнят з національно- патріотичного виховання / автори і укладачі – Н. Гавриш, О. Косенчук. – Харків: Ранок, – 96 с.
       20. Збірка абеток, казок, приказок, цікавинок, дитячих ігор тощо

       http://abetka.ukrlife.org/

       21. Серія з 10 онлайн зустрічей, які розроблені командою The LEGO https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/suchasne-doshkillya- pid-krilami-zahistu/pedagogam-zakladiv-doshkilnoyi-osviti/lego-igrovi-onlajn- vzayemodiyi-dlya-doshkilnyat.
       22. Онлайн платформа для розвитку дітей (інтерактивні вправи, цікаві завдання) https://learning.ua/#google_vignett
       23. Платформа «Розвиток дитини». Практичні завдання для всебічного розвитку дітей https://childdevelop.com.ua/.
       24. Радіо хвиля авторських казок українською мовою для дітей.https://kazky.suspilne.media/list.php.
       25. Мультики, книги, казки, що допоможуть відволікти дітей під час перебування в укритті https://dytyna.blog/multyky-knygy-kazky-shho- dopomozhut-vidvolikty-ditej-pid-chas-perebuvannya-v-ukrytti/.
       26. Безкоштовні розмальовки на тему «Правила гігієни» https://mamabook.com.ua/bezkoshtovni-rozmalyovku-gigiena-10/.
       27. Мультфільм «Небезпечні знахідки».

       https://www.youtube.com/watch?v=gx7XHXAL2_g.

       28. Аудіоказки для малят https://oll.tv/uk/kids_audio-tales. «Війна очима дітей», конкурс дитячих малюнків.

       https://vseosvita.ua/no-war.

       38. Мультфільм «Про мінну безпеку: Лісовий скарб» ЮНІСЕФ

       https://www.youtube.com/watch?v=V5JZWI8TrEY.

       39. Поради від захисника України: МОН розробило інформаційний комікс для дітей у воєнний стан https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid- zahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan.
       40. Аудіоказки українською https://audiokazky.in.ua/.

       Ігри для зняття стресу у дітей      https://dytyna.blog/igry-dlya-znyattya- stresu-u-ditej

   41. «Дерево казок» — читати та слухати казки (аудіо) різних народів.https://derevo-kazok.org/audio-tales/.
   42. Журнал для дошкільнят і молодших школярів «Джміль» ( цікаві бесіди, вірші, приказки, оповідки, нетрадиційні техніки образотворчості, досліди в домашніх умовах, комікси, електронні додатки тощо) https://jmil.com.ua/2022-2.
   43. Кращі казки з усього світу для читання дітям дорослими, добірка аудіо казок.http://kazkar.info/.
   44. Казки для дітей українською мовою.https://onlyart.org.ua/children/kazky/?fbclid=IwAR2yXzQTyfuUTtCw7nn TTQYVAj2g4T42oRwfe6i8NactHTqRDh-8_tc1KK8.
   45. Український дитячий портал: авторські вірші, лічилки, веселі історії, анекдоти, загадки, прислів’я https://sonyashnik.com/.

Національна освітня інтернет-платформа https://vseosvita.ua/.

Додаток 2

до листа МОН від    .04.2022 №

 

 

Щодо здійснення заходів захисту вихованців під час освітнього процесу в умовах воєнного стану

та надзвичайних ситуацій

 

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» та статті 57-1 Закону України «Про освіту» здобувачам освіти, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників.

Забезпечення державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) у межах своєї компетенції здійснюють:

органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти;

заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники; громадські об’єднання, благодійні організації та фізичні особи, які

здійснюють благодійну (волонтерську) діяльність.

З огляду на необхідність створення безпечного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти педагогічні та інші працівники таких закладів повинні бути готові до здійснення заходів щодо захисту учасників освітнього процесу, особливо вихованців, зокрема їх укриття у захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційних заходів, а також неухильного дотримання алгоритму дій під час тривожної сирени.

Під час здійснення зазначених заходів керівники, педагогічні та інші працівники закладів дошкільної освіти керуються зокрема Кодексом цивільного захисту України.

Так, відповідно до статті 20 Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗУ), до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту зокрема належить:

здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій

евакуаційних заходів;

проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту.

Відповідно до статті                       130 КЦЗУ суб’єктами господарювання розробляються та затверджуються план реагування на надзвичайні ситуації, а суб’єктами господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше – інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій відповідно до Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 626.

Відповідно до статті 33 КЦЗУ рішення про проведення евакуації на об’єктовому рівні приймає керівник суб’єкта господарювання.

Відповідно до статті 32 КЦЗУ заклади дошкільної освіти, які не забезпечені власними захисними спорудами, для захисту від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.

Найпростіше укриття                     – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Укриття в захисних спорудах інших підприємств можливе при невеликій віддаленості та завчасному укладанні відповідних договорів (враховується місткість споруди, тобто, спроможність укрити відповідну кількість людей, а також питання утримання тощо). Керівник закладу дошкільної освіти при визначенні місць укриття опрацьовує також маршрути руху до них.

Звертаємо увагу, що окремих порядків погодження з ДСНС таких договорів та маршрутів руху під час евакуації не визначено.

Рекомендуємо керівникам закладів дошкільної освіти під час виконання обов’язків у сфері цивільного захисту використовувати орієнтовний План реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільної освіти, що додається.

     

        

   

  

         

           

           

          

   

  

  

 

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В ЗДО

В СКАРБНИЧКУ ПЕДАГОГА – ДОШКІЛЬНИКА

 Дистанційні заняття з дошкільниками: дев’ять нових ідей

 

У зв’язку з воєнним станом у країні більшість дитячих садків не приймає вихованців. Одні не мають змоги працювати зовсім, а другі проводять дистанційні заняття. Підібрали для вас завдання для дистанційних занять з дітьми. Цього разу, на відміну від карантину, ситуація набагато тривожніша. Багато родин змушені були переїхати в інші місця проживання, що спричиняє додатковий стрес. Тож за допомогою занять ви маєте змогу не лише зайняти дітей, а й налагодити місток зі звичайним життям. Добирайте такі завдання, які батьки зможуть виконати разом з дитиною і навіть поєднати з хатніми справами.

Відеоінструкція, як складати одяг

Перша проблема, з якою зіткнулося багато батьків, — безлад у кімнаті дитини. Якщо в дитячому садку дошкільники звикли самі складати свої речі перед сном, то вдома, коли поряд немає вихователя, вони про це правило забувають. Нагадайте вихованцям, що вдома теж потрібно підтримувати лад. Запишіть для них відеоінструкцію, як складати одяг. Щоб перевірити, як діти виконують це завдання, попросіть батьків сфотографувати сам процес і результат — складені речі дитини.

Ранкова зарядка в прямому ефірі

Оскільки не всі мають зараз змогу гуляти з дітьми на вулиці, батьки мають організовувати рухову активність удома. У цьому їм допоможе ранкова зарядка разом з педагогом за допомогою відеозв’язку. Завчасно домовтеся, о котрій проводитимете зарядку з дітьми. Запишіть її на відео та надішліть посилання родинам, які не мають змоги підключитися в прямому ефірі. Головне — відтворити вдома режимний момент, до якого дошкільники звикли в дитячому садку. Використайте відомі дітям рухи й музичний супровід. А щоб заохотити дітей, запропонуйте їм продемонструвати батькам, як вони вміють виконувати вправи, і проконтролювати, як їх виконують мама й тато. Така спільна зарядка подарує всім членам родини заряд позитивних емоцій на весь день.

Гра «Допоможи Петрику»

Ще одна проблема сьогодення — дитина повсякчас потребує уваги, а отже, часто заважає батькам займатися хатніми справами. Тож запропонуйте їм організувати з дитиною гру «Допоможи Петрику». Запишіть відеозвернення від імені знайомої дітям іграшки-персонажа, яку використовуєте на заняттях у групі. Або від імені хлопчика Петрика з відомого мультфільму. У зверненні повідомте, що Петрику потрібна допомога. Він забув у центрі розваг свою улюблену іграшку, а зараз центр зачинений. Петрику потрібна перепустка з кодом, інакше його туди не пустять. Тож Петрик передав батькам конверт із завданнями, які дитина має виконати протягом дня та дізнатися код. За кожне виконане завдання дитина отримує від батьків по букві, з яких потім має скласти кодове слово, приміром: ключ/вхід. Завдання — будь-які посильні дитині хатні доручення. За потреби батьки можуть проводити цю гру протягом двох-трьох днів. Наприкінці підсумкового дня батьки разом з дитиною складають паперові листочки з буквами в слово, фотографують і надсилають вихователю. На наступний день отримують відео з подякою від Петрика.

Кулінарні майстер-класи

Оскільки вся родина довго перебуває разом удома, у багатьох кухня стала найбільш відвідуваним приміщенням. Причому батьки тут не лише готують їжу, а й працюють, поки діти дивляться в кімнаті мультфільми та грають у комп’ютерні ігри. Але коли дітям набридають ці заняття, вони перебираються в кухню. Часто батьки виганяють їх назад до кімнати, однак і тут можна розв’язувати виховні й освітні завдання. Організуйте для дітей і батьків кулінарний майстер-клас онлайн і запропонуйте приготувати, наприклад, веселу яєшню, яку дитина сама прикрасить зеленню. Або взяти участь у конкурсі бутербродів. Для цього завчасно попросіть батьків вивчити разом з дитиною цікаві факти про бутерброди. Під час конкурсу, поки мама чи тато готує інгредієнти, проведіть для дошкільників бліцопитування: що є основним компонентом бутерброда; з чого готують традиційний бутерброд; як перекладається слово «бутерброд» з німецької мови; чим відрізняється простий бутерброд від складного тощо. Відтак попросіть батьків сфотографувати готові бутерброди й надіслати в загальний чат для голосування.

Дидактична гра «Вгадай, чого не стало»

Часто педагоги вважають, що дорослий обов’язково має перебувати поряд з дитиною під час дистанційних занять. Однак не всі завдання потребують від батьків сидіти разом з дитиною перед комп’ютером. Потрібно давати дошкільникам змогу бути самостійними. Запишіть відео дидактичної гри «Вгадай, чого не стало». Візьміть кілька великих предметів, щоб їх було добре видно. Наприклад, ножиці, лінійку, книгу, ляльку, м’яку іграшку, гребінець. Сторонні предмети приберіть з поля зору дитини. Нагадайте правила гри: уважно подивитися на предмети на столі, запам’ятати їх. Заплющити, а потім розплющити очі та вгадати, чого не стало. Завдання батьків — проконтролювати, щоб дитина не розплющувала очі передчасно. Цю гру також можна проводити в записі. В такому разі проговорюйте правильну відповідь, щоб дитина себе перевіряла. Запишіть кілька таких ігор з різними предметами, зокрема за різними лексичними темами. Наприклад, перукарське й канцелярське приладдя, овочі, фрукти. Гра розвиватиме в дітей пам’ять, увагу та спостережливість.

Графічний диктант

Старшим дошкільникам запропонуйте завдання, що потребує зосередженості та уважності, — виконати графічний диктант. Для цього батьки мають підготувати робоче місце, за яким дитині буде зручно, і забезпечити тишу в кімнаті. Малюнком може бути будь-яка фігура, але не дуже велика: будинок, танк, собака, риба, робот. Розраховуйте час так, щоб дитина встигла за заняття виконати графічний диктант до кінця. Тривалість заняття — не більше 10 хвилин. Візьміть аркуш у клітинку та поясніть дитині, що зараз ви малюватимете разом з нею по клітинках, але не кажіть, яку саме фігуру. Щоб вийшов малюнок, дитина має уважно слухати, в якому напрямку проводити лінії та скільки клітинок вправо-вліво, вгору-вниз відраховувати. Відтак почніть чітко промовляти напрямок руху руки й паралельно малюйте фігуру на своєму аркуші, а дитина — на своєму. Наприкінці заняття покажіть дітям на екрані свій малюнок, і кожна дитина має звірити, чи так у неї вийшло. Таке завдання розвиває увагу, вміння слухати, логіку, просторову уяву, а також готує руку до письма. Тож рекомендуйте його батькам майбутніх першокласників.

Майстер-клас «Робимо корисні речі»

Один з варіантів дистанційного заняття з дітьми й батьками — майстер-клас, під час якого вихователь показує, як зробити з дитиною поробку чи намалювати малюнок у нетрадиційній техніці. Відколи вперше запровадили дистанційне навчання, таких майстер-класів було багато, але тоді педагоги не враховували того, що не в усіх удома є, наприклад, кольорові серветки чи воскова крейда. А також батьки часто запитували, що робити потім з продуктом спільної діяльності. Тож проаналізуйте попередні помилки й робіть з дітьми та батьками те, що вони потім використовуватимуть.

День хвастощів

Наприкінці тижня запропонуйте батькам проводити з дітьми «День хвастощів» і викладати в чат досягнення дітей. Діти хвалитимуться, що вони зробили: які малюнки намалювали, які бутерброди з мамою приготували, які пісні й вірші вивчили, як допомогли молодшому брату чи сестрі, які завдання вихователя виконали тощо. Також запропонуйте кожне досягнення дитини записувати на кольорові листочки й збирати їх у папку або прикріпляти на дошку, робити фотографії дитячих робіт, записувати відео. Адже це допоможе не лише поповнити портфоліо дошкільників, але і зробити кожен день удома незабутнім.

Аудіоказка від вихователя

Сприймання художньої літератури — один з основних видів діяльності дітей. У дитячому садку вихователі регулярно розповідають або читають дітям казки, оповідання, байки, а потім обговорюють їх з ними. Однак у багатьох родинах немає традиції сімейного читання. Батьки часто не знають, як зацікавити дитину книгою. Для того щоб організувати з дітьми заняття зі сприймання художньої літератури, запишіть, як ви розповідаєте чи читаєте казку, і надішліть батькам посилання на відео. Зробіть серію записів і кожен раз анонсуйте наступну казку, щоб діти на неї чекали. Для цього використовуйте саме запис відео, а не прямий ефір. Так батьки матимуть змогу вмикати його дитині перед сном, коли вона вже заспокоїться та буде готова слухати.

Розгляньте подані ідеї та проаналізуйте, які найліпше підходять для ваших вихованців та кожної конкретної родини. Допоможіть батькам і дітям пережити цей непростий період завдяки кільком новим цікавим завданням. Успіхів!

ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 

1. Сучасне дошкілля під крилами захисту (МОН)

(заняття з музики та логопедія)

2. Дитячий онлайн-садочок НУМО (МОН)

(розвивальні відеоролики для дітей 3-6 рр., близько 120 роликів)

3. Програма «Радіємо сонечку» (МОН)
4. Програма соціально-емоційного розвитку дітей. «Веселі Друзі». Концепція «Peppy Pals»

(заняття, вправи, ігри в друкованому варіанті, за кодом)

5. Поради ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»
6. Інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»
7. Хрестоматія для дітей дошкільного віку «Моя Україна – Україна» з національно-патріотичного виховання
8. Довідник «У разі надзвичайної ситуації або війни»

(пам’ятки)

9. Книга «Середовище, що належить дітям», ЮНІСЕФ

(рекомендації для керівників та вихователів освітніх закладів)

10. Навчальний онлайн-проєкт «Че – садочок» (Черкаси, Фейсбук, 40 випусків)
11. Пташеня «Дитячий простір»

(практичний матеріал)

12. Програма MR. LEADER (платно)
13. Додаток Moka Mera Lingua — безкоштовна програма для вивчення мов, розрахована на дітей дошкільного віку.
14. Сайт комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»

(- Віртуальна бібліотека.

– Банк освітніх цифрових ресурсів)

Презентації 

Розвиток дрібної моторики

ПРЕЗЕНТАЦІЯ Оновлений Базовий компонент дошкільної освіти

Пізнавальна активність

Дії після сигналу тривоги

  

  

   

Ігри у сховищі

 

  

  

  

  

Засідання роботи команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами

Майстер-клас

“Як формувати особистісну зрілість дошкільника”

Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовність. З огляду на актуальність цього питання вихователь-методист Білик Т.А. провела майстер-клас “Як формувати особистісну зрілість дошкільника”, який відбувся 10 лютого 2023 року. Детально обговорили складові чинники системи виховного впливу та триєдності “вихователь – дитина- батьки”. Цікавим для педагогів було перевтілення у вихованців та вирішення життєвих виховних ситуацій. У формі гри проаналізували різні методи стимулювання моральних почуттів і мотивів поведінки дітей. Вчинки дитини залежать від її власного досвіду. Наше завдання – разом з батьками надавати можливість набувати життєвий досвід та формувати морально – етичний стиль поведінки дошкільників.

  

  

  

  

 

Практикум

“Створюємо навчальні комікси”

Вік живи, вік учись. Так і ми, педагоги, все життя вчимося чомусь новому, щоб зацікавити вихованців свого закладу освіти. Дякуємо Лесі Курбат, консультанту КУ “ЦПРПП” Степанківської сільської ради, за цікаву і корисну зустріч, яка відбулася 14 лютого 2023 року. Ми навчилися створювати власні комікси на ел. платформі Canva. Заворожуюче дійство, результат якого можна використовувати в різних видах діяльності освітнього процесу. Чекаємо наступних зустрічей, щоб знати, вміти і використовувати в своїй роботі новітні технології.

  

  

  

  

  

 

Педагогічна рада

“Стимульні ігрові ситуації, як засіб розвитку моральних якостей дошкільників”